Україна отримала шанс, а росія стала ізгоєм: експерти підбили політичні підсумки 150 днів війни

150-й день війни: політичні підсумки для України та росії

П’ять місяців війни змінили не лише Україну — вони змінили росію, і далеко не на краще. В очах міжнародної спільноти вона не лише вибула з клубу "великих держав", а й здобула статус дикуна з ядерною бомбою у руках, з яким, звісно, треба поводитися обережно, але який не заслуговує жодної поваги. Путін, який раніше дозволяв собі запізнюватися на зустріч з Папою Римським та королевою Великої Британії, 19 липня у Тегерані був вимушений терпляче чекати Ердогана. А колись слухняний Казахстан не тільки відмовився визнавати так звані "ДНР" та "ЛНР", а й планує постачати нафту в обхід росії.

Як змінилися позиції України і росії на міжнародній арені за 150 днів повномасштабного вторгнення — розповідають політичні експерти Валерій Клочок та Олег Постернак в ексклюзивному коментарі Новини.LIVE.

Читайте також:

Спецоперація "Ізоляція"

На думку політолога Олега Постернака, головним міжнародним наслідком війни є те, що росія стала державою-ізгоєм.

"Російська федерація повністю вилучена з клубу цивілізованих західних країн. Фактично вона вже не має статусу великої держави, хоча війна з Україною, за задумом путіна, мала призвести як раз до прямо протилежного результату",  зазначає експерт.

Олег Постернак
Олег Постернак/Facebook​

Але, додає він, враховуючи, що росія має ядерне озброєння, що вона може створювати проблему, наприклад, в плані експорту того ж зерна, країни Заходу поки що змушені враховувати у своїй геополітичній стратегії діалог з нею.

"Ба більше, деякі країни, зокрема, Італія, Німеччина, Франція, Австрія, Угорщина, Сербія (яка взагалі фактично є російським сателітом), зацікавлені у продовженні економічної та навіть політичної співпраці з рф. Тому у плані "дотиснення" позиції європейських країн щодо цього Україна ще не дійшла до кінця", — зазначив експерт.

Проте, як вважає Постернак, "дотиснути" Європу цілком реально, незважаючи на те, що росія і досі намагається шантажувати світ ядерною війною.

"У росії зрозуміли, що як тільки вони перейдуть до режиму ескалації, то це одразу викликає симетричну відповідь від англосаксонського світу та ЄС. Тому вони вже не вдаються до таких масштабних дій, як наступ на Київ або на Харків, хоча загроза ракетних ударів по українських містах все ж триває", — вважає Постернак.

Що ж стосується ядерної зброї, то це, на думку експерта, елемент інформаційного шантажу. "Навіть якщо росія опиниться на межі масштабної втрати ініціативи і зазнає повного краху в Україні, а до цього все йде, не думаю, що вона наважиться вдатися до ядерної зброї. Але використовувати цей аргумент в плані шантажу вона буде. Взагалі, як тільки росія починає використовувати тему ядерної зброї  вважайте, що вона вже близька до поразки", — сказав він.

Читайте також: У разі успіху на Херсонщині Україна візьме на приціл військові цілі в Криму, — WSJ

Постернак пояснив, що інформаційний шантаж рф має дві мети: налякати Захід і знову всадити Україну за стіл переговорів.

"Подивіться на заяви Лаврова, Лукашенка та інших  це все фактично таке собі примушення до миру, до відновлення перемовин, до формування, як сказав Лавров, якоїсь нової географії війни тощо. І Україна зараз це прекрасно розуміє. Ми не сідаємо за стіл переговорів, для нас принциповим є театр бойових дій. Перед ЗСУ є базове завдання: по-перше, звільнення Півдня, потім — Харківщини, далі — Луганщини і стримання руху російських військ у Донецькій області. Щодо ОРДЛО та Криму Україна, в принципі, задекларувала свою позицію: ми готові обговорювати впродовж певного періоду, але для цього має бути повне виведення російських військ за межі кордонів станом до 24 лютого", — підкреслив Постернак.

Клон СРСР треба лікувати

З тим, що кремль загнав себе у міжнародну ізоляцію, згоден і економічний та політичний експерт Growford Institut Валерій Клочок.

"Безумовно, у рф є якісь дружні відносини із Сирією, з Іраном, з КНДР, яка визнала так звані "ЛНР" та "ДНР"  але це, вибачте, маразм маразматичний. Свого часу Брежнєв перецілувався взасос із багатьма лідерами різних країн, наприклад, Індії  і що, ці країни добре жили? Чи добре жив сам СРСР?" — запитує він.

