На молитву не було часу: історія пари, яка вижила під час ранкового ракетного обстрілу Києва

Ранок 26 червня видався страшним для більшості регіонів України, і для Києва зокрема. Ніби у перший день війни, місто прокинулося від ракетних ударів. Зруйновані житлові будинки, на місці досі працюють рятувальники.

Андрій та Олена вижили. Четверта ракета влучила у їхній будинок, за тридцять метрів від квартири. Своїми відчуттями після пережитого вони поділилися з журналісткою Новини.LIVE.

Ракетний обстріл Києва

Пара з першого дня війни виїхала з Києва за місто. Квартиру у Шевченківському районі столиці винаймали, а місяць тому вирішили, що більше тут жити не хочуть. Цими вихідними вони повернулися, аби забрати речі й залишити оселю назавжди.

У цей район вже прилітали ракети, і в росії заявляли, що розбомбили завод. Ми думали, що сюди вже стріляти не будуть. Після першого вибуху я кричав, щоб дівчина бігла до ванни

Пара лягла на підлогу у ванній кімнаті. Там вони пересиділи другий, третій та четвертий вибухи. Остання ракета влучила прямо у їхній будинок, приблизно за тридцять метрів від квартири.

Вилетіли двері та вікна. Дівчина розповідає, що досі не усвідомлює, як вдалося вижити, адже у коротких перервах між вибухами думала, що зараз помре.

Я не молилася і не телефонувала нікому, там не було часу на це. Було одне відчуття – страх

Реакція мешканців будинку на вибухи

Андрій каже, що не встигли вони оговтатися від ракетних ударів і виглянути у двір, як там уже працювали рятувальники. Обережно він вийшов з квартири і побачив сусідку з собакою, яка плакала.

З місця обстрілів їх забрав друг дитинства. У нього вдома вони прийняли душ і прийшли до тями. Нині на власній машині залишають Київ.

Забрали все з холодильника і тікаємо за місто, бо кажуть, що сьогодні ще буде. Не знаємо, чи правда, але навіть від звуку мотоцикла підкошуються ноги. Плануємо тепер жити подалі від русскіх. Є таке місце?

Скільки сусідів загинуло, а за чиє життя зараз борються лікарі, пара не знає. Кажуть, що у сусідському чаті всі обговорюють лише заяви росії, яка звинувачує Україну в тому, що кадри з місця подій — театр і постанова.

Де оселитися, Андрій та Олена ще не вирішили. Але дівчина каже одразу, що з України не поїде, бо не залишить коханого. Всю війну вона живе з відчуттям, що у найтяжчі часи треба бути поруч із рідними.