“Їх тут практично ніщо не тримає”: чому українські молоді спеціалісти обирають роботу за кордоном

Для України, як незалежної держави, однією з найважливіших складових розвитку є наявність молодих спеціалістів. Але через різні кризові періоди в країні довгі роки відбувався “відтік мізків”. Важко навіть уявити, скільки талановитих українців вже пішли шукати щастя за кордон і наразі така тенденція спостерігається серед молоді. 

Тому Новини.LIVE розбирає, що провокує “відтік мізків” та як з ним боротися

Читайте також: Правила ведення сімейного бюджету - як грамотно розпоряджатися грошима та ні в чому собі не відмовляти

Чому українці їдуть за кордон? 

За результатами останнього соціологічного опитування, найбільша кількість бажаючих працювати серед молодих людей віком від 18 до 24 - 54%. Тоді як серед старших поколінь від 30 цей показник не більше 38%. Серед головних мотивів - краща заробітна плата та умови життя. 

“Якщо старші покоління звикли до більш стабільного життя, то молодь виросла у часи постійних змін та діджиталізації. Їх тут практично ніщо не тримає, а вищу освіту вони можуть замінити на курси в інтернеті. Робота за кордоном їх приваблює своїми можливостями, соціальною політикою, інфраструктурою і так далі. Крім того, у нас розвитку та забезпеченню гідного рівню життя часто заважає корупція”, - пояснює соціологиня Ганна Ткачук. 

Тим не менш, більша частина трудових мігрантів все-ж повертаються у рідні місця. Особливо це стосується тих, хто обирає тимчасові заробітки (різноробочими, на фабриках, у сільському господарстві і так далі). Річ у тім, що мінімальних закордонних виплат на повноцінне життя в Європі ніяк не вистачить, а от в Україні умовні 700 євро (більш ніж 21 тисяча гривень) - досить пристойна сума. 

“Поїхати ось так працювати - це як мінімум хороша можливість побачити інші країни та відчути їх культуру. Але якоїсь великої перспективи у роботі на заводі чи у збиранні полуниці я не бачу. Як на мене - краще вже знайти своє призвання в Україні, вчитись та працювати за фахом”, - зазначає студентка Оксана Галянт, що раніше працювала за кордоном. 

Що частково стримує “відтік мізків”? 

Після того, як пандемія COVID-19 внесла свої корективи у життя суспільства, безліч людей відкрили для себе перспективи дистанційної роботи та фрілансу. Так, безліч програмістів, дизайнерів, копірайтерів та інших спеціалістів часто співпрацюють саме з іноземними компаніями. Формально - ніхто за кордон не виїжджає, але все одно потенційний працівник у вітчизняній фірмі “зникає”. 

Інший, але схожий варіант, коли та чи інша іноземна компанія (особливо пов’язана з діджитал-контентом) відкриває свій філіал в Україні та активно заманює до себе умовами праці та рівнем зарплати. 

“З точки зору корпорацій все пояснюється дуже просто. Їм набагато простіше відкрити офіс в Україні, набрати молодь та платити їм по 10-20 тисяч гривень, ніж зробити це ж саме десь у Франції і віддавати на зарплати у десятки разів більше”, - зазначає працівниця компанії-розробника “Ubisoft” Євгенія. 

Знову таки, за рахунок того, що самі філіали та самі спеціалісти знаходяться в Україні - це не наносить удар по економіці. Проте цілком можливо, що з часом цінним співробітникам запропонують підвищення та переїзд до головних офісів компаній. А це вже буде чергова втрата. Хіба що є випадки, коли українець з досвідом та грошима, отриманими за кордоном, повертається назад та відкриває вже власний бізнес. 

Як влада має боротися з “відтіком мізків”? 

Найголовніше, що українська влада може та повинна робити, аби зупинити “відтік мізків” - всебічно підтримувати бізнес. Особливо - малий та середній. Адже поки Україна не може дати необхідні ресурси для доступного відкриття власної справи - розвиток подальшої підприємницької діяльності неможливий. 

Президент України Володимир Зеленський вже ділився своїми намірами щодо припинення “відтоку мізків”. Серед них, як мінімум, організація програми державного кредитування “5-7-9” та забезпечення доступності іпотеки (за словами голови України вона має бути не більше 10%). 

Також важливо розуміти, які бізнес-настрої існують у різних регіонах України. Хорошим прикладом є намір зробити Харків вітчизняним аналогом  американської Кремнієвої долини, проте для цього потрібні інвестиції та мотивувати компанії базуватися в області. 

Під кінець варто зазначити, що все-ж 65% українців працювати за кордоном наміру не мають. Звісно, це досить обнадійливий показник, але допоки не молодь не буде бачити перспектив у роботі на батьківщині - Україну й надалі чекатиме “відтік мізків”. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.