Цифровий блуд: навіщо політики маніпулюють даними про втрати ЗСУ

Від самого початку російського вторгнення щодня в офіційних військових зведеннях лунає інформація про людські та матеріальні втрати противника. Проте українська сторона до недавнього часу намагалася уникати оприлюднення втрат ЗСУ, і населення було у невіданні. І це цілком зрозуміло і виправдано. Аж поки в ситуацію не втрутилися окремі посадовці й політичні діячі.

Новини.LIVE поцікавилися у військових експертів, навіщо саме зараз суспільство атакували такою невтішною і страшною інформацією.

Цифри для споживачів

Якщо вірити політикам, то безповоротні та санітарні втрати наших військ чималі: від пари-трійки сотень до тисячі чоловіків у погонах щодня. Зокрема “захмарні” втрати ЗСУ оприлюднювали радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк, керівник фракції “Слуга народу” в Верховній Раді Давід Арахамія, радник ОП Олексій Арестович.

Читайте також: Заповітна мрія бандерівця: наскільки реально знищити Кримський міст

Не залишилися осторонь і посадовці ЗСУ. За їхніми даними, станом на середину червня ми маємо близько 30-40%, а іноді і до 50% втрат техніки в результаті активних боїв. Зокрема, на фронтах у боях з загарбниками українськими військами було втрачено близько 1300 БМП, 400 танків і 700 артилерійських систем.

Чиє слово має вагу

“Єдині справжні цифри втрат може надати Генеральний штаб або Президент на підставі доповіді Генерального штабу”, – говорить військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.

На жаль, додає він, Офіс Президента створив (оприлюдненням різних даних по втратах. – Ред.) вакханалію в інформаційному просторі.

Колишній спікер Генерального штабу ЗСУ, капітан першого рангу Владислав Селезньов погоджується з колегою у питанні щодо повноважень спікерів озвучувати інформацію про військові втрати.

“Питання оприлюднення цифр щодо кількості наших втрат – дуже делікатна і чутлива тема. І, я думаю, у ній ми маємо спиратися на офіційні зведення або Міністерства оборони, або Генерального штабу, або Президента. Адже речники Президента не є тими посадовими особами, які мають повноваження оприлюднювати такі дані. Те саме стосується і народних депутатів”, – сказав Селезньов. Усі інші посадові особи – радники, речники й інші – не мають таких повноважень.

Кому вигідна брехня

Як кажуть, слово – не горобець. А отже виникає цілком логічне та слушне запитання: навіщо це робилося?

За словами Жданова, з військової точки зори, йому важко надати однозначну відповідь, навіщо робиться “злив” такого роду інформації.

Не знаю, навіщо вони це роблять. Можливо, для того, щоб розчулити західних партнерів: мовляв, у нас великі втрати, дайте нам більше зброї. Але це не працює – це більше деморалізує армію і суспільство

Селезньов згоден, що подібна думка має право на існування.

“Можливо, це робилося в межах інформаційної кампанії для того, щоб певною мірою пожвавити постачання зброї. Але це – лише припущення”, – зазначив він.

Люди — не кеглі

У Раді національної безпеки й оборони досить різко відреагували на словесні “вольності” спікерів.

“Цим не можна жонглювати. Це не кеглі та не цирк. Це життя людей”, – заявив журналістам секретар РНБО Олексій Данілов.

Він підкреслив, що політики не мають можливості отримати інформацію, яка розповсюджується під грифом “секретно” для вузького кола осіб.

Звичайно, будь-яке зіткнення з використанням зброї без втрат неможливе.

“Я вважаю, ті заяви, які лунали від політиків, не відповідають дійсності. Такі шалені втрати, навіть за найпесимістичніших прогнозів, не можуть бути – вони в рази менші, ніж було заявлено”, – наголосив Жданов.

При цьому і Владислав Селезньов, й Олег Жданов єдині у думці, що бажано, аби Президент особисто поставив крапку в цих суперечках про втрати. Адже брехати суспільству так само погано, як і замовчувати, приховувати від нього реальний стан.

Читайте також: Зброя від союзників: чим ЗСУ посилили свою міць. Ствольна артилерія

Робити так не варто хоча б тому, що, по-перше, цією інформаційною прогалиною користується ворог, за допомогою соцмереж і армії ботів заганяючи в українські маси потрібну йому дезінформацію про шалені втрати з нашого боку. Яка, за відсутності альтернативи, з більшою ймовірністю знайде поживний ґрунт для вкорінення в головах і розповсюдження “зради”.

По-друге, рано чи пізно правда вийде на поверхню, і тоді перед нинішніми можновладцями можуть постати питання куди неприємніші, ніж вони можуть бути зараз.