Поради психологині, як дитині пережити втрату рідних на війні

#Суспільство
25 червня 14:31
Читати російською
За даними Офісу Президента, щодня на війні гине від 60 до 100 українських військових
Поради психологині, як дитині пережити втрату рідних на війні

Через війну в Україні гинуть сотні військових та цивільних. Ця трагедія, причиною якої став розпочатий росією повномасштабний наступ, тягне за собою іншу біду – молоде покоління втрачає на війні батьків.

Як сказати дитині про смерть тата чи мами, пом'якшити травму і допомогти адаптуватися у суспільстві – у розмові Новини.LIVE з психологинею Оксаною Сідун.

Читайте також: Хто і чому змушує українських дітей забувати про війну? Репортаж

Як повідомити дитині про смерть батьків

 – Сказати дитині про смерть одного з батьків має близька людина. І хоч ми далі будемо говорити про загибель татусів, бо воюють здебільшого чоловіки, це може стосуватися і втрати мами. Болючішою для дитини стане звістка про того, хто був для неї ближчим.

Повідомити сумну новину треба вранці, щоб мати час пережити реакцію. Перед сном цього робити не можна. Важливо сказати причину смерті, як це сталося

Чим менший вік дитини, тим легше вона це сприйме. Не варто вигадувати історії про відрядження або політ у космос. Скажіть правду. Смерть буде важче перенести, якщо дитина з часом дізнається, що їй брехали. До того ж у родині буде напруження, і якщо дитині не сказати причину, вона може відчути себе винною.  Наприклад, у тому, що мама плаче.

Підтримка дитини

– Я б радила одразу після повідомлення звістки звертатися з дитиною до психолога, щоб стабілізувати її стан. Кожному члену родини треба дати можливість прожити цю втрату.

У дітей з'являється додатковий страх за того з батьків, хто залишився живий. Втративши тата, дитина буде переживати за маму. Тому рідним треба створити відчуття, що все буде добре.

Втрати ЗСУ

В разі втрати батька дитині треба компенсувати чоловічу увагу. Це може бути проведений час з дідусем, дядьком, тренером. Однак під час війни не варто сильно прив’язуватися до чоловіків, адже їх теж згодом можуть мобілізувати. У такому разі втрату доведеться пережити знову.

Взаємодія у суспільстві

Іноді сирітство не відчувається, коли поруч є близькі люди. Але якщо дорослі драматизують ситуацію і кажуть: "Все, ти тепер знедолена сирота на все життя",  то дитина буде сприймати себе неповноцінною.

Взаємодія з такими дітьми індивідуальна. Комусь може бути легше від думки, що тато – герой. Хтось добре ставиться до публічності і відкритості, а хтось навпаки. Дорослим треба спостерігати окремо за кожною дитиною в конкретній родині.

Діти, у яких загинули батьки, потребують групи підтримки. Щось схоже, як було з "афганцями". У спільноті пережити горе легше

Варто створити групи, де займатимуться діти, які втратили когось із рідних на війні. Перебування у такому просторі полегшить життя, дитина не буде думати, що одна така у класі і її історія виділяється. У спілкуванні дитина зрозуміє, що смерть – частина життя, таке трапляється, і не тільки в її родині.

Втрати ЗСУ

БІЛЬШЕ НОВИН: 

author
Авторка публікації
Антоніна Карташева
Після закінчення Інституту журналістики пройшла школу виживання на стрічці новин. Півтора роки в УНН писала про все, що відбувалося в Україні. Та головне – не пропустила жодного засідання ВРУ та прочитала всі ухвалені законопроєкти. Після чого працювала політичною журналісткою в OBOZREVATEL. Тепер пишу про Київ, бо як його не любити.
Поділитись публікацією
Збройним силам України потрібна наша допомога.
Збройним силам України потрібна наша допомога
ХАРКІВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
НЮРНБЕРГ 2022
Якщо ви стали свідком путінських злочинів проти мирного населення в Україні— ви теж можете допомогти. Надсилайте факти про воєнні злочини