"Діти – не товар на полиці": чи можливе усиновлення в умовах війни в Україні

В соцмережах щодня поширюється інформація про дітей, які залишилися сиротами через війну. В Instagram або Telegram можна побачити сотні дописів про те, що дітей можна забрати до себе, мовляв, для цього необхідно лише зателефонувати за номером телефону та приїхати за малюком. Однак у службах у справах дітей кажуть, що поширення подібної неправдивої інформації містить ознаки шахрайства та порушення прав дітей.

Що робити тим, хто хоче шляхом усиновлення врятувати дитину, чи можливо це зробити в умовах воєнного стану та чим насправді можна допомогти дітям-сиротам – дізнавалося Новини.LIVE.

Усиновлення за хвилину

Днями в мережі Instagram розлетівся допис про те, що нібито у санаторій Ворохти привезли понад тисячу дітей до 6 років.

"Може, хтось хоче такого маленького ангелика усиновити. Може комусь серце йокне, то нехай звертається до дитячого санаторію “Смерічка” у Ворохті", – підписали пост волонтери, додавши номери телефонів.

За словами волонтерки, чий телефон вказали автори допису, всі ці діти втратили родини через війну. Мовляв, їх батьки загинули і їм терміново шукають сім’ю. Потрібно лише приїхати і забрати.

Однак наступного дня волонтери перестали виходити на зв’язок, і тоді ми вирішили зателефонувати у санаторій, щоб дізнатися, звідки насправді привезли дітей і чи можна їх усиновити. Як з’ясувалося, дітей до "Смерічки" у Ворохті привезли з чотирьох дитячих закладів Харківської області у супроводі працівників цих закладів. Це будинок малюка, дитбудинок та інтернат.

"Станом на 14 березня у санаторії тимчасово перебувають 126 дітей, з них 112 вихованців віком до шести років. А усиновити їх неможливо, адже суди не працюють і процес усиновлення зараз поставлено на паузу. Малюки та підлітки забезпечені всім необхідним, про них піклуються, доглядають, вони знаходяться у безпеці", – повідомили у дитячому оздоровчому закладі.

Пізніше інформацію про усиновлення евакуйованих з Харківщини дітей спростувала і голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

"Хочу чітко зазначити, що ця інформація є абсолютно хибною. Діти забезпечені всім необхідним та перебувають під наглядом медиків та вихователів. Також інформація про те, що дитину можна усиновити за дві-три години без документів – фейк. Процедура усиновлення така сама, як і до війни. Наші вихователі – добрі, чуйні люди, які дбають про цих діточок, як своїх", – заявила Онищук.

Аналогічну заяву зробили у ГУНП на Івано-Франківщині.

"В інформації про усиновлення надано телефон лікаря, яка нібито займається цим питанням. Особу лікаря встановлено, з нею проведено певну бесіду. Крім того, департаментом охорони здоров'я ОДА буде перевірено її причетність (до фейку) та проведено службове розслідування", – повідомила представниця ювенальної поліції Івано-Франківщини.

Крім того, наприкінці лютого в мережі поширилася інформація про новонароджених двійнят з Харкова, чиї батьки загинули внаслідок обстрілів. Тоді нібито нову родину малюкам знайшли за годину. Але потім виявилося, що інформація є фейковою – двійнята знаходяться під доглядом працівників соцустанови у безпечному місці.

Також інтернетом розлетівся допис про дітей, яких поселили в одну зі шкіл Одеси, і вони нібито потребують батьківської турботи. Новина також виявилась неправдивою, запевнили у місцевій службі у справах дітей.

Процес усиновлення

Під час війни жодних спрощених процедур усиновлення в Україні немає, всі повідомлення про пошук нових батьків для дитини виявилися фейком. Про це повідомила начальниця служби у справах дітей Одеської міськради Юлія Нікандрова.

"Закони України ніхто не скасовував. Усиновлення через посередників, медиків, волонтерів неможливе. Всі оголошення із закликами терміново “забрати собі дітей” не відповідають дійсності. У кращому випадку номер може бути недійсним. У гіршому – через людяність та бажання допомогти кожен може стати жертвою шахраїв або співучасником у торгівлі людьми", – зауважила чиновниця.

Для того, щоб дитину можна було усиновити, у неї має бути пакет документів про те, що у неї немає батьків. Крім того, дитина протягом двох місяців після народження не може бути усиновленою. Тому заклики до усиновлення таких дітей у більшості випадків оманливі, додала керівниця секретаріату депутатського об'єднання "Захист прав дітей – пріоритет держави" Людмила Волинець.

