Захмарні ціни, російська мова в школах та викрадення людей: що насправді відбувається в окупованому рашистами Токмаку. Ексклюзив

Українських міст, які мешкають у повній окупації, набагато більше, ніж усіма вже оплакані Маріуполь, Гостомель, Буча та Ірпінь. Кричати хочеться про кожне з них, щоб урятувати життя українців.

Понад місяць страждає і місто Токмак у Запорізькій області, де повністю встановлено російську владу. Дітей хотіли змусити вчитися у школі російською, жінок гвалтують, а чоловіків із мішками на голові викрадають з підвалів їх будинків, щоб допитувати.

Деякі місцеві не бояться називати місто проросійським, адже частина українців легко перейшли на бік русні, то бездіяльністю у владі, то мовчанням. І за це вони ще будуть відповідати.

Журналістові Новини.LIVE вдалося поговорити із родичами людей, які залишилися у Токмаку. Реальна ситуація показує – всі росіяни різні, але всі вони жорстокі вороги, які нахабно бажають отримати наші території та готувалися до цього роками. Але у них не виходить реалізувати свій початковий план.

У понеділок 4 квітня у місті готувалися провести незаконний “референдум”, як у 2014 році на Донбасі, але поки що про нього нічого не відомо. Проукраїнські громадяни нікуди не пішли.

Читайте також: "Таких звірств не було з годин Гітлера": навіщо російські орки свідомо вбивають українських діток

"У росіян відбувається негласний розподіл"

У Токмаку повністю російська влада із комендатурою. Були кадировці, але відбулася ротація. Потім прийшли якісь інші російські вояки, їх відправили окопувати Токмак, вони закріплюються на позиціях. Надіслали інших росіян, вони навіть одягнені в інакшу форму, обмундирування серйозне. Вони самі кажуть – ми не орки. У них між собою негласний поділ.

Коли заходили, то перебили світло, воду. Телефонного зв'язку кілька днів не було. Зараз світло та опалення відновили, а інтернету немає. І місцеві, які можуть відновити роботу глобальної мережі, нічого робити не будуть. Їм це заборонили рашисти. 

"Референдум" не виходить

Вчора (4 квітня – ред.) мав відбуватися “референдум”, це оголосили і в українських ЗМІ. Мої рідні нікуди не пішли, але є знайомі, котрі кажуть, що фактично його й не проводять.

Щось мабуть у росіян не виходить. Вони ставлять дати, збирають людей, але потім щось не зростається.

У нас, в принципі, досить проросійське місто спочатку. Коли все ще було гаразд, проукраїнських громадян не хотіли записувати в територіальну оборону, відправляли до Запоріжжя. Те, що трапилася повна окупація - не дивно.

Конкретної інформації про плани російських немає. У місті ширяться чутки, що до моменту вирішення питання з Маріуполем ніхто з українських військових звільняти Токмак не буде. Проблема в тому, що через місто йде дорога до Маріуполя.

Місцеві та переживають, що коли почнуться бої за місто і буде відхід військ, яким чином все станеться? Адже на сьогодні ні силовиків, ні військових українців у Токмаку немає, навіть в окрузі. Як вони захищатимуться? У вигляді живого щита чи блокади?

Життя в окупації: людей крадуть з мішками на голові

Найбільше лихо зараз у тому, що місцевих викрадають. Забігають ночами до будинків цілим батальйоном, забирають людину з мішком на голові. Декого потім повертають. Умови, у яких їх тримають – це повний пиздець. Когось відпускають, когось б'ють, когось потім знайти не можуть. Історії різні та, на жаль, емоційно складні.

Тиждень тому зібрали у школі викладачів, сказали з 1 квітня розпочинати навчальний процес російською мовою. Моя знайома сказала – звільняйте, я так працювати не буду. Але з нею перестали розмовляти її колеги, бо люди погодились. Не знаю з якої причини, але з 1 квітня навчання не розпочали. Не знаю, що у них там не вийшло.

Їжа та евакуація

Ціни на продукти захмарні. Цукор від 80 до 150 грн за кг, кам'яну сіль продають по 100 грн, багатьох продуктів просто немає. Господарських товарів також немає. Порошок, який коштував 150 грн, коштує від 700 до 1000 грн.

Банківською карткою не розрахуєшся, готівки в місті немає. Її можна отримати через валютників. За свої послуги вони беруть 20% комісії - не у всіх місцевиї є можливість її сплатити.

Зрозуміло, що українських продуктів немає, цигарок немає. Якщо хтось намагається щось завести, то ціни множаться вдвічі. Контрабанда їде з Мелітополя та Бердянська, зокрема російські цигарки.

Люди намагаються допомогти не лише собі, а й іншим. Через місто йшли колони з маріупольцями. По хатах людей розселяли, місцеві намагалися нагодувати та дати прихисток, виїжджали на трасу та роздавали їжу з власних запасів.

На даний момент безпечно виїхати з міста можливості немає. Знайома сім'я з маленькими дітьми та вагітною жінкою простояла півтори доби біля блокпостів і їх зрештою розвернули. Забрали сімкарти з телефонів.

Все залежить від того, як тобі пощастить – у який день ти поїдеш і на якийсь блокпост. Усі росіяни різні. Це лотерея. Є випадки, що люди проїжджають, а деяких обстрілюють. Можуть забрати телефони та машину та пішки відправити додому. Мужиків реально роздягають та шукають "нацистські наколки". Я не знаю, що за маячня в їх головах.