Вбий або будь убитим: п’ять цікавих фактів про життя гладіаторів

Як жили та бились гладіатори – 5 цікавих фактів про життя гладіаторів

У часи Римської імперії гладіатори вважались професійними озброєними бійцями, які боролись на арені. Незважаючи на те, що серед гладіаторів були здебільшого раби та полонені, така професія була дещо гламурною. Бої з нетерпінням чекали, а кращих бійців славили та обожнювали. Епоха професійного кровожерливого спорту "вбий або будь убитим" давно залишилась у минулому та обросла легендами.

Пропонуємо п’ять цікавих фактів про життя гладіаторів, опублікованих Discover Magazine.

Читайте також:

Читайте також: Чи може людина зберігати свідомість після обезголовлення. Вчені здивували припущенням

Як жили гладіатори 

Кровожерливий період гладіаторських боїв породив чимало легенд та припущень про те, якими були бійці, як вони жили та як бились.

П’ять речей із життя гладіаторів, про які точно відомо.

Спартак був справжньою людиною

Гладіатори

Один із найбільш відомих гладіаторів Спартак жив з 111 року до н.е до 71 року н.е. Його слава пов’язана не лише із гладіаторськими досягненнями. Спартак очолював величезне повстання рабів в історії імперії. Армія повстанців нараховувала близько 100 тисяч людей. Після смерті Спартака почали славити як хороброго та мудрого лідера, який готовий мужньо боротись проти деспотичного правління.   

Гладіатор були здебільшого вегетаріанцями

Дослідники, які вивчали рештки древніх гладіаторів, перевірили їх на наявність окремих елементів, включаючи цинк і кальцій. Вони реконструювали раціон гладіаторів та виявили, що бійці дотримувались рослинної дієти, яка була багата на вуглеводи та включала ячмінь, боби, але дуже мало тваринного білка. Гладіатори також пили кальцієві добавки, приготовлені з рослин. Велика кількість вуглеводів сприяла збільшенню підшкірного жиру, який захищав бійців під час битв.  

Звичайні гладіатори не бились із тваринами

Гладіатори

Існував окремий вид гладіаторів, які вели показові полювання на хижих тварин: левів, медведів, леопардів. Вони проходили спеціальне навчання та отримували спис. Однак звичайні гладіатори не бились із тваринами, як часто говориться у деяких легендах. Головним їх завданням була боротьба з іншими гладіаторами на арені.    

На арену виходили жінки-гладіатори

Жінки-гладіатори теж бились, але це було зрідка. Свідчень про їх існування не так багато, алей всі вони досить переконливі. Збереглись письмові та археологічні записи, а також погребальні предмети. Ще одним підтвердженням, що жінки брали участь у гладіаторських боях, є закон, що забороняв вільним жінкам виходити на арену. Тобто це свідчить, що все таки траплялись подібні випадки.   

Умови прожиття гладіаторів були навіть кращими, ніж у багатьох звичайних римлян

Гладіатори

Гладіатори жили у спеціальних навчальних закладах, які були схожі на казарми. Оскільки бійці вважались власністю господарів, то їх потрібно було зберегти як важливе вкладення. Деякі аспекти умов прожиття гладіаторів навіть були кращими, ніж у багатьох звичайних римлян. Наприклад, у приміщеннях, де вони жили, притримувались високих стандартів гігієни, харчування та медичного обслуговування. Гладіатори харчувались тричі на день. Вони мали доступ до холодних та гарячих ван. Бійці відпрацьовували різні прийоми і тренувались у групах. Загалом гладіатори бились від трьох до п’яти разів на рік.

Цікаві відкриття у світі науки 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.