Під час аварії на хімічному підприємстві "Рівнеазот" в атмосферу потрапила значна кількість сполук азоту. І хоч це був короткочасний викид, але він був дуже концентрований – сказала в бліц-інтерв’ю Новини.LIVE голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Куди саме пішла азотна хмара та яку шкоду вона нанесла людям – читайте далі.

– Наскільки небезпечим був вибух азоту на "Рівнеазот"?

– На жаль, така ситуація є "робочою" для подібних підприємств. Місяць тому поблизу Шрі-Ланки затонув танкер, який перевозив 25 тон азотної кислоти. Там також сталася пожежа, бо азот – висококонцентрована речовина.

Але коли ми говоримо про працююче підприємство і природоохоронні зобов’язання, відповідні вимоги до екологічної та техногенної безпеки – це вже інша розмова.

У випадку із "Рівнеазот" згадую ситуацію 2013 року на підприємстві "Стірол" у Горлівці (до речі, того ж самого власника), де в результаті аварії загинуло 6 людей, ще десятки отримали різні пошкодження. Дуже довгий час реальні масштаби цієї аварії не озвучувалися. Інформації просто не було і це було найгірше.

Керівництво Рівного надало всю інформацію відповідно до даних самого підприємства. Однак фотографії та відео вибуху свідчать: в атмосферу потрапила значна кількість сполук азоту і це визначається кольором самого викиду.

– Що мається на увазі?

– Загалом неконцентрована азотна кислота, в цеху якої сталася розгерметизація і зупинка обладнання, розподіляється на три категорії.

1. 68-69% концентрації – стаціонарна ситуація.

Фахівці проводять дослідження вибуху азоту на

2. 87% – димова концентрація, а сам дим був би білого кольору.

3. Дуже висока концентрація за 95%. Колір диму – помаранчевий, який переходить у відтінки коричневого кольору.

І хоч це був короткочасний викид, але він був дуже концентрований.

Азотна хмара пішла не на Рівне, а за його межі. Однак там теж знаходяться населені пункти, водні об’єкти, засіяні поля і власне, ґрунти, які забруднюються цими речовинами і потім десь осядуть. Окрім того, там ще живуть люди, які дихають такими викидами. Це небезпечно.

– На скільки небезпечно? Рівняни говорили про легке першіння в горлі.

– Саме це є ознакою викидів азотної кислоти та аміаку. При вдиху у людей вони викликають задушливу дію, що призводить до стиснення органів дихання, дертя, покашлювання або задухи.

Однак спеціалісти, які робили заміри повітря, стверджують, що перевищення гранично-допустимої концентрації азоту немає.

Але потрібно було виміряти в епіцентрі подій на самому підприємстві, проте зроблено цього не було.

Я не довіряю інформації, яка виходить із підприємства "Рівнеазот". Ця бізнесгрупа ніколи не дає об’єктивну та достовірну інформацію.

– Маєте на увазі групи підприємств Дмитра Фірташа?

– Так. Це стосується "Титану" в Криму – позаминулорічна аварія, "Стіролу", а тепер і "Рівнеазот".

Вибух на

Тільки інструментальні дослідження, забір проб води, ґрунту, зеленої маси та атмосферного повітря можуть дати повну картину по всьому шлейфу розповсюдження азоту.

– Куди сама пішла азотна хмара?

– Подібні підприємства завжди будували з того боку, де вплив від них міг би бути найменшим. Але державним органам, які відповідають за стан екологічної та техногенної безпеки в Україні, слід звернути увагу на діяльність підприємств, що мають підвищений рівень хімічної небезпеки.

В умовах російської агресії та загрози вони мають бути під особливим контролем.