Росія не поступиться: чому референдум щодо Донбасу і Криму нічого не вирішить

Днями Володимир Зеленський заявив, що не відкидає проведення у майбутньому референдуму щодо окупованих територій Донбасу і Криму. Водночас президент запевнив, що наразі не йдеться про якусь конкретику. Також він не озвучив питання, яке могли б винести на такий референдум. І, хоча, слова президента не означають, що влада готує референдум щодо Донбасу, але, як кажуть, диму без вогню не буває.

Про те, чи варто виносити на всеукраїнський референдум питання, пов'язанні з окупованими територіями, – читайте у публікації Новини.LIVE.

Що сказав Зеленський

Кілька днів тому в інтерв'ю телеканалу "1+1" Володимир Зеленський розповів, що допускає проведення всеукраїнського референдуму щодо майбутнього Криму і Донбасу.

"Я не виключаю референдуму щодо Донбасу загалом. І тут питання не в статусі. У нас може бути таке в житті. Це може бути щодо Донбасу, щодо Криму", – заявив він.

Президент не сказав, на яке питання запропонував би відповісти громадянам. Але відзначив, що референдум міг би стосуватись припинення війни, якби якась країна поставила певні умови.

"Референдум може бути загалом щодо припинення війни. Так може бути, що хтось, якась країна, нам пропонуватиме ті чи інші умови. Сьогодні цього немає точно. Тут немає жодних секретів у мене від суспільства, я б такими речами не жартував і точно секретів не мав би, бо це дуже важливі речі, які стосуються нашого статусу, наших територій. Але, якщо буде складний виклик, я точно радитимуся з нашим суспільством", – наголосив Зеленський.

У "Слузі народу" можливість проведення такого референдуму не відкидають. Але, знову ж таки, наголошують, що мова йде лише про гіпотетичні припущення. Так, 13 грудня, після засідання фракції Давид Арахамія заявив, що "немає предмета для обговорення", оскільки президент озвучив "концепт, який ще не втілений у будь-яку конкретну робочу модель".

"По-перше, поки що не сформульовано питання. По-друге, згідно з законом про референдум, він може бути лише з одного питання, на яке можлива відповідь лише "так" чи "ні". З огляду на ці обмеження потрібно далі дивитися, яким чином сформулювати необхідне питання", – сказав він.

Судячи із заяв Зеленського і Арахамії, у владних кабінетах таки ведуться дискусії щодо доцільності проведення референдуму з питанням про окуповані території. Водночас їхні дещо розмиті формулювання наштовхують на думку, що цілісна концепція наразі не напрацьована.

Реакція Кремля і опозиції

У рядах опозиції вже розганяють "зраду". Чи не першим із критикою виступив Петро Порошенко. Дві його ключові претензії полягають у тому, що: а) референдум щодо Донбасу – це реалізація планів Путіна; б) не можна проводити референдум на вимогу інших країн.

"Я категорично не згідний з тим, щоб референдуми використовувалися як технологія для проведення, в тому числі і неукраїнських рішень. Обговорювати невідомі питання, та ще й як було сказано, винесені або запропоновані іншими країнами, – я думаю, що це була б просто жахлива помилка, бо єдиним джерелом державної влади в Україні є народ. <…> Уявіть собі, що дві чи три області приймуть рішення інше, ніж решта областей. А уявіть собі, що як наслідок буде сценарій, в тому числі сценарій Путіна про те, що ці області не є щасливими, і повторять позицію фейкового референдуму, який Путін провів у Криму. Вивчіть уважно урок 2014 року і не повторіть його", – звернувся він до влади.

Читайте також: Росія проти України в НАТО: чому Кремль посилює тиск на Альянс

В Кремлі, своєю чергою, без емоцій заявили, що "проведення референдуму щодо Донбасу – це внутрішня справа України". З усім тим речник російського президента Дмитро Пєсков зазначив, що "цікаво б зрозуміти, як могло б бути сформульоване питання для цього референдуму".

