Із фаворита в аутсайдери. Як Німеччина втрачає довіру України

Німеччина втрачає довіру Києва: подробиці

Німеччина все частіше дає підстави сумніватися, чи є вона надійним союзником України на тлі потенційних загроз з боку РФ. Заяви і дії берлінських високопосадовців - більш ніж красномовне цьому підтвердження.

Про те, що не так в українсько-німецьких відносинах, - читайте у публікації Новини.LIVE.

Читайте також:

Чий союзник?

У лютому 2015 року Німеччина зіграла одну з ключових ролей в припиненні активної фази війни на Донбасі. Завдяки зусиллям тодішньої канцлерки Ангели Меркель у Мінську були підписані домовленості, які сприяли встановленню на Сході України нехай і хиткого, але миру.

Впродовж останніх років Берлін доклав чимало зусиль для впровадження реформ в Україні. Зокрема, надавав фахівців для реалізації програми з децентралізації. Німецькі лікарі допомагали і продовжують допомагати пораненим учасникам АТО і ООС. А завдяки німецьким політикам Євросоюз впровадив не один пакет антиросійських санкцій.

Роль Німеччини-миротворця позитивно сприймалася в українському суспільстві. Проведене у грудні 2020 року соціологічне дослідження центру "Нова Європа" віддало Ангелі Меркель першу позицію у рейтингу іноземних лідерів за рівнем довіри серед громадян України. Опитування показало, що повністю або частково їй довіряють майже 60 % респондентів. За популярністю серед українців Меркель навіть випередила глав Польщі Анджея Дуду і Франції Еммануеля Макрона та залишила далеко позаду тодішнього американського президента Дональда Трампа.

Водночас, разом з підтримкою, яку Київ отримує від Берліна, ситуація не є аж такою однозначною. Всі ці роки німецькі посадовці блокують євроатлантичне прагнення України, даючи зрозуміти, що їй не місце у НАТО. А у травні 2018 року на території ФРН розпочалося будівництво російського газопроводу "Північний потік-2".

ПП-2

Окремої уваги заслуговує позиція офіційного Берліна щодо продажу озброєння і військової техніки. З літа 2014 року він відмовляється продавати Україні як летальну, так і нелетальну зброю. Там виправдовуються, що не дозволяють купувати своє озброєння державам, в яких відбуваються військові конфлікти. Однак, це не відповідає дійсності.

Німеччина входить до топ-5 експортерів зброї. Її озброєння і техніку на сотні мільйонів євро купують Ізраїль, Саудівська Аравія, Ємен. Всі ці країни ведуть воєнні дії, але в Берліні роблять вигляд, що не знають про це.

На тлі зростання загроз з боку РФ суперечливість позицій Німеччини стала особливо помітною. Ось лише невелика частина красномовних прикладів.

Нещодавно командувач німецькими ВМС Кай-Ахім Шенбах заявив, що Крим ніколи не повернеться до України. Віцеадмірал наголосив, що "нам потрібна Росія", а як рецепт зниження напруги запропонував дати "трохи поваги Путіну".

За свої слова Шенбах поплатився посадою. Однак буквально на наступний день прем'єр Баварії Маркус Зедер висловився в такому ж ключі, заявивши, що "Росія - складний партнер, але не ворог Європи", з нею потрібно підтримувати "стабільні відносини".

21-го січня Берлін заборонив Естонії передавати Україні зброю німецького походження. Це сталося одразу після того, як аналогічний дозвіл США видали країнам Балтики.

Читайте також: Гра на підвищення ставок. Чому Росія погрожує визнати "Л/ДНР"

На днях глава МЗС Анналена Бербок висловила сумніви в доцільності відключення РФ від міжнародної міжбанківської системи платежів SWIFT. А канцлер Олаф Шольц у черговий раз наголосив, що новий уряд збирається продовжувати політику попередників щодо відмови від продажу озброєння Україні. До того ж, Шольц відмовився зустрічатись з Байденом для обговорення "безпекового пакета" Росії, зіславшись на "щільний графік".

Також варто додати, що ФРН блокувала закупівлю Україною військового спорядження в країн НАТО. А Великобританія, доставляючи до Києва озброєння, на всяк випадок оминула її повітряний простір.

В Україні позицію німецьких колег закономірно розкритикували. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, у відносинах з Берліном настає "момент істини".

"Кожна криза виводить стосунки на момент істини. І зараз із Німеччиною ми увійшли в момент істини з низки фундаментально важливих питань для безпеки та майбутнього України як незалежної держави та євроатлантичної безпеки загалом", - заявив міністр в ефірі одного з політичних ток-шоу.

"Основою відносин Німеччини і РФ є газ"

Останні заяви німецьких посадовців відображають думки в багатьох дипломатичних колах. Щоправда, за словами експерта з міжнародних відносин Тараса Семенюка, такі заяви здебільшого озвучуються не публічно та висловлюються не так категорично - у більш дипломатичних формах.

Шольц, Зеленський

Експерт переконаний, що "у Німеччині не те, щоб були на боці Росії". Мовляв, там просто не вірять, що Москву можна якось змусити піти на компроміси по Донбасу і Криму аналогічно, як у 1980-х роках не вірили, що Радянський Союз може розпастися. А тому воліли вибудовувати з ним конструктивну співпрацю.

За словами Семенюка, сьогоднішня позиція Німеччини щодо України випливає з її відносин з РФ, основою яких є російський газ.

"У реалізації проєкту "Північний потік-2" зацікавлені дві сторони. В інтересах РФ продавати газ на один з найбагатших ринків світу. Німеччина, зі свого боку, зацікавлена приймати російський газ і розподіляти його у Європі, що лише підсилює її значущість та економічний вплив у ЄС", - пояснив він.

Читайте також: Роки лицемірства: чому Німеччина блокує переозброєння України

Разом з тим, експерт вважає перебільшенням розмови на кшталт, що Москва може зруйнувати безпекову єдність на європейському континенті. "Єдність щодо недопущення війни без сумніву існує. Усі однаково зацікавлені у збереженні миру і безпеки в Європі", - відзначив він.

У листопаді-грудні на зміну німецького уряду в Києві дивилися з оптимізмом. Особливо багато сподівань було на нову очільницю МЗС Анналену Бербок, яка виступала за замороження "ПП-2" і розмороження поставок зброї Україні. Однак очікуваного перезавантаження відносин не відбулося.

"Уряд Німеччини має змінити свій курс щодо Києва", - написав у Twitter український посол в ФРН Андрій Мельник після звільнення віцеадмірала Шенбаха. Але чи змінить...