Небезпечно – міни! Скільки українцям доведеться жити на "пороховій бочці"

З початку вторгнення росіян в Україну заміновано виявилися фактично всі території, де відбувалися бойові дії. На захоплених землях ворог не тільки навмисно встановлював міни, а й залишив по собі багато боєприпасів, що не розірвалися. При цьому перелік цих залишків досить широкий – снаряди, бомби, ракети, гранатометні постріли, гранати, міни та багато іншого.

Щільність мінування - зашкалює

За підрахунками фахівців з Організації Об'єднаних Націй, Україна перетворилася на одну з найбільш замінованих країн світу – лише за вісім років бойових дій на нашій території площа забруднення вибухонебезпечними предметами перевищила за розміром територію Литви чи Чехії. А протягом майже трьох місяців з дня масштабного вторгнення Росії площі мінних полів тільки зростають.

Ми – четверті у світі

Як зазначають в Асоціації саперів України, внаслідок військових дій лише на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей до 24 лютого поточного року 700 тис. га було забруднено вибухонебезпечними предметами (ВОП). А це – переважно сільськогосподарські землі. А за кількістю жертв від мін та ВОП Україна посідає четверте місце у світі після Афганістану, Малі та Ємену.

За словами фахівців, досвід свідчить, що один рік війни потребує приблизно 10 років на розмінування. Таким чином, за різними підрахунками, українським саперам знадобиться від 5 до 10 років, щоби почистити країну від ВОП. Варто зазначити, що зусиллями «другої армії світу» обсяги робіт, які необхідні для розмінування українських земель, сьогодні зросли приблизно в 10 разів.

Тисячі подарунків щодня

Як зазначив у ході телемарафону єдиних новин начальник Управління організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ДСНС України Олег Бондар, наразі у державі потенційно небезпечними вважаються близько 300 тис. кв. км. А це – половина території країни!

Сьогодні сапери та вибухотехніки щодня знешкоджують близько 5 тис. «подарунків», а загальна кількість ліквідованих боєприпасів перевалила далеко за 100 тис. штук.

Сапери наголошують, що часто російські агресори використовували заборонені міжнародними нормами боєприпаси. Зокрема, трапляється чимало залишків боєприпасів реактивних систем із касетними елементами, які можуть розірватися будь-якої миті, що несе велику небезпеку для мирного населення, яке випадково може опинитися в зоні поразки.

Крім того, ворог діє підступно – використовує дистанційні системи мінірування, встановлює некеровані мінні загородження у населених пунктах та залишає велику кількість так званих «розтяжок». А головне – все це робиться агресором хаотично, спонтанно, без нанесення мінних полів на карти, що у рази ускладнює розмінування.

Ці міни та боєприпаси виявлялися на територіях Київської, Чернігівської, Харківської, Сумської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. Загальна кількість різноманітних мін, касетних елементів та спеціально встановлених вибухових пристроїв становить близько 10% усіх виявлених та знешкоджених вибухонебезпечних предметів», – констатували у ДСНС.

Київщина чиста лише на 2%

Забрудненість боєприпасами, які не розірвалися або були навмисно встановлені ворогом, на Київщині чимала. Як розповів Новини.LIVE начальник Управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України в Київській області Анатолій Врублевський, встановлено, що підлягає саперному обстеженню близько 850 тис. га області, з яких перевірено лише 12,5 тис., а це лише 2%.

Тим часом, розмінування просувається. Вибухотехніки вже практично розмінували всі населені пункти і тепер працюють поза ними. У Вишгородському районі ще допрацьовують за ЛЕП та об'єктами інфраструктури, а у Бучанському та Броварському районах вже розмінують поля. Тобто розмінування міст та сіл на Київщині завершилося.

Питання безпечного землеробства, ймовірно, сьогодні для аграріїв є одним із найактуальніших. З цього приводу ДСНС пояснили, що на вже оглянуті поля фахівці видають спеціальні акти-допуски до робіт.

«Розтяжки» – улюблена «іграшка» оккупантів

За словами Врублевського, найпопулярнішими знахідками є артилерійські снаряди, постріли від ручних гранатометів, гранати, протитанкові міни. А ось протипіхотних мін знаходять дуже мало. "Але вони є і ставили їх саме воїни російської федерації", - зазначає Врублевський.

Він зазначає, що, як правило, всі підриви людей відбуваються на мінах та встановлених розтяжках з використанням уламкових гранат. І саме останні «подарунки» найважче знешкодити, адже їх найважче знаходити.

Час, який фахівця потрібно витратити в середньому на одне розмінування, однозначно визначити не можна, воно залежить від багатьох факторів.

«Це – індивідуальний підхід як до хірургічної операції, – розповідає співрозмовник, – Ти орієнтуєшся на одне, а трапляється інше. Буває, заходимо у посадку, там розтяжка спрацювала, собака загинула. Починаєш обстежити на наявність інших, які заховані та з'єднані тоненьким рибальським лісом. Якщо ти її не знайдеш, вона знайде тебе... Тобто можна пройти швидко, але один раз. Знешкодження кожного «подарунку» – індивідуальне».

Минулого тижня, додає вибухотехнік, майже щодня знімали по розтяжці гранат. Зустрічаються вони де завгодно, їх знаходили в гуртку, у дитячому ліжку під матрацом, у піаніно, у паперових стаканчиках, що валялися на вулиці (пройшов дощ, папір намокли і – вибух!), на стежках, і так далі.

Чому саме гранати любить ворог? Тому що їх багато і їх просто використовувати на відміну від мін, для встановлення яких потрібний досвід і клепка в голові – щось не так зробив, воно одразу «прилетить» тобі. Складність розмінування полягає ще й у тому, що в землі багато і цілком безпечного заліза, і тому це вимагає більше часу: якщо металошукач спрацював, то вибухотехнік не знає точно, що це боєприпас або консервна бляшанка.

Кожній міні – по саперу?

За даними МВС України, вибухотехніків у країні не вистачає, адже надто багато ВОП ще залишилось у полях, містах та селах. Тому сама Україна таку масштабну роботу не проробить, і нам обов'язково знадобиться фінансова, матеріально-технічна та людська допомога міжнародних партнерів. Адже лише для розмінування Київської області задіяно понад сто саперів із різних регіонів та служб: від ДСНС та військових, від Національної поліції та Міністерства інфраструктури.

Водночас у МВС сподіваються, що протягом кількох найближчих місяців вдасться залучити (зокрема, з-за кордону на додаток до фахівців із Франції, Великобританії та інших країн, що вже працюють) необхідну кількість і фахівців, і обладнання.

Скільки буде зберігатись мінна небезпека?

До війни лише на Київщині вибухотехніки виїжджали на виклики з виявлених вибухонебезпечних предметів до 600 разів на рік. «Тому зараз сказати, що за два роки тут нічого не будуть перебувати – не можна. Знаходитимуть, але менше. Ось, наприклад, якщо після звільнення від окупантів Бучанського району ми приймали до 300 заявок на розмінування на день, то зараз десь до 30-40. Люди повертаються в будинки і хочуть, щоб їх обстежували: щось знаходять, бачать якісь отвори в дахах, але не знають – чи осколок прилетів, чи снаряд чи міна, що вибухнув. От і звертаються», – заявив Врублевський.

На його думку, українці ще не один десяток років чутимуть луну війни, і роботи саперам вистачить на покоління вперед.