"Референдум щодо Донбасу і Криму нічого не вирішить"

Напередодні зустрічі Байдена з Зеленським видання Associated Press написало, що Білий дім начебто вимагатиме від Києва внесення до Конституції "особливого статусу" для ОРДЛО. Згодом Джен Псакі запевнила, що ніяких таких розмов між президентами не було.

Інших повідомлень, що чи то РФ, чи то Німеччина, чи ще якась держава наполягає на внесенні змін до Конституції або проведенні референдуму не було. У зв'язку з цим, заява Зеленського виглядає як слабка позиція і готовність йти на компроміси ще до того, як в публічному просторі з'явилися подібні вимоги.

За словами політолога Валерія Гончарука, щонайменше дивно проводити референдум, задля виконання умов інших держав, про що обмовився президент.

"Уявіть собі, що ми почнемо радити угорцям провести референдум з того чи іншого питання. Вони на нас подивляться, як на дуже дивних людей. З якого переляку вони мають проводити якийсь референдум на прохання чи вимогу іншої держави?! Тому дивно виглядає, коли президент говорить, що ми можемо провести референдум, коли якась країна пропонуватиме нам якісь умови", – розповів він.

Що стосується припинення війни, то, за словами політолога, референдум, в принципі, не зможе змінити ситуацію на Донбасі, а тому немає сенсу ініціювати його.

"Хіба через референдум можна змінити реальний стан справ на Донбасі? Ні. Зрозуміло, що за рішенням референдуму з окупованих територій не вийдуть 40 тисяч російських військ, які там дислокуються. Будь-які наші закони, референдуми будуть проігноровані окупаційними адміністраціями. Росіяни не вийшли з молдовського Придністров'я і Грузії, хоча з цього приводу між країнами було багато переговорів. Референдум як спосіб компромісного вирішення проблеми не спрацює", – переконаний експерт.

Політолог вважає, що "про референдум заговорили", бо в "Офісі Президента немає сценаріїв вирішення ситуації, яка склалася з ОРДЛО і Кримом". "У них немає зрозумілого плану дій, тому вони хочуть перекласти на громадян відповідальність за вирішення цих проблем", – сказав він.

А ось на думку політолога Костянтина Смалія, не варто шукати зраду, де її нема. Мовляв, треба говорити не про "перекладання відповідальності на громадян", а про бажання президента почути їхню думку.

"Слова Зеленського не слід сприймати як зраду. Президент говорить, що варто було б порадитись з суспільством щодо дорожньої карти, в який спосіб поступати з тимчасово окупованими територіями. Це пропозиція, а не заява про референдум. Вона озвучена президентом, щоб почути думку суспільства", – він.

Політолог погодився, що питання проведення такого референдуму наразі не актуальне, а на часі воно буде після повернення всіх українських територій.

"Референдум доцільно було б провести вже після звільнення Криму і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Питання на такому референдумі могли б бути, наприклад, про те, чи залишати Крим автономією, або чи вводити на Донбасі спеціальні адміністрації", – додав експерт.

Чи може президент ініціювати референдум щодо окупованих територій?

Поки не озвучене питання, яке може бути винесене на референдум, дати однозначну відповідь неможливо. Якщо воно стосуватиметься, наприклад, економічної зони чи виплати пенсій на Донбасі, то – так.

Але якщо президент захоче запитати у громадян, чи варто окуповані території наділити автономією, а то й взагалі відмовитися від них, то українське законодавство не передбачає такої можливості.

Справа у тому що пункт 3 статті 20 закону "Про всеукраїнський референдум" прямо забороняє проводити референдум щодо територіальної цілісності України.

Читайте також: Віч-на-віч з Путіним: чи потрібні прямі переговори з РФ?

Що ж стосується зміни адміністративно-територіального устрою (наділення окремих регіонів особливими повноваженнями), то відповідне питання президент також не уповноважений виносити на референдум. Очільник держави має право ініціювати референдум, який стосується змін до 1, 3 і 8 розділів Конституції, тоді як про територіальний устрій України йдеться у розділі 9 Конституції (статті 132, 133).

Словом, якщо за ініціативою Банкової все ж таки відбудеться референдум по Донбасу і Криму, то він не буде доленосним, оскільки президент не зможе винести на нього питання про статус окупованих територій.