Свято Маланки в Україні: історія свята, традиції, прикмети, пісні

Традиційно в Україні 13 січня зустрічають свято Маланки, або Щедрий вечір, або Василів вечір. У релігії цього дня вшановують пам'ять преподобної Меланії. Маланка є одним із найдавніших і найулюбленіших свят в країні, яке чекають із нетерпінням щороку.

Новини.LIVE пропонує дізнатись про історію, традиції, обряди і  прикмети свята.

Читайте також: Старий Новий Рік - історія святкування, традиції, прикмети і заборони в цей день

Історія свята Маланки

Традиція відзначати свято Маланки прийшла, ймовірно, ще з дохристиянського періоду. Зазвичай, цього дня люди влаштовували застілля, ходили щедрувати, переодягались в образи тварин або міфологічних персонажів і співали.

Після прийняття християнства на Русі віруючі почали вшановувати 13 січня пам'ять преподобної Меланії Молодшої. З історії відомо, що жінка жила в ІV-V століттях.

Про християнство Меланія дізналась від своєї бабусі Меланії Старшої, яка була дуже віруючою і після смерті чоловіка віддала все своє багатство нужденним людям. Меланія Молодша теж прийняла християнство і хотіла вести непорочне життя. Однак батько наполіг на тому, щоб вона одружилась із юнаком зі знатної родини.

Меланія просила чоловіка про цнотливе життя. Проте він наполягав на тому, щоб мати спадкоємців. Жінка погодилась і народила двох дітей. Однак обоє померли. Після цього Меланія дуже захворіла. Чоловік молився за її одужання і присягався, що дасть обітницю цнотливості, якщо дружина стане на ноги. Меланія одужала, а чоловік зробив, що обіцяв.

Після цього подружжя продало все багатство і переїхало до Африки. Виручені гроші віддали бідним і хворим. Меланія вела скромне життя, молилась, постила й допомагала людям, які потребували цього. Останніми словами Меланії перед смертю були: "Як вгодно було Господу, так і зробилося".

Традиції свята Маланки

Вважається, що свято Маланки в Україні почали зустрічати ще в часи язичництва. Існує міф, що Миланка була донькою слов'янського божества Ладо. Одного дня дівчину викрав злий змій. Він кинув Миланку у підземне царство та закрив там. На порятунок прийшов богатир Василь-Місяць і забрав дівчину з лап змія. Згодом закохані одружились.

За багато років в народній скарбничці назбиралось чимало цікавих українських традицій, пов’язаних зі святом. Наприклад, до цього дня зберігся обряд водіння кози. Щедрівники переодягають хлопця у Маланку і водять від хати до хати, влаштовуючи веселі сценки та співаючи пісні. Коза ж є символом божества, яке вмирає і воскресає. Люди вірили, що так залучають багатство до осель та урожай.

13 січня, напередодні Старого Нового року, в Україні також традиційно святкують Щедрий вечір, або Василів вечір.

З давніх-давен цього дня влаштовували гуляння з щедрими застіллями. Люди щедрували, переодягались, ходили до осель і співали пісні. Щедрівників було прийнято щедро частувати смаколиками. Дівчата полюбляли ворожити цього вечора, вгадувати свою долю та судженого.

Народні прикмети 13 січня

• Зоряне небо – до доброго врожаю ягід.
• Сніг – рік буде врожайним.
• Рясний іній на деревах – до врожаю хліба й меду.
• Тепло – до дощового літа.
• Ніч ясна й зоряна – на щастя й здоров'я.
• Заметіль – до врожаю горіхів.
• Сон 13 січня – віщий.

Пісні на Маланку

Ой господарю, господарочку,

Пусти до хати Маланочку. (2)

Наша Маланка малесенька,

Як конопелька, тонесенька. (2)

Наша Маланка несама ходить –

Нашу Маланку Василь водить. (2)

Наша Маланка – господиня,

На ополонці ложки мила. (2)

На ополонці ложки мила,

Ложку й тарілку упустила. (2)

Ложку й тарілку діставала –

Шовковий фартух замочила. (2)

Ой повій, вітре буйнесенький,

Висуши фартух тонесенький. (2)

***

Наша Маланка неробоча,

На ній сорочка парубоча. (2)

Наша Маланка – ой господиня:

Ввійде до хати, наробить дива.(2)

А ложки, миски під лавкою

Припали пилом, муравою. (2)

Наша Маланка – господиня,

На ополонці ложки мила. (2)

На ополонці ложки мила,

Ложку й тарілку упустила. (2)

Ложку й тарілку діставала –

Шовковий фартух замочила. (2)

Ой повій, вітре буйнесенький,

Висуши фартух тонесенький. (2)

Ой повій, вітре, з-за Дунаю,

Висуши фартух хоч із краю. (2)

Ой повій, вітре, сюди-туди,

Висуши фартух межи люди. (2)

***

Наша Маланка – господиня,

Сорок грядок – одна диня. (2)

Наїхали купці з Бару:

Добрий вечір, господарю! (2)

Ой а нам люди говорили,

Що у вас дині уродили. (2)

Сторгували тую диню

За сто рублів ще й за гривню. (2)

Поки ту диню торгували –

Нашу Маланку хлопці вкрали! (2)

***

Наша Маланка качурі пасла,

Аж поки зірка вечірня згасла. (2)

А пасучи їх, загубила,

А шукаючи – заблудила. (2)

Ой приблудила в чистеє поле –

А там Василько плужком оре. (2)

Він ані оре, ані плужить –

За Маланкою дуже тужить. (2)

Ой ти дівочко-Маланочко,

Коли до тебе приходити? (2)

Коли до тебе приходити,

Скрипки-цимбали приносити? (2)

Ой черчику-Васильчику,

Посію тебе в городчику. (2)

Та буду тебе шанувати –

По тричі на день поливати. (2)

По тричі на день поливати,

За русу косу затикати. (2)

***

Ой в Петрівочку нічка маленька,

Не виспалася наша Маланка. (2)

Наша Маланка-подністрянка

Дністром плила, ноги мила. (2)

Дністром плила, ноги мила

Та й тонкий фартухзамочила. (2)

Повій, вітре буйнесенький,

Висуши фартух тонесенький. (2)

Повій, вітре, із болота,

Висуши фартух, як золото. (2)

Повій, вітре, туди-сюди,

Висуши фартух помежи люди. (2)

У ваших дверях чотири дошки,

Пустіть Маланку до хати трошки. (2)

Пустіть Маланку, будем співати,

Дасте горіхів – будем кусати. (2)

Наша Маланка подністрянка

Дністром плила, ноги мила. (2)

 

Як привітати близьких зі Старим Новим роком

• Святкування Старого Нового року в Україні є неофіційним, проте досить популярним. Це свято щорічно відзначають 14 січня, адже за старим (юліанським) календарем Новий Рік відзначали саме в цей час.