"Визнає все що завгодно": експерт про справжню мету поїздки Лукашенка до Абхазії

Навіщо путін послав Лукашенка до невизнаної Абхазії

Білорусь потрапила у міжнародний скандал із Грузією після візиту самопроголошеного глави РБ Олександра Лукашенка до невизнаної Абхазії. МВС Грузії вимагає від білоруської сторони пояснень причин зустрічі Лукашенка із "президентом" Абхазії Асланом Бжанією.

Нагадаємо, що досі офіційний Мінськ не визнавав так звану "республіку Абхазія" і заявляв, що підтримує територіальну цілісність Грузії. Тепер тональність заяв Лукашенка різко змінилася.

Читайте також:

"Вчора ми обговорювали проблеми Абхазії з нашим старшим братом володимиром володимировичем путіним. Ми дуже багато, до ночі, обговорювали ці питання і дійшли одного висновку, що Абхазію не можна кидати. Їй треба допомагати, щоб цей квітучий край, люди, які тут живуть, жили нормально", — процитувала 28 вересня слова Лукашенка пресслужба абхазького "президента".

Куди завгодно, аби не в Україну
Фото: president.gov.by

Куди завгодно, аби не в Україну

На думку українського політолога Олексія Буряченка, поїздка Лукашенка до Піцунди — це свого роду підсолоджувальна пігулка для невизнаної Абхазії, яка так і не отримала від росії обіцяної підтримки, не кажучи вже про прийняття до складу рф.

"Замість підтримки та процвітання Абхазія, як і всі самопроголошені "республіки", отримала міжнародну ізоляцію. Про жодний варіант її визнання в міжнародній спільноті не йдеться в принципі. Що ж до якоїсь серйозної економічної підтримки з боку росії, то росія зараз не в тій ситуації, щоб її надавати. Путін послав Лукашенка до Абхазії як такий собі "промінчик у темряві": щоб абхазьке керівництво могло показати, що хоч хтось у світі приїжджає до них і з ними розмовляє", — вважає Буряченко.

Політолог Олексій Буряченко
Фото: facebook.com/OleksiiBuriachenko

Також експерт не виключає, що, зрештою, мінський диктатор таки може визнати від імені Білорусі незалежність Абхазії.

"З юридичної точки зору, це визнання, звичайно, ніяких наслідків не матиме. Один нелегітимний суб'єкт вступив у відносини з іншим нелегітимним суб'єктом, от і все. Сам по собі Лукашенко може визнавати що завгодно — більше того, я на 90% впевнений, що зараз він визнає все, що скаже путін. І Абхазію, і навіть результати так званих "референдумів" на наших окупованих територіях — аби тільки відкрутитися від введення своїх військ в Україну", — зазначив експерт.

Ревнощі путіна

Хиткість становища Лукашенка до того ж посилюється ситуацією, в яку він потрапив на саміті ШОС у Самарканді. За результатами саміту, нагадує Олексій Буряченко, Китай уклав із Білоруссю так зване "всепогодне партнерство", що є найвищим рівнем міжнародного співробітництва. З росією у Китаю таких відносин немає, і це, очевидно, боляче б'є по самолюбству путіна — особливо після того холодного прийому, який він зустрів у Самарканді.

"Підписання цього "всепогодного" партнерства зіграло з Лукашенком злий жарт. Путін викликав його в москву на килим, і Лукашенку, судячи з усього, довелося виправдовуватися за таку перевагу з боку Китаю. Тим більше що путін зараз явно вважає, що Білорусь і її так званого президента треба використовувати на повну і церемонитися з ними нема чого", — заявив експерт.

Як зазначає Буряченко, використовувати Білорусь у ролі "прокладки" для ввезення в росію підсанкційних товарів Білорусь вже немає сенсу, оскільки вона сама перебуває під санкціями. Від прямого вступу у війну з Україною, як уже було сказано, Лукашенко відхрещуватиметься до останнього. Натомість він дозволяє використовувати свою країну як військову базу, і останнім часом росія посилює свою військову присутність у Білорусі.

"Якщо раніше наше ГУР не наголошувало на якійсь серйозній загрозі з боку Білорусі, то зараз такі побоювання вже виникають. Буквально днями з'явилася низка новин про те, що в Білорусі покращують залізничну інфраструктуру та налагоджують логістику — на думку окремих експертів, це дасть можливість приймати російську техніку. Хай навіть Лукашенко і продовжує відтягувати безпосередній вступ у війну, його становище зараз стає дедалі критичнішим", — вважає політолог.

На його думку, путін використовуватиме білоруського диктатора і далі — як мінімум, для того, щоб ЗСУ були змушені тримати частину свого контингенту на кордоні з Білоруссю.