"Думав, поріжуть на органи. А на блок-постах росіяни просили "цигарку чи пожерти", - журналіст про життя в окупації

Російські військові ще 12 березня викрали каховського журналіста Олега Батуріна. У підвалах місцевих СБУ він провів 8 днів. Чоловік розповів Новини.LIVE все, що з ним в цей час робили окупанти та як Херсонщина живе під окупацією.

"Привеземо на БТРі і відправимо на підвал"

Олег каже, що на початку російської окупації на Херсонщині проукраїнські мітинги проходили по всьому регіону, навіть в тих містах, що знаходилися під тотальним контролем російських військових. Люди виходили на вулиці попри страх. 

Меншати їх на акціях почало після того, як росіяни стали стріляти. А в кінці березня почалися тотальні репресії і тотальний терор. Росіяни погрожували вчителям, бюджетникам та чиновникам, вимагаючи від них співпраці.

Наприклад, лякали, якщо ви не візьмете трубку або ж не прийдете у визначений час у визначене місце на розмову, привеземо вас спершу на БТРі, а потім відправимо на підвал. І такі випадки справді почали траплятися, до того ж не поодиноко.

"Люди жили в постійному страху і думали тільки про одне - як вижити. Елементарно - купити хліб - цілий небезпечний квест. Треба вийти на вулицю, годинами простояти у черзі. Тому ті, хто мав якусь можливість виїжджати - їхали. Міста в регіоні почали порожніти.

Одні мої знайомі живуть у 8-квартирному будинку і вони залишилися там самі. Сімʼї із семи квартир виїхали. Інші друзі розповіли, що у Каховці після 14-15 дня на вулицях нікого немає. Тотальна тиша посеред білого дня, від якої аж моторошно", - каже чоловік.

"Що взбреде у голову - те і робили. Повна і тотальна анархія"

Російські окупанти захопили Олега 12 березня увечері, виманивши на зустріч під приводом знайомого. Чоловік каже, що очікував на обман, тому свідомо не взяв з собою ні мобільний, ні паспорт. Через це росіяни ніяк не могли його ідентифікувати.

“8 діб провів на підвалі. Це було таким собі попередженням, щоб налякати мене і дати зрозуміти, що це тільки початок. Їх дуже дратувало, що вони не могли встановити моїх даних, але при цьому вони не просили мене зайти у мої соцмережі з інших дейвайсів. Загалом діяли дуже не професійно. Таке враження, що у них не було єдиного центру прийняття рішень.

От що взбреде у голову - те і робили. Повна і тотальна анархія. Наприклад, коли прикували мене наручниками до батареї, то зняли шнурки з черевиків, але при цьому лишили при мені ремінь і годинник. Хто це був - я не знаю досі, бо в мене на голові був мішок, а вони себе ніяк не проявляли. Але там точно були російські військові”, - впевнений Олег.

В перший вечір після викрадення його погрожували вбити. На думку росіян, журналіст у своїх публікаціях, начебто ображав місцевих колоборонатів.

"Думав, що поріжуть на органи"

"Посадили в машину і почали кудись везти. Я нічого окрім своїх ніг не бачив. Спершу подумав, що вивозять в Крим, потім - що у якусь військову частину або порізати на органи. Бо перед тим заводили у приміщення, яке нагадувало операційну. В голову лізло що завгодно, я не знав, чого очікувати. Але врешті через 2 години мене привезли в Херсонську облдержадміністрацію. Отам стало спокійніше.

Далі на тиждень посадили в СІЗО. В перші три доби постійно снилися якісь жахіття, але я спробував взяти себе в руки, переконавши, що всі знають про моє викрадення. Стало легше, припинилися жахіття. Хоча від психологічного напруження трусилися руки. Я себе переконав, що маю шанс вийти звідси живим. Це мене надзвичайно надихало. Били у перші два вечори, потім припинили", - згадує Олег.

Врешті через 8 діб його відпустили і навіть привезли назад додому у Каховку. Наказали чекати дзвінка. Однак чоловік, пробувши кілька днів вдома, вирішив їхати:

“Там стреляют укрфашисты, вас хотят убить” 

"Спершу потрапили під обстріл, бо наткнулись на російський блокпост. А потім ще три доби намагалися виїхати, однак росіяни ніяк не пропускали. Казали: “там стреляют укрфашисты, вас хотят убить”. Звісно, все це брехня. Тоді ми розвернулися і поїхали іншою дорогою. Це був великий ризик, адже треба знати, куди звернути, як проїхати. Є чимало замінованих місць і загалом легко можна втрапити у гарячу точку. Але вдалося і нам, і ще 60 машинам.

Це шалене психологічне наванатження і я знаю багатьох людей, які не витримували такого і розвертались назад в окупацію. У декого виникали панічні атаки. Але потім вони знову поверталися і через кілька днів намагалися проїхати".

Олег згадує, як тільки виїхали на підконтрольну територію України, всі кричали аж до болю в горлі. Адже більшість блокпості, через які довелося їхати, були російськими. І майже на кожному окупанти просили “сигаретку или пожрать”.

“А от вже на українських блокпостах навпаки нам давали то бутерброд, то воду, гарячий чай, то яблуко дитині, контатки медиків, волонтерів. Це дуже надихало. Наші ЗСУ допоможуть нам у будь-якому випадку”, - підсумував чоловік.

Він також ще раз наголосив, що в більшості Херсонщина абсолютно проукраїнська. А ті, хто йде на співпрацю з окупантами - невдахи, які ніколи не могли себе повноцінно реалізувати:

"Росіяни грабували все, що тільки можна. Деякі села знищені повністю, люди тікали від окупантів степами, перед тим випускаючи з хлівів домашню худобу. Там страшне і тотальне винищення".