Попередила подруг про суїцид: у Києві знайшли тіло зниклої студентки. Подробиці загибелі 18-річної Руслани Григи

Подробиці смерті студентки Руслани Григи в Києві

5 липня 18-річну Руслану Григу знайшли мертвою у Парку партизанської слави в Києві. Дівчина вийшла з дому ввечері 4 липня і пішла не в тому напрямку, про який сказала родині. Перед прогулянкою Руслана нібито сказала подругам, що має намір покінчити з життям.

Дівчина у соцмережах часто зізнавалась, що має проблеми з депресивними станами і закликала підтримувати людей із ментальними розладами.

Читайте також:

Новини.LIVE висловлє щирі співчуття родині дівчини. Ми розкажемо, що сталось із Русланою та якою була молода киянка.

Руслана навчалась на філфаку і була творчою особистістю

18-річна Руслана Грига була студенткою престижного столичного ВНЗ – Києво-Могилянської академії. Викладачі й однокурсники згадують її як творчу та непересічну особистість.

"Вічна в світла пам'ять. Прийміть щирі співчуття від усього колективу СШ49. Розумна, талановита, студентка Києво- Могелянськоі академії .... Що трапилось ???!!!! Чому?!!! Спочивай дорога наша, Русланочка", - написала у соцмережах Алла Сулейманова.

"Ще кілька тижнів тому вона робила доповіді на семінарах...ми всі разом не вберегли її((((((((((((", - написала Наталія Пелешенко.

Дівчина була особливою і закликала дбати про ближніх

У соцмережах Руслани – роздуми про життя з хворобою і "незручність" таких людей для інших.

"Зі спостережень, коли мій друг опинився в досить кризовій ситуації: запитуйте у друзів про те, як вони себе почувають. питайте кожен день, перепитуйте протягом дня, не бійтеся нав'язуватися, краще нав'язуватися, ніж втрачати друзів. говорите з друзями про їх стані, не знецінюйте, намагайтеся відволікти, якщо все зовсім плачевно. смійтеся, плачте, будьте разом, не втрачайте контакту. введіть собі в звичку нормалізірованіе того, щоб щиро і безоплатно цікавитися самопочуттям людей!",  - написала Руслана Грига.


З огляду на пости у соцмережах, дівчина отримувала підтримку не лише від рідних, але й від фахових спеціалістів. Що саме штовхнуло Руслану на такий крок навряд чи буде відомо. Останній пост у Instagram Руслани Григи датований 18 червня. Дівчина відвернулась обличчям від камери і йде.

Як загинула Руслана Грига

18-річна студентка вийшла з дому о 20.00, сказавши мамі, що хоче прогулятись (очевидно, переконала родину, що йде ненадовго). Натомість подругам вона одразу повідомила, що має намір вчинити суїцид. Натяком на такі наміри можна вважати й останні сторіз Руслани – вона записала 3 історії, у яких показала, як трясуться руки і повідомила, що не сказала правди про мету своєї подорожі.

"Щоби мене не чіпали й не обмежували", - написала Руслана.

Про зникнення дівчини стало відомо пізно ввечері. Сестра Руслани забила на сполох, студентку почали шукати поліція й волонтери, проте пошуки були марними.

Тіло 18-річної Руслани Григи виявили на наступний день – саме в парку партизанської слави. Подробиці смерті не розголошують, проте волонтерка Любов Галан підтвердила, що студентка пішла з життя сама.

"Так, дівчинка вчинила суїцид. Ми писали про це в постах із закликом робити пошук", - написала волонтерка.

Користувачка мережі, яка підписана як Юлія Ігорівна (за інформацією на сторінці – фахівчиня з психіатрії) – написала в коментарях, що дівчина пішла з життя через психотропні ліки.

"Мені в Інсті написали, що Руслана випила велику кількість психотропних", - написала вона.

Психологиня розповіла про небезпеки підліткового віку

Чому підлітковий і молодий вік – небезпечний для емоційних станів, як зарадити у таких випадках та чому в Україні під загрозою опинились тисячі людей, які могли би отримувати кваліфіковану допомогу й соціальний захист – Новини.LIVE поговорило з психотерапевтинею Катериною Хоменко.

Підлітковий період, в тому числі юнацький вік, це період кризи - переоцінка себе у світі і відносин з ним. Тому підлітки опиняються в особливій зоні ризику.

