Поки ще не розвалилася: що таке ОДКБ та яку роль у ній відіграє росія

ОДКБ тріщить по швах: на зараз двоє її членів воюють один з одним, третій даремно прохає обіцяну військову допомогу, а держава-засновник влізла у загарбницьку війну в Україні і тепер не знає, як звідти вилізти.

Новини.LIVE вирішили з'ясувати, що являє собою путінська "альтернатива НАТО", навіщо кремль її створював та яких невдач зазнавав цей альянс із моменту заснування дотепер.  

Що таке ОДКБ

Це Організація Договору про колективну безпеку, створена країнами, які уклали у 1992-1993 роках Договір про колективну безпеку. Саму організацію було створено у 2002 році, і на сьогодні до неї входять шість країн: росія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Білорусь.

Критеріїв для прийому країн до ОДКБ (на відміну від НАТО) не існує. Водночас росія та її сателіт Білорусь просувають цю організацію як альтернативу НАТО, що, як проголосив на початку лютого 2022 року генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась, робитиме акцент на миротворчих місіях.

Хто очолює ОДКБ

Вищим органом ОДКБ є Рада колективної безпеки, до якої входять глави держав-членів. Вищою адміністративною посадою Організації є Генеральний секретар ОДКБ, якого призначає Рада колективної безпеки.

За весь час існування в ОДКБ змінилося п’ять генеральних секретарів: російський генерал-полковник Микола Бордюжа, ще один росіянин — генерал-полковник Валерій Семериков (обіймав посаду двічі), вірменський генерал-полковник Юрій Хачатуров та білоруський генерал-лейтенант Станіслав Зась (обіймає посаду зараз).

Які військові сили має у своєму розпорядження ОДКБ

Військовою складовою ОДКБ формально є Колективні сили оперативного реагування (КСОР, 17-22 тисячі осіб) та Колективні сили швидкого розсортування (КСШР, близько 5 тисяч осіб).

КМШР призначені для термінового ліквідування воєнних загроз, КСОР — для "віддзеркалення військової агресії, проведення спеціальних операцій із боротьби з міжнародним тероризмом, транснаціональною організованою злочинністю, наркотрафіком, а також для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій".

Де використовувалися та не використовувалися військові сили ОДКБ?

Згідно з Договором про колективну безпеку, військова агресія проти однієї з держав-членів розглядається як агресія проти всіх учасників ОДКБ. У такому разі члени Організації мають негайно надати державі, яка зазнала нападу, "необхідну допомогу, зокрема військову" (стаття 4 ДКБ).

Проте за час свого існування ОДКБ неодноразово відмовляла країнам-учасницям у військовій допомозі.

Киргизстан

У червні 2010 року через конфлікт між киргизькою та узбецькою діаспорами у Киргизстані президентка Киргизстану Роза Отунбаєва звернулася до тодішнього президента рф Дмитра Медведєва із закликом увести до країни війська ОДКБ. Однак Киргизстану відмовили у воєнному регулюванні ситуації.

Казахстан

Через дванадцять років, у січні 2022 року, на тлі масових протестів у Казахстані з аналогічним проханням до ОДКБ звернувся казахський президент Касим-Жомарт Токаєв. Цього разу прохання було схвалено: 6 січня 2022 року війська ОДКБ увійшли до Казахстану. Їхню основу становили російські військові сили — військовослужбовці Центру спецоперацій "Сенеж", 45 гвардійська бригада спецпризначення, 31 десантно-штурмова бригада та 98 повітрянодесантна дивізія.

"Миротворча" операція у Казахстані тривала два тижні: 19 січня ОДКБ заявила про повний вивід військ з території країни.

Вірменія

13 вересня, після нового спалаху вірменсько-азербайджанської війни, Вірменія звернулася до ОДКБ із вимогою задіяти статтю 4 Договору колективної безпеки. Однак замість військового контингенту ОДКБ направило на вірменсько-азербайджанський кордон спостережну місію.

За даними азербайджанського видання Minval, проти військового втручання ОДКБ у конфлікт вступили представники Казахстану, Киргизстану й Таджикистану.

У неділю, 18 вересня, у центрі Єревана відбувся мітинг із вимогою виходу Вірменії з ОДКБ та встановлення союзницьких відносин із країнами Заходу. Того ж дня до Єревана прибула спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі, яка від імені Конгресу засудила "смертельні атаки Азербайджану проти території Вірменії".

Своєю чергою, спікер парламенту Вірменії Ален Симонян заявив, що очікує від США дієвого сприяння територіальній цілісності та суверенітету країни.

Таджикистан і Киргизстан

Також у вересні спалахнув військовий конфлікт між ще двома членами ОДКБ — Таджикистаном і Киргизстаном.

Зіткнення почалися у Баткенському та Лейлекському районах Баткенської області Киргизстану, які межують із територією Таджикистану. В ОДКБ заявили, що вважають застосування сили "неприйнятним", та висловили надію, що обидві країни знайдуть шляхи, аби "врегулювати це складне прикордонне питання".