Убоге та однакове: як виглядало житло в часи СРСР

Фанати СРСР обожнюють розповідати про те, що за союзу квартири були безкоштовні та доступні чи не кожному. Однак, насправді, цей "щедрий" подарунок від влади має чимало своїх підводних каменів, а у найближчому майбутньому становитиме ще й неабиячку загрозу.

Про історію зведення радянських багатоповерхівок розповідає Mirovich.Media.

Читайте також: Повторити не захочеться - якою була вулична мода в СРСР

Доступне та незручне

Безкоштовне житло в СРСР насправді ніколи не було безкоштовним. Кошти на їх будівництво вираховувались із заробітніх плат громадян. У США також певний період часу намагалися зводити "безкоштовні" багатоповерхівки, проте  від цієї ідеї швидко відхрестилися через низьку якість життя у них та зіпсований вигляд міського середовища.

Історія появи багатоповерхівок

До 50-х 60-х минулого століття міське населення переважно проживало у дерев'яних бараках або ж у перенаселених комуналках, які з'явились у будівлях царської епохи. Дехто із щасливчиків отримували житло у "сталінці", де могла бути окрема кухня та ванна, що було неймовірною розкішшю в СРСР 50-х.

Хрущовки

А от у 60-ті почало з'являтися житло надзвичайно поганої якості, яке прозвали "хрущовка". В них була надзвичайно погано шумоізоляція та теплоізоляція, а самі кімнати були досить невеликі з низькими стелями. Тож засилля меблів або ж велика родина у таких будинках жила, як у ляльковому.

Брежневські забудови

Ближче до 70-х почали масово з'являтися житлові масиви та мікрорайони із брежневськики забудовами, які за своєю суттю були тими ж хрущовками. Різниця між ними полягала в тому, що стіни там були товстіші, а квартири були дещо просторнішими. Проте поверховість їх була значно більша. Класичний вигляд брежневки: 9-ти поверховий будинок із ліфтом.

У світі таке житло вважалось вкрай убогим та бідним, проте радянські мешканці цього не розуміли. Адже 60-65 метрів у панельній "брежневці" була чи не розкішшю, адже до переїзду у таку будівлю більшість сімей проживала у тісних двокімнатних квартирах, а то й у однокімнатних. Окрім того, громадянин СРСР і не міг порівняти краще з гіршим, адже у той період ЗМІ не показували якість життя громадян у інших країнах. Побут та життя іноземців було таємницею за сімома замками.

Експеримент в Америці

Невдалий експеримент намагалися повторити й у Америці. Там також намагалися побудувати багатоквартирні будинки. І зробили це аж на 20 років раніше, аніж у СРСР. Вже в середині 50-х у штаті Міссурі звели соціальний житловий комплекс "Прюітт-Ігоу", якиий мав класичний та звичний нам вигляд із комлексу багатоповерхівок.

Квартал складається з 11 типових багатоповерхівок. Проте, у ньому мешканці не затримувались надовго. Люди, яким вдалося заробити та певну кількість коштів, практично одразу з'їжджали звідти у нормальні будинку. Тому вже наприкінці 60-х квартал "Прюітт-Ігоу" став гетто. Там зріс рівень криміналу, а рівень життя став надзвичайно низьким. Через це влада його вирішила знести і квартал залишився хіба що на архівних фото.

Житло середнього класу

А от типове житло в США для представників середного класу проживало у зрачно просторіши будівлях та красивіших за радянські. "Середній клас" в СРСР налічував інженерів, лікарів та вчителів, які переважно залишались у панельках зі смердючим сміттєпроводом та тісними під'їздами. А от типова середньокласова американська родина мала зазвичай власну земельнку ділянку та великий будинок на 2-3 поверхи. 

На відміну від радянських будівель, американські оселі мали великі прохідні кімнати, просторі кухні. Кухня завжди мала окрему столову, адже американці не їдять зазвичай там же, де й готують. Також такі будівлі мають багато кімнат, які рівноцінно розподіляються між кожним членом сім'ї. Діти мали або простору дитячу, або окремі кімнати. Старші члени сім'ї мали окремі поверхи.

Окрім того, типовий американський будинок мав кілька санвузлів. Мінімум два у будинку, кожен з яких на одному поверсі. Сучасні будинки мають окремі кладовки та гардеробні, які прибудовувались до кожної кімнати. І ще окрім цього всього кожен будинок мав власну ділянку, на яких можна було ще розмістити окремі побудови, наприклад, гараж на 2-3 машини, майстерню, зону для барбек'ю, тощо.

Так от наврядчи таким міг би похизуватися типовий громадянин СРСР. Поки жителі могутньої імперії тулилися у тісних багатоповерхівках, мешканці у інших країнах дихали на повні груди у просторому житлі.

Більше історичних фактів про СРСР

• Жінки в СРСР пильно слідкували за світом моди, і завжди намагалися бути в тренді. Якщо купити брендову річ не було змоги, то шили її самотужки. А з приходом курортних сезонів самі створювали пляжний одяг, бо в той час купальників в СРСР практично не було.

• В СРСР великий бум із сумками стався у 1950-х. Французькі модні виробники розширили асортимент.