Привіз "гарантії миру" чи просто піарився: навіщо Макрон літав до Путіна і Зеленського?

Президент Франції вперше за 24 роки відвідав Україну. Востаннє у 1998 році до Києва навідувався вже покійний Жак Ширак. До України Емманюель Макрон прилетів з Москви, де п'ять годин вів переговори з Володимиром Путіним.

Про що домовлялися лідери України і Франції та чи знайшли спільну мову - читайте у Новини.LIVE.

"Мирний план" Макрона

10 квітня у Франції відбудеться перший тур президентських виборів. Як показують січневі соцдослідження, Емманюель Макрон має великі шанси на перемогу. За нього готові голосувати 25 % виборців, тоді як його головних конкурентів - лідерку "Національного об'єднання" Марін Ле Пен та кандидатку від партії "Республіканці" Валері Пекрес підтримують по 15,5 % співвітчизників.

Щоб закріпити свій успіх, Макрон активізувався на дипломатичному фронті. Для цього він здійснив незаплановану поїзду до Москви, де зустрівся з Путіним. Перед візитом до Кремля французький президент дав зрозуміти, що розраховує на конструктивний діалог Франції з РФ, який допоможе зняти напругу навколо кордонів України та просуне вирішення "донбаської проблеми".

У Москві Макрон подякував Зеленському за відкликання законопроєкту "Про засади державної політики перехідного періоду", який передбачав правила реінтеграції окупованих територій. За версією російської сторони, даний документ нібито заважав реалізації Мінських угод.

"Мінськ" та деескалація, власне, й стали головною темою розмови очільників Франції і РФ.

"Потрібно дуже швидко попрацювати, щоб уникнути будь-якої ескалації. Наразі напруженість усе посилюється, а це збільшує ризик дестабілізації. А це ні в чиїх інтересах - ні Росії, ні Європи. Нам потрібно домовитися щодо конкретних заходів для того, щоб стабілізувати ситуацію та призвести до деескалації. Ми ці позиції обговорили. Найближчими днями та тижнями це має бути підтверджено. Це залежатиме від переговорів, консультацій із США, НАТО, європейцями, а також від нашої зустрічі з президентом Зеленським. Я скажу і президенту Зеленському, і сказав пану Путіну, що Мінські угоди можуть здійснити прогрес в питанні кризи в Україні", - говорив Макрон.

Слухаючи його, Путін схвально кивав головою. Потім доповнив, що, мовляв, альтернативи Мінським домовленостям нема, а тому Київ має виконувати їх.

За результатами їхньої конференції стало зрозуміло, що у Макрона є деякий "мирний план", який задовольнив Путіна, і який він зібрався обговорити з Зеленським. Загалом, його план стосується пришвидшення виконання "Мінська" в обмін на деескалацію ситуації навколо України. При цьому очільники держав не стали деталізувати порядок виконання пунктів угоди по Донбасу. Зі свого боку, Кремль пообіцяв пригальмувати визнання незалежності "Л/ДНР", щоб не завадити переговорному процесу.

"Ми провели розмову, яка дозволила виробити низку пропозицій, щоб побудувати нові гарантії миру та безпеки", - наголосив Макрон.

Після Москви французький президент відправився на зустріч у Київ. За її результатами Зеленський повідомив, що Україна отримає від Франції 1,2 млрд євро допомоги, 130 локомотивів і 370 одиниць пожежної техніки. Крім того, контракт про співпрацю підписали "Укроборонпром" та компанія "Thales", яка є одним зі світових лідерів з виробництва засобів радіоелектронної боротьби та радіолокаційних систем.

Читайте також: Як відносини України і Туреччини вийшли на новий рівень

Що ж стосується пропозицій про "гарантії миру", то Макрон наголосив, що "Мінськ" залишається єдиним шляхом врегулювання конфлікту на Донбасі.

"26 січня на зустрічі радників Україна підтвердила, що готова просуватися шляхом цих угод. Я обговорював ці питання з президентом Путіним учора, і він підтвердив свої наміри продовжувати виконання Мінських угод. Також я почув сьогодні від вас, що ви також готові виконувати ці угоди. Це єдиний шлях, що дозволить встановити мир", - заявив він.

Як і в Москві, під час зустрічі в Києві не прозвучало деталізованого плану, які саме кроки сторони збираються робити для реалізації "мирного плану". Передбачається, що більше конкретики з'явиться 10 лютого, коли у Берліні відбудеться друга за останній місяць зустріч радників лідерів "нормандської четвірки".

Разом з тим, глава Дмитро Кулеба наголосив, що українська влада не збирається переходити "червоні лінії", готова розглядати різні пропозиції, але "якщо вони будуть для нас неприйнятні, вони будуть відкинуті".

Напередодні зустрічей французького президента з Путіним і Зеленським видання "NYT" писало, що план Макрона також може включати пропозицію "фінляндизації" для України. Тобто, надання гарантій невступу Києва до НАТО за аналогією, як Радянський союз мав право вето щодо приєднання Фінляндії до Альянсу. Однак очільник Франції заперечив цю інформацію, запевнивши, що залишається прихильником принципу "відкритих дверей".

Що далі?

Здебільшого церемоніальні формулювання, до яких вдавалися Макрон і Зеленський, не дозволяють зрозуміти, як у Києві поставилися до пропозицій, з якими французький президент приїхав з Москви, та який, власне, зміст цих пропозицій. На думку експерта з міжнародних відносин Володимира Волі, нові деталі, ймовірно, з'являться після берлінської зустрічі радників глав країн "нормандського формату".

"На конференції Макрона і Зеленського не прозвучало жодної відповіді на питання, які виникли після переговорів у Москві. Ми почули загальні формулювання про гарантії безпеки між РФ і Заходом. Також почули, що потрібно виконувати Мінські угоди і що всі сторони погоджуються з цим. Конкретики майже не звучало. Чи є якісь нові ідеї і чи обговорювалися вони - поки не зрозуміло. Наразі виглядає так, що немає зрушення з попередніх позицій. Післязавтра зберуться радники і ми, можливо, побачимо результат усіх переговорів Макрона", - наголосив експерт.

Читайте також: Кремль хоче розсварити всіх. Як РФ заводить у деструктивне русло переговори щодо НАТО

Зустріч у Берліні за участю Андрія Єрмака і Дмитра Козака, вочевидь, покаже, чи пристала українська влада до пропозицій Макрона "рішуче втілювати у життя Мінські домовленості". І якщо пристала, то на яких умовах.

Водночас не виключено, що президент Франції не стільки переймається новими гарантіями безпеки, зниженням напруги, деескалацією, відведенням російської армії від кордонів і т. п, скільки працює над іміджем успішного переговорника, щоб покращити свої електоральні позиції напередодні президентських виборів.