"Хто я, який я, яким хочу бути. Оцінка відбувається з урахуванням наявного невеликого досвіду, іноді понад суб'єктивно і надмірно критично, категорично. Сприйняття загострено. Невдачі і недоліки можуть сприйматися загострено, перебільшено. Тоді як особисті сильні сторони і успіхи можуть оцінюватися як несуттєві. У той же час це період гормональних змін. Уявімо, як нам, дорослим, буває дискомфортно при гормональних розладах, чому ж підліткове та юнацьке самопочуття не сприймається як заслуговує розуміння", - розповіла фахівчиня.

Тож підліткам потрібна особлива підтримка, розуміння і друзі, які підтримають, вислухають і, ймовірно, зможуть за необхідності порадити кваліфікованого фахівця. Критичний стан залежить від кількох основних чинників.

"Яка молода особистість і особистість з яким психічним здоров'ям заходить в цю кризу? Наскільки врожденно стійка нервова система, емоційний стан, наскільки структурована і позитивна самооцінка, які вразливі місця. Чи є сфера, де успішний, чи є конкретні особисті улюблені цілі на найближчий час, чи відчуває підліток, що йому під силу досягти", - розповіла кризова психологиня.

Кожен по-різному реагує на стреси – у деяких людей вони викликають стан "немає виходу", таким дітям потрібна особлива увага.

"Залишити все як є нестерпно, змінити неможливо. Є дві речі, які важливо розуміти - кожного з нас можна довести "до ручки". Питання в тому, наскільки сильно і травматично діяти стрессором. Друге - виховання тільки частково впливає на людину, значну частину складають вроджені особливості психіки, на рівні біохімії головного мозку. Діти і підлітки з емоційною нестійкістю, які переживають тривожні розлади, найбільш складно переносять підліткову кризу", - розповіла Катерина Хоменко.

Важлива також підтримка родини,  проте рідні не завжди мають достатньо ресурсу, щоби допомогти фахово.

Підтримка держави, якої зараз немає

Страшні трагедії, як у родині Руслани,  стаються при тому, що рідні робили все, щоби підтримувати дівчину. Також вона сама казала про підтримку фахівців. Проте, на думку психологині – підтримка "крихких", вразливих дітей має бути на державному рівні. І діти з вразливою душею і діти з більш серйозними проблемами – мають бути потрібні. Вони мусять знати, що в будь-який час отримають допомогу, і не будуть мати відторгнення.

"Суїциди серед підлітків - страшна тема, невиліковне горе для батьків. Які іноді не мають знань і ресурсів організувати супровід і середовище для вже самостійного дитини, яка природним чином прагне вийти з-під контролю старших. Але всі ми - громадяни нашої країни і маємо право на організацію соціальної та медичної допомоги кожного з нас", - зауважила фахівець.

Також психотерапевт нагадала, що в Україні живуть тисячі людей як з депресивними станами, так і з важкими ментальними розладами, яким необхідна допомога держави.

"Необхідно більше чіткої маршрутизації в соціальній активності та професійної орієнтації, більше підтримки, груп, майстерень, клубів, безкоштовної для пацієнта допомоги, більше супроводу, більше допомоги сім'ям, які мають члена сім'ї з ментальними розладом. Це дешевше, ніж утримувати інтернати. Досвід зарубіжних країн це багаторазово підтверджує", - розповіла психолог.

Руслана писала про нас

В одному зі своїх постів Руслана писала про стигматизацію (навішування ярликів, виділення людини або групи людей у суспільстві за певною ознакою, оцінювання їх саме крізь призму цієї ознаки - ред.) до людей із ментальними порушеннями. Дівчина зазначила, що "стигматизація лізе з кожної щілини", а це сильно впливає на людей, які боряться із недугом і кожного дня обирають життя.

"Поки блоги рясніють написами на кшталт "діагноз - не вирок", я би хотіла сказати, що для багатьох він вирок. він вирок відмовлятися від багатьох чинників, він вирок на постійні страждання, на довгі і страшні лікування, каральну психіатрію, на стигматизацію з кожної щілини. він вирок на страхи, на обсессии, компульсии, контроль. він вирок на те, що ми не можемо мати нормальну якість життя", - написала Руслана.

І цей меседж не до родини, яка всіляко підтримувала Руслану - очевидно, він скерований усьому суспільству, адже в Україні дійсно досить упереджено ставляться до "інакших" людей, хоча багато про це говоримо. Нагадаємо, що стигматизація "зачіпає" не лише людей із тендітною психікою - від неї в Україні потерпають представники ЛГБТ-спільноти, люди певних національностей, з особливостями зовнішності тощо.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.