Слов'янськ знову чекає перемогу України: як живе звільнене 2014 року місто

Усі вісім років російсько-української війни ворог та прихильники "русского міра" прагнули повернутися до Слов'янська і встановити свою владу на всій території Донбасу. Нинішню річницю звільнення від окупантів місцеві відзначають у стані війни і кажуть, що зараз страшніше, ніж весною 2014-го.

Хтось евакуювався з міста в лютому, проте досі в ньому залишаються щонайменше 20 тис. людей. На захисті Слов'янська, аби не допустити повторного захоплення міста, стоять ЗСУ, правоохоронці й волонтери.

Як нині живуть люди, чого потребують та на що сподіваються — розповів Новини.LIVE місцевий житель Володимир.

Як Слов'янськ зустрів війну

Вісім років люди живуть біля епіцентру війни з розумінням, що це не може тривати вічно. Весь час, каже чоловік, було відчуття, що ситуація загострюється. Та до повномасштабного вторгнення рідне місто залишали одиниці, а от після — тисячі.

2014-го люди були налякані, але сьогодні страх перед майбутнім сильніший. Ми не знаємо, що буде за годину. Тривогу неможливо опанувати

Попри те, що сьогодення в Слов'янську суттєво відрізняється від життя в Центрі чи на Заході України, люди називають його нормальним, звичайним і цивілізованим. Хоча їжу готують на вогнищах, електронні пристрої заряджають у спеціальних місцях, у багатоповерхівках воду доводиться підіймати вручну, бо ліфти з 24 лютого вимкнені.

У місті продовжують працювати комунальні служби, деякі магазини та один ринок біля залізничного вокзалу. Однак місцеві масово втратили роботу, у них закінчуються гроші. Єдина можливість вижити — гуманітарна допомога й економія.

Евакуація зі Слов'янська

З міста можна виїхати вільно. Дехто так і зробив, переїхавши в інші регіони країни або за кордон. Але частина людей повернулася, бо не змогла прижитися або у них закінчилися гроші.

Кожен має свою причину залишитися. Я допомагаю нужденним, хтось смиренно ставиться до долі, у когось немає грошей. Іншим байдуже, який над ним буде майоріти стяг, головне, залишитися живим

За неофіційними даними, у Слов'янську продовжують жити близько 20 тис. людей. Серед них діти, пенсіонери, люди з інвалідністю. За словами Володимира, в одному під'їзді можуть жити ті, хто вірить у перемогу України, і ті, хто чекає "русскій мір". Останніх у місті менше. Переважно люди не нав'язують свої думки одне одному і не конфліктують, але деколи проявляється агресія.

Масштабний обстріл Слов'янська

На захисті міста стоять Збройні Сили України, аби не допустити окупації. Однак ворог завдає ударів з неба. Останній масовий обстріл місцеві пережили 3 липня, тоді загинуло шестеро людей і щонайменше 20 отримали поранення.

Це були хаотичні прильоти, ракети влучили у гаражі, багатоповерхівку, ринок та приватний сектор. Після того, розповідає Володимир, мешканці почали серйозніше ставитися до сирен і дотримуватися правил безпеки.

Хоча ракетні обстріли, на щастя, у місті не щодня, люди все одно не мають мирного життя. У прифронтових селах розбігається худоба. Якщо якусь корову зачепило снарядом, то її дорізають і продають, аби було що їсти. Мешканці у пошуках дешевших продуктів їздять у небезпечні райони, а свої домівки бояться залишати, щоб їх не обікрали мародери.

Попри все, Слов'янськ пам'ятає своє звільнення 5 липня 2014 року і вірить у нову перемогу України.