Заручник Путіна. Чому Лукашенко "наступає" на Україну

У самопроголошеного президента Білорусі з офіційним Києвом період непростих відносин розпочався з серпня минулого року, коли після фальсифікацій на виборах і репресій проти опозиції його "переобрання" на шостий термін не визнав цивілізований світ. Відтоді Лукашенко час від часу робить викиди на адресу України, звинувативши то у підготовці диверсантів, які нібито мали діяти на території Білорусі, то в озброєнні мігрантів. Фантазія у нього багата, тому не варто дивуватись абсурдності його заяв.

Нещодавно Лукашенко запустив нову фазу протистояння з Україною. Спочатку заявив, що "Крим російський не тільки де-факто, але й де-юре", сказав, що Білорусь займе позицію РФ, якщо буде чергова спроба "розв'язати війну на Донбасі", а днями Україна отримала ноту протесту за нібито порушення білоруського повітряного простору.

Новини. LIVE розбиралося, якими наразі є українсько-білоруські відносини та чому Лукашенко вдається до все агресивнішої риторики, коли згадує про свого південного сусіда.

Лукашенко і "російський" Крим

Нещодавно самопроголошений президент Білорусі дав велике інтерв'ю російському пропагандисту Дмитру Кисельову. У розмові з ним Лукашенко не міг не згадати про "третю братню державу". Він пообіцяв робити все для того, щоб "Україна стала нашою". "Вона наша. Там народ наш. Це не емоції. Це мої тверді переконання", – розійшовся Бацька.

Далі Лукашенко заявив, що "юридично, економічно, політично буде з Росією", якщо Київ за вказівкою Заходу "знову розв'яже війну на Донбасі чи десь на кордоні з РФ".

На цьому самопроголошений президент не зупинився. Чи не найголовнішою сенсацією стали його слова про "російський" Крим. "Раніше я говорив, що Крим де-факто російський, а після референдуму він і де-юре став таким", – заявив він.

Аби підкреслити, що це не просто слова, Лукашенко пообіцяв разом з Путіним відвідати Крим, прилетівши літаком до Севастополя.

Вслід за заявами "самопроголошеного" слідували звинувачення у "порушенні 4 грудня державного кордону Білорусі в повітряному просторі українським вертольотом типу Мі-8 в районі Нової Рудні", де проходять прикордонні навчання "Полісся". У ДПСУ заперечили звинувачення. Але цього виявилося не достатньо і вже на наступний день білоруське Міністерство оборони вручило військовому аташе України ноту протесту.

Наразі українська сторона на "викиди" білоруського режиму реагує мляво. В усякому разі, немає ні найменших натяків на відкликання посла, закриття дипломатичних чи консульських установ, а про розірвання дипломатичних відносин тим більше не йдеться. Не поспішає Київ також визнавати Світлану Тихановську легітимним представником Білорусі та й помітної комунікації з білоруською опозицією не спостерігається.

Читайте також: РФ кинула виклик Заходу: чому Путін вимагає нерозширення НАТО

Разом з тим, економічна співпраця з Білоруссю продовжується на доволі високому рівні. Наведемо буквально кілька прикладів. Україна нарощує імпорт білоруського дизельного палива, – за рік його доля на нашому внутрішньому ринку зросла з 27 % до 36 %. У листопаді Україна відновила імпорт білоруської електроенергії, яка, щоправда, складає лише 2 % від добових обсягів споживання. А ось в імпорті бітуму, який є важливою складовою дорожнього покриття, північний сусід займає ключову позицію. З усього імпортованого за минулий рік бітуму на білоруський припало майже 68 %.

"Лукашенко – заручник Путіна"

Направду кажучи, Олександр Лукашенко – не єдиний політик за межами РФ, який вважає Крим російською територією. Нещодавно подібна заява прозвучала від президента Болгарії Румена Радева. Очільник Чехії Мілош Земан також полюбляє повторювати російські наративи. Однак у тій же Болгарії чи Чехії є уряд, парламент, МЗС, які озвучують протилежну точку зору, завдяки чому інциденти вдається вичерпати дипломатичними нотами. З Білоруссю дещо інша ситуація, оскільки там просто немає незалежних від Лукашенка органів влади, які б могли "згладити" непорозуміння.

Тож виникає питання, якою має бути відповідь Києва на заяви та дії Мінська? Достатньо обмежуватися дипломатичними жестами чи варто вдаватися до різкішої реакції, зокрема економічних санкцій, які не підуть на користь жодній зі сторін?

На думку політолога Володимира Фесенка, українська сторона  належним чином відповідає на агресивну риторику Лукашенка. Зокрема, за його словами, проводить навчання на білоруському кордоні, реагуючи на потенційні загрози.

"Зараз проводяться масштабні навчання прикордонників, Національної гвардії, військових на кордоні з Білоруссю. Вони проходять через потенційні виклики – це і ризики виникнення спровокованої Мінськом міграційної кризи, і ризики збільшення російської військової присутності в Білорусі", – розповів він.

Політолог вважає, що дипломатична відповідь на "російський" Крим, а саме відкликання з Мінська українського посла, повинна бути у тому випадку, якщо Лукашенко таки відвідає окупований півострів.

В експертному середовищі неприязну риторику Лукашенка щодо України пов'язують, перш за все, з його непростими відносинами з Росією. Мовляв, подібні заяви самопроголошений президент робить, щоби виторгувати у Володимира Путіна економічну підтримку і затягнути час у питанні створення єдиної союзної держави, на чому наполягає Кремль.

"Заяви Лукашенка щодо "російського" Криму – це, безумовно, його торги з Путіним. РФ з 2014 року вимагають від Лукашенка визнати Крим російським. Всі ці роки Лукашенко намагався лавірувати, зберігаючи баланс між Москвою, Києвом і ЄС. Після тогорічних брутальних виборів і масових репресій проти опозиції можливості для балансування закінчилися – Лукашенко опинився в пастці. Тепер він змушений йти на поступки Путіну, але при цьому пробує торгуватись. Крим для нього – це тема торгів задля отримання додаткової економічної допомоги з боку Кремля. Крім того, це торги, щоби залишатися при владі, оскільки Росія тисне і хоче, щоб Білорусь стала частиною союзної держави, в якій для Лукашенка не буде місця", – розповів Фесенко.

Читайте також: Віч-на-віч з Путіним: чи потрібні прямі переговори з РФ?

На думку експерта з міжнародних відносин Ростислава Смирнова, у Лукашенка немає іншого виходу, оскільки він перебуває в міжнародній ізоляції і тому змушений діяти в інтересах РФ.

"Білоруський режим змушений так робити. Зараз він перебуває в ізоляції під санкціями. По факту, білоруська влада є заручником РФ. Лукашенко не може більше ні до кого звернутися по допомогу. Він регулярно просить в Москви кредити, Росія підтримує його далеко не демократичний режим. За російську допомогу в Лукашенка немає іншого виходу, як виконувати вимоги Кремля", – сказав експерт.

Загалом же політексперти вважають, що у відносинах з Білоруссю треба керуватись логікою, що, мовляв, там зараз немає легітимної влади, ми не визнаємо Лукашенка законно обраним президентом, а тому яка різниця, що він говорить про український Крим, якщо його слова не підкріплені вчинками.