"Я не знаю, де ховатися в Україні": історія родини, яка прокинулася від вибухів у Вінниці

Ще у квітні Олеся Леонова з двома синами тікала з Миколаєва, який ворог обстрілював чи не щодня. Певний час вони жили на заході країни, а тепер осіли у Вінниці, яку вважали безпечною. Та ранок 14 липня, коли у місто влучили російські ракети,  знову налякав сім'ю і жінка не знає куди їхати, щоб сховатися від війни в Україні.

Як родину налякали ранкові прильоти по місту та що Олеся з дітьми робитимуть далі — дізналося Новини.LIVE.

Втеча з Миколаєва

Олеся — вдова, має двох синів 20 та 13 років. У Миколаєві вона керувала мережею власних ресторанів. З початком повномасштабного вторгнення росії родина залишалася у рідному місті, ховаючись від ракет у підвалі будинку своїх друзів. За словами жінки, виходили з дому лише за продуктами. Але коли ракети вчергове вдарили по місту вирішили — треба тікати.

Я залишила бізнес, взяла дітей і поїхала в Моршин. Але там ми не затрималися надовго, бо ставлення до російськомовних пригнічувало

Жінка почала аналізувати, в яких регіонах країни відносно безпечно. І оскільки станом на травень у Вінницю прилетіла лише одна ворожа ракета, Олеся вирішила вивозити дітей туди.

"Мирне" життя у Вінниці

У місті родина винайняла квартиру на довгостроковий період. Жити у Вінниці вони вирішили до завершення війни. Олеся розповідає, що варіант виїзду за кордон не розглядає, бо старший син невиїзний і його вона не залишить. До того ж сім'я налаштована патріотично і вірить, що перемога буде за Україною, тому покидати Батьківщину не хочуть.

У Миколаєві я розуміла, що кілька разів на день будуть прильоти, а тут я не була до цього готова. Я продовжувала жити — купила каструлі, постільну білизну, книги, все необхідне дітям

Олена каже, що сини почувають себе добре і дуже оптимістично налаштовані. У моменти, коли жінці страшно, вони її заспокоюють. Так сталося і зранку 14 липня, коли неподалік їхнього орендованого дому прилетіли ракети. 

Ракетний обстріл Вінниці

Повітряна тривога близько 10 ранку була оголошена майже по всій території України. Коли  у Вінниці прозвучав перший вибух, менший син Олесі спав, а вона сиділа на ліжку в іншій кімнаті.

Відчуття, ніби землетрус. Я побігла до сина. З вікна було видно чорний дим, дах будівлі знесло, а в сусідніх будинках повилітали вікна. Я ніби божевільна бігала квартирою з кута в кут. Було дуже страшно. Я не знаю де ховатися в цій країні

Розгублена мама знову готова пакувати речі і переїжджати. І хоч безпечного регіону в Україні немає, жінка надіється, що цього разу збереже життя дітей у Києві, де і планують зустрічати перемогу.