Коти нас розуміють, але їм байдуже: вчені розповіли про нове дослідження

Вчені з Університету Париж Х Нантер дослідили поведінку кішок у стосунках із людьми. Вчені вивчали реакцію пухнастиків на голос, інтонацію та особу того, хто до них звертається.

Про це стало відомо з матеріалу Science Alert.

На що здатен котячий розум

У серії експериментів на 16 домашніх котах дослідники показали, що котики впізнають голос свого власника. Крім того, вони також поводяться по-різному, коли їхні власники розмовляють з ними, а не з іншою людиною.

Почувши знайомий голос, коти-піддослідні часто завмирали, рухали хвостом, блимали очима або рухали вухами, але лише тоді, коли слова вимовлялися у звичному для пухнастика тоні.

Якщо хазяїн використовує звичайний "людський" голос, котик думає, що звертаються не до нього.

Як працює людська інтонація

Високі за тональністю звуки із повторюваними приголосними є особливою формою звертання людини до дітей або домашніх тварин. Це працює, наприклад, коли людина зі специфічним тоном дуже активно питає в собаки "Хто хороший хлопчик? Хто хороший хлопчик?!". Це особливо привертає увагу тварини, ніж мова, яка призначена для інших людей.

Також попередні дослідження дають право стверджувати, що люди використовують більш м'які та "дихаючі" інтонації в розмові з котами, щоб повідомити про свою дружність та близькість. Щоправда, до кінця невідомо, хвилює це котів взагалі, чи ні.

Як проходили експерименти

Щоб зменшити стрес до невідомих елементів, експерименти проводили у квартирах, в яких проживали коти. Їх господар також завжди був у кімнаті, хоч він і сидів мовчки та не спілкувався з котом протягом усього процесу.

Потім дослідник, з яким кіт зустрічався раніше, включав серію аудіозаписів з 30-секундною перервою між ними. Завчасно ці записи зробили під час природної взаємодії між котом і його власником, зокрема й моменти називання імені кота.

Після цього власник тварини записав ті самі слова, які вони сказали своєму коту, тоном, призначеним для іншої людини. І звичайно, незнайомця, який копіював слова та тон власника в усіх сценаріях, записали на відео.

Коли останнє аудіо було відтворено домашньому коту, поведінка домашнього улюбленця змінилася лише тоді, коли голос власника звучав так, як він звучить у розмові з твариною. Кіт, наприклад, може призупинити процес вмивання, щоб відповісти нявканням або подивитися на джерело звуку. В інших випадках реакція кота була менш очевидною, їхні вуха тихо поверталися до звуку голосу господаря, але інтересу було проявлено значно менше.

Коли чути чужий голос або голос власника звучав так, ніби він розмовляв з іншою людиною, поведінка кота залишалася без змін.

Дослідження базується лише на невеликій кількості домашніх тварин, всі з яких мали схожі темп та умови життя, але автори кажуть, що їхні висновки стали хорошим початком для розуміння того, як наші домашні тварини можуть розуміти нас.

Нагадаємо, вчені дізналися, що діти, які грають у комп'ютерні ігри, мають в середньому вищі показники інтелекту за однолітків, що не грають у комп'ютер.