"РФ ніколи не отримає бажаного". Чому США і НАТО не приймуть ультиматуми Путіна щодо України

США відхилили "безпекові" вимоги Росії: що далі?

Більше місяця тому, 17-го грудня, МЗС Росії вперше виклало на папір перелік вимог щодо США і НАТО. Свої ультиматуми росіяни ознаменували "договорами про гарантії безпеки". Відтоді на міжнародному рівні пройшли ряд важливих консультацій, після чого 26-го січня американський посол Джон Салліван особисто вручив відомству Лаврова письмові відповіді США і НАТО. Вашингтон попросив не публікувати передані документи. Російська сторона наразі не порушувала прохання.

І хоча у відкритому доступі відсутній текст відповідей, загалом їхній зміст можна оцінити з брифінгів Ентоні Блінкена, Єнса Столтенберга і Сергія Лаврова.

Читайте також:

Про те, що Штати і Альянс готові обговорювати з Росією в контексті "гарантій безпеки" та чи продовжиться між ними діалог, - читайте у Новини.LIVE.

США відповіли на ультиматуми РФ

Про "безпекові" ультиматуми Кремля вже сказано і написано більш ніж достатньо. Тож не вдаватимемося у деталі. Нагадаємо головне. Москва вимагає, щоб НАТО повернулося до кордонів 1997 року. Іншими словами, росіяни зажадали виведення військ і озброєння блока з країн Східної Європи. Це перша ключова вимога. Друга стосується надання письмових гарантій, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами Альянсу.

Говорити про своєчасність і об'єктивність таких ультиматумів не приходиться. По-перше, Україна наразі навіть не отримала Плану дій щодо членства в НАТО, а тому не зовсім зрозуміло, чому вимоги Москви з'явилися саме зараз. По-друге, Кремль явно маніпулює, коли говорить, що остерігається наближення натівського озброєння до своїх кордонів. Ближче, ніж воно знаходиться в країнах Балтики, фізично неможливо розмістити.

Тим не менше, Захід прийняв до уваги "гарантії безпеки" і почалися переговори. Вже на початковому етапі звучав неприхований скепсис, що, мовляв, РФ зажадала неможливого і ніхто на такі поступки не піде. Глава українського МЗС Дмитро Кулеба говорив, що погодження путінських ультиматумів стане "найбільшим приниженням США та НАТО в історії з моменту заснування Альянсу". А військовий експерт Володимир Горбач прогнозував, що ні Вашингтон, ні Брюссель не підпишуться під ними.

"Проєкти договорів не можуть бути підписані. Вони точно не будуть погоджені в такому вигляді, в якому їх запропонувала РФ. Інакше це буде акт про капітуляцію західного світу перед Росією після словесних погроз", - говорив експерт.

Джон Салліван

Власне, так і сталося. По всіх ключових пунктах договорів Росія отримала відмову. 26-го січня, після візиту посла Саллівана до російського МЗС, Столтенберг заявив, що НАТО продовжує дотримуватися принципу "відкритих дверей". І, заодно, закликав Кремль вивести війська з окупованих територій України, Грузії і Молдови. У свою чергу, Блінкен повідомив, що відповідь США була скоординована з європейськими партнерами і Києвом, що підтвердив Кулеба.

"Наша позиція врахована, і пропозиції, які Штати направили Росії в частині Україні, не викликають наших заперечень", - відзначив міністр.

Натомість Росія отримала від Альянсу пропозицію відновити роботу представництв. Крім того, їй запропонували розпочати діалог щодо європейської безпеки, включно із ситуацією навколо України, та посилити консультації щодо контролю за стратегічним озброєнням.

Читайте також: "Путін хоче злити Донбас": як пройшли перші за півтора роки перемовини по "Л/ДНР"

У Кремлі не приховують, що розчаровані відповідями на "безпекові гарантії". За словами Лаврова, "з головного питання у цьому документі позитивної реакції немає".

"Щодо змісту документа, то там є реакція, яка дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови, але з другорядних питань. З головного питання позитивної реакції в цьому документі немає. Головним питанням є наша чітка позиція щодо неприпустимості подальшого розширення НАТО на Схід та розміщення ударних озброєнь, які можуть загрожувати нашій території", - сказав російський урядовець.

Чи продовжать США і НАТО діалог з Росією?

Як тільки російське МЗС опублікувало документи про "гарантії безпеки", вже тоді було зрозуміло, що їхні вимоги не можуть бути задоволені, переконаний політолог Андрій Вігірінський.

"Ні Штати, ні Північноатлантичний Альянс, в принципі, не могли взяти на себе зобов'язання про припинення інтеграції до воєнного блока будь-яких країн, оскільки це суверенне право кожної держави", - відзначив він.

Блінкен, Лавров

Очевидно, що Росія не отримала бажаного. На думку експерта з міжнародних відносин Антона Кучухідзе, США і Альянс ніколи не нададуть відповідь, яка б задовольнила Москву.

"Щоб зрозуміти чому так, потрібно виходити зі стратегії США і Великобританії. Які б пропозиції чи вимоги не висувала Москва, у стратегіях національної безпеки цих держав РФ визначена як загроза", - пояснив він.

Крім того, відзначив експерт, Британія і Штати вже давно роблять ставку на зменшення впливу Росії у Східній Європі та пострадянському просторі. Про це, зокрема, свідчать події 2020 року в Нагірному Карабаху.

Як відомо, тоді Азербайджан при підтримці Туреччини зумів повернути території, які перебували під контролем проросійської Вірменії. Дії Азербайджану і Туреччини були погоджені західними партнерами в рамках реалізації концепції зменшення російського впливу на пострадянському просторі. Тепер же США і НАТО, вважає експерт, дотримуються аналогічної стратегії щодо України, Грузії та Молдови, території яких окупувала РФ.

Читайте також: Ультиматуми Путіна. Чого Кремль хоче від України, США і НАТО

Позаяк найважливіші положення російських вимог не отримали схвалення, постає питання, чи продовжать сторони діалог. За словами політолога Вігірінського, у відповідях США є пункти, які РФ готова обговорювати.

"Ніхто в Росії не очікував, що члени Альянсу візьмуть на себе письмові зобов'язання щодо України чи Грузії. Але є питання, щодо яких продовжиться комунікація. Це питання договору нерозповсюдження ракет малої і середньої дальності, узгодження позицій щодо військових навчань та можливостей для російських військовослужбовців обстежувати бази НАТО на території Польщі, Румунії, тощо. Продовження діалогу по цих питаннях цілком влаштовує Росію", - переконаний політексперт.

Наявність "точок дотику" дозволяє припустити, що як з боку Вашингтона, так і з боку Москви не буде заяв на кшталт "переговори зайшли в глухий кут". В усякому разі, найближчим часом не буде.