Блокада портів як стрес-тест для експортної стратегії України

4 червня 2026 року Кабмін ухвалив Експортну стратегію України до 2030 року. Через сім тижнів реальність поставила її перед випробуванням, якого операційний план не передбачав: фактичною зупинкою морського експорту.

Що пообіцяла експортна стратегія України?

Документ амбітний. До 2030 року — нарощування експорту товарів і послуг з 48 до 85 млрд дол., скорочення частки сировини та продукції низького ступеня переробки з 87,3% до 59%, зростання частки послуг з 18% до 25%. Два проміжних орієнтири — 80 млрд дол. експорту у 2028 році, перший звіт Мінекономіки уряду до 1 лютого 2027-го.

Стартова точка робить ці орієнтири викликом. За перші сім місяців 2026 року експорт товарів становив 24,1 млрд дол. при імпорті 58,1 млрд дол. Частка середньо- та високотехнологічних товарів — 13,7% за 9 місяців 2025-го проти 14,6% у 2021 році. Тренд не зламано. Стратегія стартує не з фази зростання, а з фази стагнації.

Що сталося з портами у липні 2026 року

З середини липня Росія перейшла від ударів по портовій інфраструктурі до цілеспрямованого полювання на цивільні судна. За липень — 35 атак на судна в портах, 22 удари по суднах у морі, 67 ударів по портовій інфраструктурі. Для порівняння: за весь 2025 рік суден стосувалися 14 ударів.

Реакція ринку випередила реакцію держави. Maersk відмовився від українських портів, за ним — CMA CGM. Страховики призупинили покриття. 22 липня до портів Великої Одеси не зайшло жодне судно — вперше за два з половиною роки роботи морського коридору, яким скористалися понад 8 000 суден.

Ціна питання: у червні три одеські порти відвантажили 2,1 млрд дол. з 3,5 млрд дол. місячного експорту — кожна доба простою коштує близько 70 млн дол. За перші півмісяця серпня вивезено 794 тис. тонн агропродукції — 30% від звичного потенціалу.

Що стратегія витримала?

Блокада підтвердила три тези документа жорсткіше, ніж будь-яка аналітична записка.

Переробка — це одночасно про маржу і про логістичну стійкість. Додаткові 50 дол. на тонну — це чверть вартості тонни пшениці й половина вартості тонни залізорудних обкотишів, але кілька відсотків вартості тонни замороженої ягоди або олії у пляшці. Що вища додана вартість на тонну, то менш чутливий експорт до подорожчання логістики. Одним із перших доручень прем'єра після наради з аграріями стала підготовка плану розвитку переробки — ціль 3.1 з паперової перетворилася на антикризову.

Ціль 25% послуг в експорті — передусім елемент безпеки. Гонитва за красивою цифрою тут ні до чого. Експорт ІТ, інжинірингу та креативних індустрій не залежить ані від глибоководних портів, ані від пропускної спроможності переходів. Це єдиний повністю блокадостійкий сегмент.

Ціль 3.4 — відкриття експорту ОПК — також не залежить від морської логістики. Оборонна продукція вивозиться авіа- та автотранспортом, має високу вартість на одиницю ваги, попит перевищує пропозицію.

Що стратегія провалила?

Чотири припущення, на яких стоїть документ, блокада зробила хибними.

Перше — припущення про інерційне зростання бази. Траєкторія "48 → 80 → 85 млрд дол." будується на тому, що поточний рівень є нижньою межею. Друге півріччя 2026-го цю межу пробиває: з бази вимивається від 2,5 до 8 млрд дол. Індикатор 2028 року стає арифметично недосяжним уже на старті першого етапу.

Друге — структурна пастка індикатора. Ціль — знизити частку сировини з 87,3% до 59%. Блокада б'є насамперед по масових низькомаржинальних потоках: руді, зерну, олії. Частка сировини в експорті може "покращитися" не тому, що з'явилася переробка, а тому, що зникла сировина. Показник рухатиметься в правильному напрямку з абсолютно неправильної причини.

Третє — логістика як бар'єр другого порядку. Стратегія чесно називає "дорогу та ускладнену логістику" серед проблем. Але в операційному плані немає жодного фінансованого заходу на логістичну стійкість: ані цільових показників пропускної спроможності західних переходів, ані програми сухих портів, ані механізму воєнного страхування судноплавства. Липень показав: логістика — точка відмови всієї системи, а жодним фоновим ризиком тут не пахне.

Що треба додати до експортної стратегії після стрес-тесту

Логістична стійкість має стати окремою операційною ціллю з вимірюваними індикаторами — пропускна спроможність переходів у млн тонн, потужність сухих портів, перевалка дунайського кластера. Це рішення з циклом 18–36 місяців, закладати їх треба в бюджет-2027.

Механізм воєнного страхування судноплавства за участі партнерів і ЕКА — судновласники відмовляються від заходів не через тариф, а через відсутність покриття.

Синхронізація рішень суміжних відомств: підвищення тарифів "Укрзалізниці" на 30% і зростання облікової ставки НБУ до 15,5% припали рівно на пік логістичної кризи — жодного механізму звірки між відомствами немає.

Уряд відреагував швидко: пом'якшив умови кредитування, розподілив портфельні гарантії, запустив залізничний сервіс через Констанцу. Але жоден із цих кроків не є заходом експортної стратегії. Документ, який має бути картою, поки що не встигає за місцевістю.