Чому путін віддав "азовців": Фесенко назвав чотири причини

Звільнення понад двохсот бійців полку "Азов" стало величезною несподіванкою минулого тижня на фоні оголошення російським диктатором часткової мобілізації своєї "пастви" на війну в Україну. При цьому не менше здивував головний обмінний "матеріал", в ролі якого виступив кум володимира путіна Віктор Медведчук. Безумовно, в кремлі розуміли, що рішення про обмін спричинить  величезну критику, особливо з боку російських ультрапатріотів, але все ж таки пішли на цей крок.

Чому це сталося, розповів Новини.LIVE директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", політолог Володимир Фесенко.

Перші кроки звільнення зародилися у червні

На думку політолога, на те, в який спосіб поміняли "азовців", вплинуло декілька причин.

"По-перше, ще у червні, коли завершилася оборона Маріуполя і захисники Маріуполя вийшли з "Азовсталі" й потрапили до полону, були заяви з нашого боку, що ведуться переговори про їхню екстракцію (спеціальна міжнародна процедура, коли домовляються про те, що люди, які потрапляють в полон, вивозяться до нейтральної країни і перебуватимуть там до завершення війни. — Ред.)", — пояснює Фесенко.

Тоді українській аудиторії влада натякала, що є такі домовленості за участі Ердогана як посередника. Але одразу здійснити обмін не вдалося. Варто згадати і те, що також у червні українська сторона заявляла, що готова обміняти "азовців" на Медведчука.

"Тобто те, що сталося зараз, переговори були ще в червні. І можна здогадуватися, що перемовини продовжувалися", – припустив Фесенко.

Причина перша: зобов'язання перед Ердоганом та Саудівською Аравією

Обмін міг статися через те, що путін вирішив дотримати свого слова, яке він дав турецькому лідеру.

"Зокрема, моя гіпотеза — з високою вірогідністю, путін пообіцяв Ердогану можливість обміну. Схоже, склалася ситуація, яка потім була реалізована у "зерновій" угоді, коли Ердоган домовлявся окремо з українською і російською сторонами", — розмірковує політолог.

В Україні недооцінюють такий вагомий момент, що для путіна важливі подібні домовленості. За словами Фесенка, президент росії ще має невелику групу лідерів країн, з якими може домовлятися, і якщо він їм щось пообіцяв, то робить це.

"Тобто у путіна є своя "понятійка". Наприклад, для нього дуже важливі домовленості з Ердоганом, Сі Цзін Піном", — припускає Фесенко.

Взагалі, зауважив він, таких людей в колі президента рф залишилося не більше, ніж пальців на одній руці.

"Ердоган важливий для путіна партнер. При цьому досить специфічний, оскільки президент росії повністю не довіряє турецькому лідеру. Проте багато політичних і економічних питань зараз вирішується через Туреччину, тому добрі, конструктивні відносини з Ердоганом для путіна дуже важливі. Оскільки він, серед іншого, хоче зберігати турка як посередника у стосунках з Заходом", — сказав Фесенко.

Водночас політолог зазначив, що путін також тяжіє до лідера саудитів Бін Салмана, який теж був задіяний у процедурі обміну.

Цікаво, що наслідний принц Саудівської Аравії, схоже, теж готовий виступати в ролі такого собі посередника між росією та Україною.

"Але тут ще є і питання нафти", — звертає увагу Фесенко. Адже через Бін Салмана путін демонструє, що для нього важлива роль і думки лідерів країн третього світу, головних видобувачів нафти у світі.

"Тобто, я впевнений, путін виконував домовленості, які були раніше, і він не міг відмовитися. Єдине, що путін навмисно відтягнув виконання цих домовленостей до днів про оголошення часткової мобілізації та "референдумів" на окупованих територіях", — висловив свою думку політолог.

Він переконаний, що вчинити подібним образом — це була тактика путіна. І момент для обміну був обраний так, щоб лунало менше критики. Вона була, але не такою жорсткою, не такою гучною, як могла бути, оскільки "потонула" в мобілізації. І путін свій баланс знайшов.

Причина друга: реверанс у бік Заходу

Іншою важливою причиною обміну, на переконання Фесенка, є своєрідний жест російського керманича у бік Заходу.

"Він у такий спосіб хоче показати, що готовий виконувати певні домовленості, що він договороспроможний, що йому можна вірити, що він зацікавлений в переговорах, готовий домовлятися і хоче цього", — заявив Фесенко.

Причина третя: необхідність врятувати кума

Ще однією (і, певно, найголовнішою) обставиною, яка вплинула на обмін, є особисте ставлення російського диктатора до персони Медведчука. Тому, як не крути, той є дуже наближеною до путіна людиною, бо має статус кума.

"Думаю, треба брати до уваги тему Медведчука, адже не випадково він був важливим елементом цього обміну. Якщо путін погодився обміняти 215 захисників Маріуполя на Медведчука і 55 росіян, значить, той є значущим для російського президента", — впевнений Фесенко.

На його переконання, на пояснення цього існує багато версій.

"Але, думаю, — коментує Фесенко, — все ж таки тут присутні сантименти, пов'язані з особливо близькими відносинами і путіна, і Дмитра Медведєва з Медведчуком".

Водночас, додає політолог, існує і факт, про який казали українські розвідники: Медведчук знає багато важливої інформації.

"Тобто як носій інформації він зберігає для росіян певну цінність", — констатував політичний аналітик.

Причина четверта: сигнал маріонеткам, що "своїх не кидають"

Цілком зрозуміло, що ситуація на фронті останніх тижнів сплутала путіну всі карти з "безболісним" приєднанням захоплених в України територій. Кремлівський володар розуміє, що з кожним днем площі його володінь будуть танути пропорційно швидкості наступу Збройних сил України. Тому правляча верхівка рф вирішила прискорити поглинання захоплених українських земель шляхом проведення псевдореферендумів.

"Ще однією версію, — пояснює Фесенко, — може бути те, що через Медведчука кремль надсилає сигнал своїм колаборантам: мовляв, ми своїх не кидаємо".

За словами політолога, росіяни таким чином також намагаються запевнити своїх маріонеток, що з останніми все буде добре. Мовляв, як же так, вони ж нам повірили, а тут ще і "референдуми", а ми їх "кинули"?

Отже, зараз важко сказати, який із перерахованих вище чинників відіграв головну роль у звільненні "азовців". Думається, поєднання всіх цих причин і стало вирішальним для ухвалення рішення про обмін. А якщо путін пішов на це з урахуванням всіх можливих "мінусів", значить, для нього було важливо це зробити.