Зміцнення армії, новий союз і заклики до єдності: як Зеленський завдав нищівного удару по критиці опонентів

Кожний похід Володимира Зеленського до Верховної Ради викликає фурор. З парламентської трибуни президент, зазвичай, виголошує заяви чи підписує укази, які потім стають головними новинами дня. Свою першу промову перед народними депутатами у 2019 році Зеленський закінчив указом про розпуск ВРУ 8-го скликання.

1-го лютого, під час відкриття сьомої сесії, президент, звісно, не розганяв парламент. Але, з усім тим, його прихід до Ради не був звичайною буденністю. Глава держави продемонстрував, що вміє реагувати на закиди опонентів та навіть спроможний перехоплювати у них порядок денний. Детальніше читайте у Новини.LIVE.

Заклики до єдності

На тлі посилення загроз російського вторгнення в опозиційному таборі Верховної Ради почастішали заяви на кшталт "об'єднуймось". Про це, зокрема, говорив Петро Порошенко після повернення з-за кордону.

"Зараз ми спільно закликаємо до негайного об'єднання демократичних опозиційних сил для відбиття російської агресії", - говорив очільник "ЄС" 19-го січня, коли Печерський суд обирав йому міру запобіжного заходу.

Подібні заяви звучали і від колишніх урядовців Арсена Авакова і Арсенія Яценюка. 22-го січня, у День Злуки, "народнофронтівці" організували Національний круглий стіл "Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави".

На круглому столі Яценюка були представлені практично всі політичні сили: від "Європейської солідарності" і "Розумної сили" до "Голосу" і "Батьківщини". Водночас там не знайшлося місця для представників теперішньої влади. Таким чином, різношерстна проукраїнська опозиція ніби натякала, що консолідує навколо себе фронт опору російській агресії. Тоді як Офіс президента і "Слуга народу" виносились за дужки.

Для пересічного громадянина таке позиціювання опозиційних сил видавалося більш конструктивним, ніж позиція влади, яка, мовляв, стоїть у стороні об'єднавчих процесів. Однак 1-го лютого Володимир Зеленський довів, що це не так. "Єдність" стало головним його словом під час виступу у Раді.

"Єдність. Ми часто чули про неї, рідко досягали, але так гостро її потребуємо. Єдність усіх, завжди й в усьому. Насамперед у сприйнятті нашого сьогодення, а головне - нашого майбутнього", - говорив він.

Посилення армії

Не менше опоненти критикували Банкову за відсутність плану дій на випадок вторгнення РФ. Зеленському закидали, що він тільки й робить, що заспокоює, замість того, щоб готувати країну до потенційної загрози. До влади було чимало запитань щодо боєздатності Збройних сил. А Порошенко навіть бідкався, що своїми викликами на допити ДБР не дає йому виступити з ініціативою підвищення зарплати для військових до 25 тисяч гривень і до 50 тисяч для тих, хто на фронті.

Аби заглушити голос критики, Офіс президента зіграв на випередження. У стінах парламенту Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності держави. Документом, зокрема, пропонується:

• підвищити грошове забезпечення військовослужбовців до рівня не менше трикратного розміру мінімальної зарплати (19,5 тис. грн);
• збільшити терміни дії контрактів і розробити програми з забезпечення військових власним житлом;
• впродовж трьох років збільшити чисельність ЗСУ на 100 тисяч;
• скасувати строкову службу з 1 січня 2024 року.

Розробити законопроєкти і концепції з реалізації відповідних ініціатив президент доручив Кабінету міністрів і Міністерству оборони.

Указ Зеленського, відверто кажучи, виглядає сируватим. По-перше, очевидно, що він має величезну піар-складову. Інакше президент міг би просто закликати Кабмін і Раду розглянути його пропозиції, а не видавати указ, який, по суті, не має прямої юридичної сили, а є лише зверненням до уряду. По-друге, не зрозуміло, чи зможуть урядовці знайти кошти для підвищення зарплат військовим, яких, до того ж, побільшає майже на 50 %. Ну і по-третє, у липні 2021 року ВРУ вже ухвалила закон, який передбачає збільшення складу ЗСУ на 11 тисяч - до 215 тисяч.

Разом з тим, за словами політичного експерта Ігоря Чаленка, своїм указом глава держави добився головної мети - нівелював критику.

"Зеленський видав указ, щоб знівелювати наростаючу критику в медіа щодо грошового забезпечення армії і неспроможності влади організувати оборону держави. Заодно, він показав, хто в нас Верховний головнокомандувач. Думаю, в офісі готували "фішку" на відкриття нової сесії ВРУ. Поспіхом вирішили, що такою "фішкою" буде указ президента про посилення армії", - розповів він.

Читайте також: Як влада збирається повертати довіру громадян

Експерт переконаний, що суспільство підтримає ініціативи Зеленського. Щоправда, у нього немає впевненості, що чиновники зможуть реалізувати їх.

"Збройні сили мають найвищий рівень довіри у суспільстві. При цьому 130 мільярдів гривень, які сьогодні виділяються на армію, явно не достатньо. Є величезна кількість "дірок", які треба закривати. Тому, звісно, таку ініціативу президента суспільство підтримує. Але чи буде вона втілена в життя? Зважаючи на поспішність, з якою ухвалювався указ, є сумніви, що у ньому враховані всі можливі недоліки", - відзначив експерт.

Новий міжнародний альянс

Після нещодавньої зустрічі з іноземними журналістами на Зеленського буквально тонами посипалася критика. Президента звинувачували, що він не розуміє, як вести діалог з іншими державами і лише розвалює міжнародну антиросійську коаліцію. Окремі представники опозиції навіть почали пропонувати себе як посередників у переговорах з лідерами західних держав.

Втім, виявилося, що не все так погано. Підтвердження тому - проанонсований президентом на засіданні Ради союз між Україною, Польщею і Великобританією.

Про створення нового тристороннього формату співпраці офіційно мали оголосити 2-го лютого у Києві. Але, оскільки очільниця МЗС Британії Ліз Трасс захворіла на коронавірус, оголошення відклали на пізніше.

Читайте також: Із фаворита в аутсайдери. Як Німеччина втрачає довіру України

За словами політолога Андрія Рудика, союз з Польщею і Великобританією посилить нашу військово-технічну сферу. Водночас, переконаний він, "це не може бути військовий союз, як багато хто вважає".

"Справа у тому, що ні Великобританія, ні Польща не готові брати на себе союзні зобов'язання поза рамками НАТО. Це, швидше, буде політична співпраця. Польща і Великобританія надалі будуть передавати нам зброю, відбуватимуться спільні навчання. Також можливе розширення співпраці на міжнародній арені", - розповів експерт.

До слова, альянс з Британією і Польщею стане не першим міжнародним союзом, який за участю України створили за останні два роки. Раніше з'явилися "Асоційоване тріо" з Молдовою і Грузією, "Люблінський трикутник" з Польщею і Литвою та "Квадрига" з Туреччиною.