Працівники за кордоном без ВЛК: чи входять вони у квоту броні

Українські компанії мають законне право враховувати своїх дистанційних працівників-чоловіків, які мешкають за межами країни, до загальної квоти для бронювання. Як пояснюють профільні експерти, ані перебування за кордоном, ані відсутність актуального висновку військово-лікарської комісії не є перешкодою для цього, але це лише за однієї умови.

Роз'яснення надали фахівці з порталу Kadrovik, передає Новини.LIVE.

Чи дозволено бронювати працівника, який не проходив ВЛК і не живе в Україні

Роботодавці часто стикаються з питанням правильного розрахунку кількості персоналу, який підлягає бронюванню, особливо коли йдеться про дистанційних співробітників за кордоном.

Ситуація ускладнюється, якщо такі чоловіки мають встановлений застосунок "Резерв+", але не пройшли актуальну військово-лікарську комісію (ВЛК), тож виникає питання, чи можуть вони входити до квоти заброньованих.

Включення таких фахівців до загальної кількості військовозобов'язаних на підприємстві є абсолютно правомірним. Для компанії це не становить жодних юридичних ризиків. Ані дистанційний формат роботи, ані фізичне проживання за межами України не перешкоджають додаванню цих людей до розрахункової квоти.

Крім того, відсутність чинного висновку ВЛК також не позбавляє роботодавця права враховувати такого працівника при визначенні лімітів.

Але, все-таки винятки у входженні в квоту є. Головна умова полягає в тому, щоб чоловік перебував на обліку саме в територіальному центрі комплектування та не був заброньований за іншим місцем роботи.

Кого не можна вводити в квоту заброньованих

Водночас законодавство чітко визначає категорії громадян, яких категорично не можна додавати до загальної кількості військовозобов'язаних для розрахунку квоти.

Йдеться про військовозобов'язаних жінок, а також осіб, які стоять на обліку в інших структурах, а не в ТЦК. Також до цього переліку не потрапляють працівники, які вже отримали бронь через інше підприємство. Окремо експерти виділяють посадовців, зазначених в абзацах з другого по шостий пункту 5 Порядку бронювання. До цієї групи належать деякі державні службовці, голови адміністрацій, а також кінцеві бенефіціарні власники компаній (КБВ).

Як повідомляли раніше Новини.LIVE, працівники критично важливих підприємств мають законне право на отримання броні від мобілізації, причому наявність у них додаткової роботи за сумісництвом у некритичних компаніях, як і тривалість стажу на такій посаді, жодним чином не перешкоджають процесу оформлення відстрочки.

Водночас ключовою вимогою для успішного бронювання залишається відповідний обліковий статус працівника: оскільки цей механізм захисту поширюється виключно на військовозобов'язаних громадян, особи зі статусом резервістів не зможуть отримати бронь. Юристи пояснили шляхи вирішення.