"Жебраки, нарко- і работорговці": чому представники ромської нацменшини вимушені незаконно заробляти гроші

В Україні, за офіційними даними, живе близько 100 тисяч ромів, ще 200-300 тисяч людей не входять у статистику через відсутність документів. Більшість поселень – тимчасові, але є й постійні, де зростають цілі покоління. Так склалося, що про них у кримінальних хроніках згадують майже щомісяця. Чимало ромських родин замішані в наркобізнесі, торгівлі зброєю та людьми і перетворилися на справжні мафіозні клани.

Однак Новини.LIVE розкаже, чому говорити про криміналізацію геть усієї ромської народності – некоректно і що їм заважає стати повноцінною складовою українського суспільства. 

Читайте також: "Король ромів" запустив власну криптовалюту – для чого потрібен Gypsycoin

Рабство у 21 столітті

Днями на Одещині викрили групу ромів, які незаконно експлуатували людей. Прикордонники звільнили з трудового рабства 11 чоловіків та одну жінку, які опинилися у скрутному становищі. 

"Правоохоронці провели обшуки за 8 адресами у селі Старокозаче Білгород-Дністровського району. Вони виявили 12 людей, вихідців з різних регіонів України, яких утримували в неналежних умовах та примушували до важкої праці", – йдеться у повідомленні прикордонників.

Правоохоронці з'ясували, що роми підшукували працівників в Одесі серед людей, які опинилися без грошей на існування. Вербувальники обіцяли їм хорошу заробітну плату, харчування та безкоштовне житло. Людям сподобалась пропозиція, але вони не знали, що за нею ховається.

Врешті їх везли на територію фермерського господарства, де розселяли у непридатних для життя будинках. Щодня люди важко працювали в полі, проживали в бараках, а весь їхній заробіток обмежувався харчуванням сумнівної якості та алкогольними напоями.

Роми контролювали працівників: повідомляється, що самостійно залишити територію жертви не могли, а у разі непокори до них застосовували насильство. 

"Праця цих людей приносить вербувальникам мільйонний заробіток щороку. Рабів роми купують у інших ромів, які спеціалізуються на вербуванні та транспортуванні. Вони зв'язуються з постачальниками і кажуть, хто їм потрібен. І не завжди їх можна назвати рабами – вони самі відмовляються від свободи. Алкоголізм, психічні відхилення та багато інших обставин можуть стимулювати їх до такого рішення. Ось таких і обирають сучасні рабовласники – під виглядом допомоги змушують заробляти для них гроші", – розповів волонтер, який надає правову допомогу ромському населенню Федір Бузика.

Ще один вид рабства – люди, які займаються жебрацтвом. Переважно роми люблять виставляти на вулицю тих, кому подають більше грошей: інвалідів та пенсіонерів слов'янської зовнішності. Вони просять милостиню на вокзалах, на великих ринках міста, у торговельних центрах.

"Вжити до них будь-яких заходів впливу проблематично. Ми проводимо профілактичні бесіди про неприпустимість жебракування та залучення до цього неповнолітніх. Вживати профілактичних правових заходів не виходить, тому вони не бояться закону. Звинуватити їх ні в чому. Заборонити їм вхід до торгового центру чи на ринок немає законних підстав", – відзвітували у пресслужбі поліції.

Читайте також: У Києві сімейна пара влаштувала наркокартель – знайшли "товару" на мільйон гривень

Легкі гроші

Історично так склалося, що роми завжди шукали легкий та швидкий заробіток. Одна з представниць нацменшини Любов Каліна зізнається: навіть якщо в їхній родині холодильник буде повний продуктами, вони все одно будуть ворожити та жебракувати. Незважаючи на це, її чоловік працює на промтоварному ринку – перепродає жіночі джинси. Прибуток, каже жінка, у нього мізерний. Але діставати гроші незаконними способами він не хоче. 

Їх син Михайло отримав освіту лише до 5 класу. На питання, чому він не захотів піти у виш, мати відповіла: "А навіщо воно потрібно, куди з вищою освітою, гроші як заробляти?". Сам хлопець зізнається, що мати поча­­ла брати його з собою "на заробітки" одразу після народження, а з першого класу він вже "працював" на вулиці самотуж­­ки. Михайло володіє усіма навичками і прийомами кишенькового злодія. Коли є бажання – заробляє до тисячі гривень на день. 

Хлопець розповідає, що його товариші-роми теж заробляють незаконними методами.

І якщо раніше це було жебрацтво і крадіжки, то зараз – вимагання і розбої. Великий прибуток його товаришам приносить і торгівля наркотиками. На питання, чому б їм не влаштуватися на нормальну роботу хлопці відповідають, що звикли отримувати прибуток легким способом і не хочуть працювати за копійки "на дядю". 