Валерій Клочок
Валерій Клочок

Однак, як зазначає експерт, міжнародна ізоляція рф може стати проблемою не лише для неї самої, а й для міжнародної спільноти.

"З цього формату росію рано чи пізно доведеться витягувати, бо ми ж розуміємо необхідність демократичних процесів. І це великий виклик для світу, оскільки інакше ми отримаємо клон Радянського Союзу, тільки вже в сучасних умовах. Єдиний плюс у цій ситуації  це те, що технологічно росія відстала від цивілізованого світу назавжди. Вона не рухається вперед, і це, до речі, наочно демонструють російські методи ведення війни: росіяни воюють за стандартами Другої світової, що абсолютно не вкладається в логіку сучасності", — сказав Клочок.

Читайте також: Окупанти заблокували Google в "Л/ДНР" й вигадали причину

Він підкреслює, що війна чим далі, тим більше посилюватиме ізоляцію росії від цивілізованого світу.

"І це проблема: як потім витягувати росіян із цього середньовіччя. Бо сусідити з цим клоном СРСР — це як сидіти на бочці з порохом: може, й не вибухне, а може, й вибухне. Отже, росію треба буде лікувати. Але хто цим займатиметься — це поки що відкрите питання", — підсумував експерт.

Шанси для України

Повномасштабне вторгнення не лише занурило росію у стан середньовічної дикості: як вважають експерти, воно змусило світ нарешті визначитися у своєму ставленні до рф.

"Україні вдалося сформувати контури антипутінської коаліції. Те, що до неї входять провідні країни світу, як от США, Велика Британія, а також Польща, країни Балтії, частково скандинавські країни, лояльні до української позиції Італія, Німеччина, Франція — це, в принципі, велике везіння і навряд чи Україна б мала інший шанс її створити. Оскільки навіть анексія Криму і гаряча фаза війни на Донбасі 2014-2015 років не змогли зробити того, що зробило зараз повномасштабне вторгнення. Тобто ці речі нам вдалося закріпити", — зазначає Олег Постернак.

Читайте також: США можуть передати Україні штурмовики A-10 Warthog: у чому їхня перевага

Крім того, війна зробила невідворотним політичний вибір і для самої України. В неї більше немає дилеми: йти до росії або якогось "митного союзу" чи йти до Європи. Україна йде до Європи. Водночас війна створила двозначність щодо шляху країни до НАТО.

"З одного боку, згідно із закріпленою у Конституції ідеєю, ми маємо рухатися до НАТО, а з іншого — це та межа компромісу, яку ми можемо використовувати у випадку, коли ми вийдемо на переговори з росією. Бо війна може закінчитися або переговорами, або повною поразкою та розпадом російської федерації. Другий варіант, виходячи з об’єктивних обстав, зараз є більш примарним, тому рано чи пізно ми на переговори вийдемо", — сказав Постернак, підкресливши, що при цьому Україна продовжує запровадження натівських стандартів у своїх збройних силах.

Володимир Путін
Україна йде в Європу, а росія...

Зі свого боку, Валерій Клочок вважає, що нинішня ситуація дає Україні політичний шанс стати передовою країною. Але чи скористається вона ним, поки що незрозуміло.

"Це не перший наш шанс: таке вже було у 2004 році, але ми цей шанс проср*ли — перепрошую, але я не можу це по-іншому назвати. Другий шанс у нас був у 2014-му, і ось тепер маємо третій. Я не кажу, що якщо ми ним не скористаємося, то не може бути четвертого — він буде, бо ми все ж таки змінюємося. Але у нас в Україні надскладна економічна ситуація, тому політичні рішення мають бути адекватними саме економічній ситуації, і це дуже важливо", — наголошує він.

Читайте також: Рада до кінця року ухвалить закони, необхідні для вступу до ЄС, — Стефанчук

Експерт підкреслює, що поки тривають бойові дії, говорити про швидкі економічні рішення складно.

"Однак по політичній ситуації можна дійсно починати дискусію — і щодо конституційних змін, і щодо інших питань. Чи будуть це робити — побачимо. Але, повторюю, в України з’явився шанс, і ми повинні їм скористуватися. Принаймні, у мене є відчуття, що так, як було, вже не буде: країна зміниться, причому на краще. Можливо, це буде не таке "краще", як ми зараз собі уявляємо, не якась ідеальна картина, але ситуація однозначно зміниться", — впевнений Клочок.