В одну хвилину російські бомби вбили трьох дітей: трагічна історія загибелі сімʼї у Сумах

Під час обстрілів у Сумах загинула сімʼя із пʼяти осіб - подробиці трагедії

Киянка Ганна Прийменко в одну хвилину 7 березня втратила маму, брата, невістку та трьох племінників - 15-річного Артема, 10-річного Єгора та 5-річного Кирила.

"Снаряди зруйнували багато приватних будинків, загинули 24 особи"

Жінка розповідає Новини.LIVE, як приблизно о 22.40, будинок її брата Віталія Прийменка у Сумах потрапив під авіаудар. Сирени не було, тому сім'я перебувала в будинку, а не у підвалі гаража, де ховалися від нальотів під час повітряної тривоги. Він до речі вцілів.

Читайте також:

"Сусіди розповіли, що літак взявся ніби з нізвідки. Снаряди зруйнували багато приватних будинків, загинуло 24 особи. Але моя сім'я єдина, якої не стало повністю. Будинок зруйнований настільки, що навіть фундаменту не залишилося. Якби вони встигли втекти - залишилися б живі, а так…”, - розповіла Ганна.

Її старшому племіннику Артемові було 15 років. Багаторазовий чемпіон України з самбо входив до складу збірної України і мав представляти країну на змаганнях у Нідерландах.

Середньому, Єгору, було 10 років, теж займався самбо, але ще не встиг досягти таких успіхів, як Артем, каже Ганна. Молодший 5-річний Кирило ходив у садок.

"Артем подорослішав за пару днів війни, став таким патріотичним і так пишався, що мій чоловік пішов у тероборону Києва. Хоч і його і не взяли через відсутність досвіду, але Артем усе повторював: "Який же він молодець, не побоявся. Я б теж пішов". В цілому діти дуже боялися війни. Особливо молодший Кирило. Тому брат і дозрів їхати з Сум, речі вже 4 дні як були зібрані. Чекали хоч якогось коридору (його призначили якраз наступного дня - 8 березня). Бувало, росіяни начебто спеціально розстрілювали машини з дітьми, тому мої боялися їхати на свій страх та ризик", - каже Ганна.

"Хотіли евакуюватися, але не встигли"

Востаннє вона розмовляла зі своїми рідними за годину-півтори до загибелі. Мама Ганна сказала, що речі вже в машині і завтра, 8 березня, як тільки закінчиться комендантська година, вони намагатимуться їхати. Але не встигли. Близько півночі сусіди Ганни повідомили, що її рідних більше нема. Телефон мами знаходився поза зоною доступу, на трубці брата відповів їхній спільний знайомий і підтвердив - всі загинули.

"Їх усіх знайшли наступного ранку. Я так і не змогла поїхати до Сум на похорон, це квиток тільки в один кінець. Всім зайнялися друзі брата... І так як я всього цього не бачила, у мене ніби ілюзія, що вони куди поїхали", - підсумувала жінка.