Путін завжди шукатиме слабкість, а Європа має показати яйця, — Клімкін. Ексклюзивне інтерв’ю

Клімкін розповів про енергетичну кризу в Європі, мігрантів у Білорусі та ціль Путіна по Україні

Російський президент Володимир Путін створив чергові неприємності у світі, вдавшись не лише до енергетичної кризи у Європі, а й до міграційного шантажу руками невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Окрім того, він знову починає брязкотіти зброєю поблизу кордонів з Україною на Донбасі.

Навіть російські війська переміщаються до українських кордонів та яка мета у Путіна цього разу — в інтерв’ю Новини.LIVE розповів ексміністр закордонних справ Павло Клімкін.

Читайте також:

Розмова відбулася у бекстейджі політичного шоу "Діалог з країною".

— Західні спецслужби попереджують про концентрацію російських військ поблизу кордонів з Україною. Мова йде про чергові військові провокації чи примус до діалогу з Росією?

Путін створив системну енергетичну кризу, висушив газовий ринок Європи і ЄС, як на мене, проспав цю кризу. Він мав би прийняти важливі рішення, показати політичну волю, показати яйця, і сказати, закуповуємо газ разом, разом наша позиція сильна по відношенню до Путіна, зберігаємо цей газ разом, в тому числі в українських сховищах. Там якраз є 14 млрд.

Окрім цього Путін створює міграційний шантаж. Це не міграційна криза, а міграційний шантаж. І ось на цьому фоні навколо наших кордонів він намагається побудувати і зброю, і підрозділи, які дуже швидко можна підвезти. Як дзюдоїст, Путін завжди шукатиме слабкість, і я як дзюдоїст його розумію.

Тому нам не потрібно виявляти слабкість, а бути системними, не боятись і не панікувати. Загроза є, і щоб відбити її — нам самим потрібно бути готовими, мати озброєні сили, бойовий дух — все це у нас є. І працювати з нашими партнерами, щоб вони жорстко сказали Путіну: "Путін, ось тут червоні лінії. Якщо перейдеш — реально отримаєш по голові".

Ось це дві речі, якими маємо попередити можливий наступ Путіна.

Те, що він може йти вперед — так. Те, що є активність російської розвідки — так. Але ми про це знаємо, а значить, ми до цього готові.

Байден і Путін

— Чого він хоче зараз, які його цілі? Бо коли він стягував війська до кордонів з Україною навесні — експерти казали, що таким чином змушував Байдена до зустрічі?

— Зустріч з Байденом — то інша історія. Вони там говорили про Україну, що дуже добре. У них були й інші теми — Китай, кібербезпека, стратегічна стабільність й рівновага. Для нас критично важливо, щоб американці сказали прямим текстом: "Путін, полізеш далі — реально отримаєш!". Дуже важливо, щоб Путін чув це постійно. Бо тепер він собі думає, що створив енергетичну кризу, потім міграційну… Може, я якось піду вперед?

А мета його дуже проста — він хоче розділити Україну, вона йому не подобається, як така. Він вважає, що Російська імперія без розділення України неможлива.

— Тобто, Путін досі не зрозумів, що поділ України неможливий?

— У його голові кадебістської ментальності сидить ідея, що може щось і вийде. Це ми живемо в іншій реальності. Світ змінився, Україна змінилася, ми пішли вперед, а вони залишились там, де залишились. Вони живуть у своєму зоопарку із бетонними стелями і підлогою, і все думають, що поховають голови. Вони — фанати імперії, а ми — фанати нормальної країни.

Реально Україну із 2014 року почали поважати. Я спілкуюся з багатьма європейцями і вони кажуть: "От ви українці — класні. Ви чомусь не можете зробити судову реформу, а Путіна зупинити можете. Не знаємо, чому у вас так виходить, але ми вас поважаємо". Супер, що нас почали поважати.

— Росія відмовляється від будь-яких контактів з Україною. Чому і коли такі перемовини будуть можливі?

— Путін вважає, що час почав грати на нього. Він же створив енергетичну кризу, а потім міграційну і тепер буде відтягувати час. Тому він і відбивається руками і ногами від Нормандської зустрічі. Від двосторонньої теж (на рівні глав країн. - ред). Він буде відтягувати доти, поки не зрозуміє, що Володимир Зеленський, на його думку, мав би погодитись на щось радикальне. Наприклад, на пряме постачання газу в Україну, щоб ми знову сіли на газову голку. Ну, і подібні інші речі. Путін послідовно працюватиме над цим. Така в нього думка, що в майбутньому його позиція покращиться.

Але цього не станеться. Як на мене, бліцкриг проти України неможливий. Ми це довели. Тепер маємо довести, що з Росією може бути холодний мир. Іншого миру із країною, яка хоче нас захопити, бути не може. Вони зі свого боку кордону, а ми зі свого.

— Ви сказали, що Захід має навести червоні лінії із Путіним. Це вже зроблено чи ще ні?

— Головні тут американці. Європі зараз дуже складно: ціни на газ й інші речі… Врешті-решт, кого Путін поважає? Тільки Байдена. На днях Борис Джонсон сказав, що Європа має вибирати поміж російським газом та підтримкою України. Борис Джонсон колись в Києві їв зі мною котлети по-київськи. Це я до того, що людина відчуває Україну. Так само українська емоція має бути зрозумілою і для інших європейських лідерів.

— Якою є нинішня політика Байдена щодо Росії?

— Батога і пряника. Байден кидає якусь кістку Путіну, а потім намагається тиснути на нього. Таку політику він проводитиме надалі, оскільки із Росією йому теж потрібно вирішувати певні питання. Це контроль над стратегічними озброєннями, Азія.. Чи має Байден розмовляти з Путіним? Звичайно, бо є багато питань. Головне, щоб питання, які стосуються України, обговорювалися з точки зору єдиної стратегії. Щоб у нас із американцями була єдина позиція, яку би ми одягали на голову Путіну.

Оскільки ми цього не можемо зробити — хай робить Байден. Якщо у нього результат буде з допомогою пряника — то слава Богу. Якщо ж з допомогою батога — теж слава Богу. Якщо одночасно — хай одночасно. Нам важливо, щоб Путін не пішов вперед. Якщо піде — будемо розуміти, що ця політика не працює, тому варто шукати іншу.