"Шановні, говорити про готовність усиновити дитину ви можете лише за умови, якщо ви вже зібрали пакет обов'язкових документів і визнані державними органами кандидатом в усиновителі. В іншому випадку ваше “я усиновлю” є неправовим. Для підготовки пакету документів для усиновлення вам знадобиться за нинішніх складних умов місяця три", – каже Волинець.

Держслужбовиця додала, що держава має забезпечити захист прав дитини в будь-яких у мовах, а це означає, що:

• держава має мати документальне підтвердження смерті обох біологічних батьків;
• з'ясувати і підтвердити відсутність близьких родичів дитини, які мають пріоритет при оформленні опіки (бабусі, дідусі, тітки, повнолітні брати, сестри та інші);
• людина чи сім'я, які мають намір усиновити дитину, мають бути внесені у облік кандидатів в усиновлювачі, а перед цим підготувати та подати у місцеву службу у справах дітей відповідний пакет документів;
• усиновлення можливе лише за рішенням суду.

Киянка Олена, яка не захотіла називати свого прізвища, каже, що протягом кількох років вони з чоловіком збирали всі необхідні документи для усиновлення. Родина вже навіть внесена у облік кандидатів в усиновлювачі. І навіть в їхньому випадку забрати дитину з соціальної установи вони не можуть через те, що не функціонують суди.

"Усі інспектори не виходять зараз на роботу і ніхто не займається цим питанням на місцях. У мене готові всі, абсолютно всі документи на усиновлення. І вже рік я не маю можливості це зробити. Ніхто нічого не робить, бюрократія процвітає", – каже жінка.

Колишній уповноважений із прав дітей Микола Кулеба зазначив, що зараз Міністерство соціальної політики намагається врегулювати законодавство, щоб спростити процедуру усиновлення.

"До мене щодня звертаються сотні людей, переважно українці, до речі, відомі люди, які кажуть: “Ми готові, ми хочемо усиновити”. Я не знаю, що сьогодні не вистачає, щоби спростити цю процедуру. І треба максимально задіяти органи на контрольованих територіях, щоб ці процедури могли діяти, зокрема, і для іноземних громадян", – сказав Кулеба.

Тимчасово надати прихисток

Проте зараз є можливість тимчасово взяти дитину у сім'ю. Для цього існує форма тимчасового влаштування – безкоштовна форма прихистку дитини. Щоб прихистити дитину, ви обов’язково повинні мати громадянство України та фізично знаходитись в Україні.

Для цього потрібно:

• звернутися до Служби у справах дітей;
• залишити свої контактні дані;
• подати певні документи.

Офіс Президента України та Міністерство соціальної політики України створили Telegram-бот "Дитина не сама" для допомоги дітям у воєнний час. Його можна використати, якщо ви хочете тимчасово надати притулок дитині у своїй сім'ї, шукаєте свою дитину, знайшли дитину без супроводу дорослих, знаєте міжнародні організації, які готові дати притулок українським дітям тощо. У боті також є інформація для іноземців, які бажають тимчасово дати притулок українським дітям-сиротам.

Евакуація дітей

Через війну росії проти України більше 1 мільйона маленьких українців були змушені евакуюватися за кордон. Людмила Волинець зауважила, що зараз дуже наполегливо поширюються чутки, що названі батьки і батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу віддають вивезених з України дітей іноземцям на усиновлення. Ця інформація також є фейковою.

"Поясню, що такого права у прийомних батьків та батьків-вихователів, як і у опікунів, немає. Тож такі дії, якби таке і прийшло б комусь на думку, не є законними і за Кримінальним Кодексом України можуть бути трактованими як незаконні дії у сфері усиновлення чи торгівля дітьми", – каже керівник секретаріату депутатського об'єднання "Захист прав дітей – пріоритет держави".

Зауважимо, Кабмін посилив контроль за виїздом за кордон дітей із вразливих категорій, наголошує міністр соціальної політики Марина Лазебна. Тож список документів, на підставі яких діти із вразливих категорій перетинають кордон, розширили. Наразі необхідні запрошення, де вказується країна остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка супроводжуватиме дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, письмовим погодженням ОДА про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженим Нацсоцслужбою.

Дітей з усіх соцустанов зараз і справді евакуюють у безпечні місця. Там вони знаходяться у комфортних умовах, а доглядають за ними працівники установ, які погодилися їхати разом з вихованцями, каже колишній уповноважений з прав дитини Микола Кулеба.

