Секрет вічних доріг розкрито: як давні римляни виготовляли надміцний бетон?

Надміцний бетон римлян — науковці відкрили секрет його створення
Пантеон у Римі

У Стародавньому Римі майстри створювали дуже міцні споруди, які досі збереглися через дві тисячі років, такі як Пантеон або "Храм усіх богів". Це заслуга неймовірно міцного будівельного матеріалу — пуцоланового бетону та методів його замішування. 

Відповідне дослідження опубліковано у журналі Science Daily.

Читайте також:

Як римляни виготовляли надміцний бетон

Для створення такого міцного бетону використовували вапно і пуцолан — суміш із вулканічного попелу, названого на честь італійського міста Поццуолі. Їх змішували з водою і виходив дуже міцний матеріал.

Як з'ясували науковці з Массачусетського технологічного інституту, важливу роль у міцності давньоримських споруд виконували й методи змішування його компонентів. Спочатку вапняк нагрівали при високих температурах до їдкого порошку, тобто негашеного вапна або оксиду кальцію, а далі додавали воду, щоб отримати гашене вапно або гідроксид кальцію — менш їдку суміш. Її змішували із пуццоланом.

Водночас аналіз давньоримського бетону показав, що виявлені шматки вапна у зразках такого бетону не відповідають методу його створення. Це означає, що міцний бетон римляни виготовили, змішуючи негашене вапно з пуццоланом та водою за надзвичайно високих температур. Цей метод називається гаряче змішування. Майстри це робили або окремо, або на додаток до змішування з гашеним вапном, внаслідок чого з'являлися шматки вапна.

"Переваги такого змішування полягають у наступному. По-перше, коли весь бетон нагрівається до високих температур, це дозволяє використовувати міцніші хімічні речовини, а по-друге, такий метод дозволяє створювати бетон швидше, що також має важливу роль при прискоренні будівництва споруд", — розповів матеріалознавець Адмір Масік із Массачусетського технологічного інституту.

Крім того, шматки вапна допомагають пошкодженому бетону самовідновлюватися. При тріщинах у бетоні та потраплянні туди води відбувається реакція з вапном, утворюючи розчин, який твердне і склеює тріщину.

"Це спостерігалося в бетоні з іншої 2000-річної ділянки, гробниці Цецилії Метелли, де тріщини в бетоні були заповнені кальцитом. Це також може пояснити, чому римський бетон з морських дамб, збудованих 2000 років тому, зберігся цілим протягом тисячоліть, попри постійні удари океану", — йдеться у дослідженні.

Зараз команда науковців працює над комерціалізацією такого складу бетону, як екологічно чистішої альтернативи теперішнім бетонам, який може продовжити термін служби цих матеріалів та підвищити довговічність складів бетону, надрукованих на 3D-принтері.

Нагадаємо, наприкінці грудня в Ізраїлі археологи знайшли артефакти у печері Саломеї. Християни вважають, що це місце поховання повитухи Ісуса.

Згідно з наданими даними, археологи знайшли сотні глиняних ламп, які паломники купували при вході до печери. Також на стінах є написи, які висікали віряни. Причому деякі написані арабською мовою.

наука будівництво Рим