“Обережно, двері зачиняються”: чи будуть одесити їздити на власному метро

Затори для Одеси явище настільки звичне, що кожен місцевий водій чи пасажир може назвати точний час, коли вулицею набагато швидше буде пересуватися пішки. Подібна проблема і з громадським транспортом: у час-пік там не те що зайняти сидяче місце проблематично – часто туди навіть поміститися не вийде. Щоб вирішити цю проблему, міській владі ще з радянських часів пропонували побудувати метро чи монорельс. 

Та чи дійсно допоможе це “розвантажити” дороги – розбиралися Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: “Не варто ставитися до мотоцикла як до дорогої іграшки” - як українці пересідають на два колеса

Нездійсненна підземна мрія 

Вперше розмови про побудову метрополітену в Одесі почалися в середині 60-х років. Проте тоді проєкт не був включений до генплану, оскільки місто не дотягнуло до “нормативу”, а весь наземний транспорт задовольняв потреби місцян. Коли кількість населення починала досягати відмінки у мільйон, влада більш серйозно віднеслась до перспективи метро. Так, у 80-х ленінградський інститут "Ленметрогіпротранс" приступив до проєктування першої лінії, що мала б проходити від Чорноморки до селища Котовського.

Однак, побудувати метрополітен не вдалося навіть не через катакомби. Тодішній генсек КПРС Костянтин Черненко викреслив Одесу зі списку та замінив її своєю батьківщиною – Красноярськом. Тим не менш, всі документи, розробки та проєкти були готові – роботи могли розпочатися ще 1991 році. Потрібен був лише підпис самого Черненка, але той помирав у лікарні й папери до його рук не дійшли. 

З тих пір розробка метрополітену не виходить далі за рамки концепцій. Остання належить дизайн агентству SOLAR Digital. Так, команда запропонувала зробити дві лінії: “червону” (від Паустовського до Чорноморки) та “синю” (від Пересипу через центр до Куликового поля). Але реалізувати задум теж не вдалося. 

Технічно метро побудувати можна, але з цим є економічні проблеми. У першу чергу це пасажиропотік. У нас він не такий уже й великий, як для міста-мільйонника, тому одеський бюджет буде виходити у мінус. До того ж, самі технічно-інженерні рішення, які необхідно буде прийняти під час розробки, вийдуть надто дорогими”, – пояснив співголова Асоціації архітекторів Одеси Микола Чепелєв.

Для прикладу, будівництво лінії метро на київську Троєщину столична влада оцінила у 3 мільярди доларів. Для Одеси така сума непід’ємна, тому на метро можна розраховувати тільки якщо з’являться додаткові інвестиції. Якщо це й станеться, ними потрібно буде правильно розпорядитися.

Зробити метро як у тому ж Берліні  доволі робочий варіант, але він потребує розробки глобального генпроєкту на десятки років уперед. Більш того, воно у будь-якому разі не замінить трамвайну лінію”, – зазначив урбаніст Аркадій Шупляков. 

“Іграшка” для багатих міст

Наступною перспективою розвантаження доріг був монорельс. Так, у вересні 2019-го був запропонований проєкт транспортно-пішохідної естакади Seagulls promenade. Але його, як і саму можливість зробити монорельс в Одесі всебічно розкритикували фахівці. 

Це іграшка для багатих міст, яка жодного результату не приносить. Його головна проблема у самій технології. Вона недостатньо популярна по всьому світу, тому виробників вагонів чи колій занадто мало”, – заявив Аркадій Шупляков. 

Депутат Одеської міської ради Петро Обухов наводить приклад “вдалої” реалізації монорельсу в Москві. Там на розробку та будівництво були виділені шалені кошти (221,3 млн доларів за курсом ЦБ РФ на липень 2005-го), але транспортом ніхто не користується. 

Це взагалі мертвонароджена система. Можна було б і підняти трамваї над землею, але це невиправдано дорого. От як з нашою велоестакадою на 10-й станції Великого Фонтану  200 метрів дороги будували 3 роки аж за 70 мільйонів гривень”, – додав Обухов. 

Коли чекати транспортної еволюції? 

Як результат, про метро і монорельс в Одесі можна поки забути. Але проблема залишається, тому поки є дві ймовірні можливості модернізації громадського транспорту: 

  • Розробити спеціальні смуги для автобусів, трамваїв та маршруток, аби ті не стояли у заторах (і контролювати, аби особистий транспорт ними не їздив);
  • Оновити як самі трамваї, так і колії, по яким вони рухаються. 

Зараз ми запустили тендер на закупівлю дванадцяти 30-метрових трамваїв для маршруту “Північ-Південь”, також під кінець року завершимо ремонт Преображенської вулиці та Новощіпного ряду, після чого ми нарешті запустимо цей довгоочікуваний трамвай. Я думаю, що один він помітно змінить ситуацію на дорогах у кращий бік”, – зауважив Петро Обухов. 

За його словами, модернізація громадського транспорту – це єдиний спосіб розвантажити Гагарінське плато. Жодне розширення доріг не допоможе, адже затори все-одно будуть. 

Там вже є трамвай, проте його треба покращити  зробити швидшим та довшим. Також варто побудувати лінію до вулиці Семена Палія, що на Селищі Котовського. На це потрібно приблизно 300-400 мільйонів гривень. Аби було бажання у міської влади цим зайнятися, то процес би вже пішов. Але поки я його не бачу”, – резюмував політичний діяч. 

Отож, наразі одесити можуть сподіватися лише на майбутнє покращення трамваїв, проте цього доведеться чекати аж до початку 2022-го року. А більш масштабні та дорогі розробки місто реалізувати не зможе. 

Нагадаємо:

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.