Суд скасував мобілізацію чоловіка через неповний медогляд ВЛК

Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував наказ про мобілізацію 59-річного сержанта. Хоча чоловіка силоміць заштовхали в автобус працівники ТЦК, вирішальним аргументом для судді стало не це. З'ясувалося, що було ВЛК була проведена формально, тобто медогляд здійснили без ЕКГ, аналізів та візиту до психіатра.

Про це повідомили в "Судово-юридичній газеті", передає Новини.LIVE.

Чоловіка силоміць запхали в бус і мобілізували за один день

Події розгорнулися вранці 5 березня 2026 року. За матеріалами справи, приблизно о 09:00 група оповіщення силоміць помістила чоловіка до автобуса. На лінію 102 тоді надійшли дзвінки від самого затриманого та ще одного свідка. У салоні транспорту також перебував співробітник поліції, який показав своє службове посвідчення, проте жодним чином не втручався у дії представників ТЦК та СП.

Правоохоронці офіційно підтвердили суду, що військкомат не надсилав жодних попередніх запитів щодо розшуку чи супроводу цього громадянина через можливе порушення правил обліку. Протокол затримання того дня ніхто не складав. Судді кваліфікували такі дії як протиправне втручання у право на свободу, адже фізичний примус застосували без будь-яких законних підстав.

Процедура доставлення не скасовує діагноз

Попри беззаперечне визнання факту незаконного затримання, суд зробив вкрай важливе юридичне роз'яснення. Сама по собі неправомірна доставка особи до ТЦК не робить автоматично протиправним подальший призов до армії.

Тобто за чинним законодаством спосіб прибуття людини на комісію ніяк не впливає на її реальний стан здоров'я. Навіть якби чоловіку вручили повістку за всіма правилами, це не змінило б медичних висновків. Відтак, ключовим аргументом для скасування наказу під час судового засідання стала зовсім не бусифікація, а грубі порушення безпосередньо під час проходження експертизи.

Медики проігнорували низку обстежень при ВЛК

Позивач переконував суд, що ніякого медогляду взагалі не було. Однак цю тезу легко спростували записи в електронній системі охорони здоров'я та журналі реєстрації, бо 5 березня військовозобов'язаний дійсно відвідував лікарів. Проблема виявилася в іншому. Комісія проігнорувала цілу низку прямих вимог Положення Міноборони №402.

Зокрема, чоловіку не зробили обов'язкову електрокардіограму, не направили на огляд до лікаря-психіатра, не взяли загальні аналізи крові та сечі. У медичних матеріалах також забракло даних про визначення резус-належності, групи крові, серологічні дослідження, перевірку цукру та вимірювання внутрішньоочного тиску. 

Сам позивач навіть не просив окремо скасовувати довідку ВЛК. Але судді, скориставшись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, самостійно вийшли за межі позовних вимог, аби повноцінно захистити інтереси громадянина. Суд наголосив, що не береться самостійно ставити діагнози, але чітко бачить процедурні прогалини.

Як працює аргумент про граничний вік в суді

Під час процесу громадянин також намагався довести, що його мали остаточно зняти з обліку ще у 2012 році, коли йому виповнилося 45 років. Але цей аргумент в суді не прийняли.

Згідно зі статтею 28 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", граничний вік перебування в запасі для такого складу становить 60 років, а на момент затримання позивачу було 59. Посилання на рішення суду від 2024 року, яким йому скасували адміністративний штраф, теж не спрацювало, оскільки там ішлося про інший предмет спору і факт законного зняття з обліку не встановлювався.

У підсумку суд визнав протиправними дії ТЦК щодо примусового доставлення, скасував постанову медиків про придатність та знищив наказ начальника військкомату №229/М про мобілізацію.

ТЦК зобов'язали офіційно виключити 59-річного сержанта зі списків направлених до частини. Також судді залишили за собою право використати статтю 249 КАС України для винесення окремої ухвали, аби притягнути винних посадовців до відповідальності за такі методи роботи.

Новини.LIVE також повідомляли про інші судові справи стосовно військового обліку. 

Мешканця Дніпра засудили за перешкоджання діяльності військових, бо чоловік публікував у TikTok відеоролики з точними координатами й часом пересування груп оповіщення ТЦК. Хоча санкція статті передбачала реальне позбавлення волі, суд вирішив застосувати пом'якшене покарання.

Тим часом на Закарпатті суд поставив крапку в справі студента, якого мобілізували після того, як під час спілкування з представниками ТЦК він не зміг чітко відповісти на запитання щодо предметів та нюансів свого навчання.