"Я зараз займаюся постійною евакуацією. Переважно евакуюємо дітей сиріт із інтернатних закладів, дітей із неблагополучних сімей, які були в інтернатах. В Україні близько 700 інтернатних закладів та близько 100 тисяч дітей, які там перебували. Ще діти із прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, діти з інвалідністю, багатодітні сім'ї. У Маріуполі вже є випадки загибелі дітей від переохолодження, зневоднення", – розповів Кулеба.

Евакуацію дітей розпочали ще 24 лютого – в перший день російського вторгнення, але процес доставлення дітей в безпечні місця триває і сьогодні. Наприклад, днями вихованців Красносільського дитячого будинку-інтернату, що на Одещині, перевели в інший заклад соціального захисту. Всього евакуювали 137 дітей, 32 з них пересуваються винятково на ношах або інвалідних візках. В ОДА зазначають, у місцях нового розташування дітей забезпечили гарячою їжею та належними умовами перебування.

А на початку березня з різних соцустанов Одещини евакуювали аж 700 дітей. Це обласні, міські дитячі будинки та інтернати. Про це розповіла начальниця Служби у справах дітей Одеської міськради Юлія Нікандрова.

"Добиралися до Польщі 38 годин з дітьми віком від 3 до 17 років. Наші діти – неймовірно витривалі, добрі, розумні та терплячі. Старші допомагали з молодшими, розуміючи, що 5 супроводжуючим впоратися з 53 дітьми буде непросто. Але ми впоралися. До речі, знайти супроводжуючих виявилося дуже непросто. Багато хто на момент Х або вже покинув країну, або відмовився її залишати з різних причин", – розповіла чиновниця.

За словами Юлії Нікандрової, зараз діти у безпеці, почуваються добре і допомагають один одному у побуті.

"Живемо великою родиною. 700 осіб, 95% – діти з дитячих будинків, притулків, інтернатів, центрів соцреабілітації. Різного віку. Часу на себе тут немає у жодного супроводжуючого. Ми живемо лише потребами дітей. З 7 ранку до пізньої ночі. Іноді не залишається сил навіть вмитися. Тішить одне: ми врятували дітей від потенційної загрози. З рештою – розберемося. Польська сторона дуже доброзичлива, починаючи від сторони, що приймає, – благодійного фонду, до персоналу готельного комплексу. Умови для форс-мажорної ситуації створені на розкішному рівні. Харчування, номери, гуманітарна допомога волонтерів", – каже очільниця Одеської служби у справах дітей.

І якщо вивезти дітей з Одеського регіону, де ситуація контрольована, відносно легко, то евакуювати дітей з гарячих точок – місія дуже складна і відповідальна. Однак в Україні все одно знаходять шляхи вирішення проблеми. От наприклад, 3 березня з міста Вугледара Волноваського району Донецької області евакуювали понад 100 дітей.

"Продовжуємо евакуацію мирного населення там, де це можливо. Ми евакуювали вихованців Дружківського дитячого будинку-інтернату. Це 193 особи: 121 дитина та 72 особи з інвалідністю. Серед дітей 77 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ще 75 дітей забрали з Краматорського дитячого будинку “Антошка”", – повідомив голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко.

Нагадаємо, у Донецькій ОДА заявили, що місто Волноваха на Донеччині фактично вже не існує через війну росії проти України.

За інформацією Міністерства соцполітики, у місцях активних бойових дій залишаються приблизно пів тисячі дітей. Це Харківська, Сумська, Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Запорізька області. Частина з них не має можливості евакуюватися через те, що російські війська не забезпечують гуманітарні коридори, заявила міністерка відомства Марина Лазебна. Ще 364 дитини перебувають у таких закладах, але у відносно безпечних регіонах України.

"Складніша ситуація з евакуацією дітей із дитячих будинків-інтернатів. Там досі перебуває 1 251 дитина і лише 194 дитини вдалося вивезти до інших країн. Головна складність – те, що більшість дітей у будинках-інтернатах мають складні захворювання, комплексні порушення у розвитку та потребують особливих умов перевезення", – зауважила Лазебна.

Зауважимо, внаслідок нападу росії на Україну загинуло приблизно 90 дітей, ще понад 100 дітей поранено. Найбільше постраждалих у Київській, Харківській, Донецькій, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Миколаївській та Житомирській областях. Ще сотні дітей залишилися сиротами. В профільному міністерстві кажуть, що усиновити їх можна буде тільки тоді, коли ситуація дозволить поновити якісну перевірку документів кандидатів в усиновлювачі та проводити попередню роботу, необхідну в процесі усиновлення.