Багато ромів не можуть влаштуватися на роботу ще й тому, що у них немає документів.

"Ром не має звички реєструвати шлюби та новонароджених дітей у РАЦСі. А згідно із законом, без свідоцтва про народження паспорт не отримаєш. Так стається через недбайливе ставлення ромів до документів та рівень освіти, недостатній для того, щоб розібратися в бюрократичних процедурах", – каже волонтер Федір Бузика.

Лише невелика кількість ромів може знайти малооплачувану роботу, наприклад: сміттєзбиральник, двірник, сантехнік. Такі можливості зустрічаються рідко і доступні лише тим, хто має документи чи середню освіту. Незважаючи на це, через дискримінацію роми можуть бути відсторонені від цих посад. В Одеській області був випадок, коли ромська жінка, яка отримала підтримку від центру зайнятості, була спрямована до трьох потенційних роботодавців. Коли вона прийшла на ці підприємства, уже на порозі їй заявили, що посади зайняті, хоча центром зайнятості було підтверджено їх доступність безпосередньо перед візитом.

"Ксенофобію нав'язують українцям з дитинства. "Будь ввічливим, бо цигани вкрадуть", – так лякають дітей. У сюжетах українського фольклору роми також не завжди позитивні персонажі. З дитинства більшість українців впевнені, що роми можуть загіпнотизувати чи вкрасти щось, тому всіляко намагаються їх обійти", – додав фахівець, який займається правовим захистом ромської нацменшини.

Стереотип чи реальність? 

Говорити про криміналізацію геть усього ромського населення в Україні не зовсім коректно, каже волонтер Федір Бузика. За його словами, немає досліджень, які б вказували, що, наприклад, 90 % ромів ведуть кримінальний спосіб життя. Але надто вже міцно вкоренився у свідомості українців негативний образ ромів. Мовляв, що з цих ледарів і жебраків узяти? Однак існує низка об'єктивних причин, які призвели до того, що ці люди опинилися за межею бідності і змушені виживати, використовуючи будь-які способи.

Правозахисник зауважив, що людям варто зрозуміти, що не існує народу, який можна ототожнювати з криміналом, а злочини скоюють певні люди.

"Є дуже багато ромів, які працюють кожного дня, сплачують податки, живуть у звичайних квартирах. Українці ж помічають лише невелику частину ромів, які скоюють правопорушення, так само як будь-хто з українського суспільства загалом. Про цю невелику групу пишуть, постійно зазначають етнічне походження цих людей і тим самим посилюють негативне ставлення до народу загалом", – додає експерт. 

Тож самі роми дуже страждають від людей, які скоюють певні злочини: це ускладнює життя всього ромського народу, каже представник нацменшини Павло Бальча. Його родина працює у сфері торгівлі – реалізовують товари з хутра на одному з одеських ринків. Сам він спортсмен. 7 днів на тиждень проводить на футбольному полі, цим самим заробляє гроші. 

Читайте також: Нацгвардійці під амфетаміном – у військовій частині Києва продавали наркотики

Життя у наметах

Якщо казати про умови життя ромів в Україні, то варто згадати і про їх табори. Найбільше їх на Закарпатті і на Одещині. Роми чи не щодня привозять у табір, зібране на звалищах, сміття і вибирають з нього більш-менш придатне побутове приладдя та одяг. А металеві предмети та папір потім здають на металобрухт і на макулатуру, щоб отримати гроші. В Одесі роми живуть у старих вагонах потягів, в наметах, у дерев'яних халупах, які важко назвати будинками. У більшості немає ані опалення, ані гарячої води. 

Найчастіше роми не соромляться своєї бідності, а навіть, навпаки, виставляють її напоказ – раптом допоможуть? Деякі будинки нагадують загони для худоби: грубо збиті з усього, що було під рукою, із целофаном замість шибок, із тріщинами у стінах. Незрозуміло, як там пережити зиму. Жителі будинків, які розташовуються поряд з таборами, ставляться до ромів зі зневагою, звинувачуючи їх у більшості своїх бід.

Живуть в таборах до 2 тисяч людей. Роми народжують багато дітей і це також є одним з найлегших способів отримати гроші – вони виживають завдяки допомозі, яку держава виділяє матерям-одиначкам. При цьому не можна сказати, що висока народжуваність впливає на збільшення кількості ромів, які живуть в Україні. Щороку тисячі представників нацменшини помирають від голоду, туберкульозу та інших хвороб. 

Отже, з одного боку, суспільство мусить усвідомити, що не всі роми від самого народження є злочинцями: серед затриманих нарко- і работорговців, контрабандистів і членів злочинних угруповань більше навіть корінних українців, аніж ромів. З іншого боку, держава повинна док­ласти всіх зусиль для того, щоб надати їм хоч якусь економічну альтернативу злочинності.