Чума змусила нас мутувати: вчені зробили несподіване відкриття після аналізу скелетів

Дослідники проаналізували зразки ДНК від середньовічних мерців, які загинули від епідемії чуми. Виявилось, що смертоносне захворювання, яке спустошило Європу у XIV столітті досі сильно впливає на нас.

Про це йдеться у звіті, який оприлюднили на порталі Nature.

Вчені проаналізували зразки ДНК та прийшли до висновку, що чума змусила нашу імунну систему мутувати та адаптуватися до нових викликів. Зокрема, наш захисний бар'єр продовжує змінюватися й досі хоча зі смертоносної епідемії минула вже не одна сотня років.

Як чума зробила нас сильнішими і слабшими водночас

Хоча задіяні гени, здається, надали підвищену стійкість до чуми, вчені виявили, що ті ж самі гени сьогодні можуть бути пов’язані з підвищеною сприйнятливістю до аутоімунних захворювань, таких як хвороба Крона та ревматоїдний артрит.

"Коли виникає пандемія такого характеру, яка вбиває від 30 до 50 відсотків населення, у людей обов’язково буде відбір захисних алелів, тобто люди, сприйнятливі до циркулюючого патогену, піддадуться. Навіть невелика перевага означає різницю між виживанням або подоланням. Звичайно, ті, хто вижив, які досягли племінного віку, передадуть свої гени", — пояснює еволюційний генетик Хендрік Пойнар.

З часом чума ставала все менш руйнівною, і людство в основному навчилося боротися з нею та продовжувати вдосконалювати медичний захист від інших хвороб. Однак, чума підготувала "пастку". Деякі з варіантів генів, ідентифікованих дослідниками, сьогодні пов’язані з підвищеною сприйнятливістю до аутоімунних захворювань. 

За словами дослідників, це надає емпіричні докази зв’язку між аутоімунним ризиком і адаптацією до інфекційного захворювання, яке поширилося кілька століть тому.

Чумний геном

Дослідники обрали для вивчення 500 зразків скелетів людей, які загинули до чуми, під час неї та після. Відтак їм вдалося ідентифікувати чотири гени, які були пов’язані з "Чорною смертю", відібрані зі швидкістю, якої ніколи не бачили раніше.

"Ці гени виробляють білки, які допомагають захистити наше тіло від вторгнення патогенів, і індивідууми з одним або декількома варіантами цих генів, здавалося, мали більше шансів пережити чуму. Зокрема, люди з двома ідентичними копіями гена під назвою ERAP2 мали приблизно на 40-50% більше шансів вижити після чуми, ніж ті з протилежними копіями, які, здається, натомість надали підвищену сприйнятливість", — зазначили у повідомленні.

Де чума косила людство

Пік захворюваності на чуму припав на середину 1300-х років та вважається однією з найсмертоносніших подій в історії людства, яка вбила до сотень мільйонів людей у Європі, Азії та Африці. Її спричинила бактерія Yersinia pestis, яка передалася людям через бліх.

Нагадаємо, вченим вдалося розгадати таємницю структури білкового комплексу у внутрішньому вусі, який відповідає за слух. Аби його дослідити, науковцям довелося виростити 60 мільйонів хробаків.