"Це можливість швидко реагувати на загрози": чому в Україні ввели надзвичайний стан

У відповідь на загрози російської агресії Верховна Рада підтримала запровадження надзвичайного стану на території всієї України. Винятком стали Луганщина і Донеччина, де вже діє надзвичайний правовий режим. Ініціатором відповідного рішення виступили Володимир Зеленський і РНБО.

Новини.LIVE розповідає, що передбачає НС та про доцільність його введення.

В Україні ввели надзвичайний стан

Події останніх днів показують, що Росія не збирається йти шляхом деескалації. Кремль не просто визнав "Л/ДНР", а вважає їх "незалежними республіками" в межах Луганської і Донецької областей. Рада Федерації дозволила Володимиру Путіну використовувати армію за кордоном. Почалася евакуація російських дипломатів з України. Пропагандисти вигадують все нові і нові фейки про "диверсантів", які нібито збиралися щось підірвати в РФ.  На лінії розмежування щодня зростає кількість обстрілів - впродовж 22 лютого їх зафіксували майже сотню. Водночас запланований на початку тижня безпековий саміт за участю Байдена і Путіна не відбудеться.

Станом на сьогодні нічого не говорить про те, що Росія готова знижувати градус напруги. На тлі зростаючих загроз українська влада почала ухвалювати контрзаходи. Це і санкції проти депутатів Держдуми, які голосували за визнання ОРДЛО, і призов резервістів першої черги, які мають досвід участі у бойових діях, і ухвалення закону про "бюджет воєнного часу", який дозволяє наступні три місяці перерозподіляти кошти з будь-яких статей витрат на оборону, і багато іншого. Крім того, Банкова розглядає можливість розірвання дипломатичних відносин з Москвою.

Наразі ж ключовим рішення стало запровадження надзвичайного стану в Україні. Відповідний указ президента ввечері 23 лютого затвердила Верховна Рада. Документ підтримали 335 народних депутатів. НС вводиться терміном на 30 днів. Він буде охоплювати всі області, окрім Луганської і Донецької, де вже діє надзвичайний правовий режим.

Варто зазначити, що воєнний стан вводиться, коли виникає зовнішня загроза збройного характеру. Натомість надзвичайний стан застосовується у випадках внутрішніх небезпек - в умовах загрози природнього, техногенного характеру або якщо є ризики силового захоплення державної влади. Тобто, введення саме НС з огляду на ситуацію в Донбасі і на кордонах видається не зовсім логічним.

Разом з тим, навіть НС передбачає чимало достатньо суттєвих обмежень і заходів. Повний їхній перелік можна знайти у законі "Про правовий режим надзвичайного стану". Із важливого: заборона страйків і масових заходів, примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб, цільова мобілізація, запровадження комендантської години.

Читайте також: Росія посилить військову присутність в Україні: говоримо про наслідки визнання "Л/ДНР"

Щоправда, це ще не означає, що всі прописані у законодавстві обмеження обов'язково будуть реалізовуватися на практиці, про що попередили Олексій Данілов і СБУ.

"Ескалація на Сході супроводжується спробами розхитати суспільство через панічні настрої, кібератаки, інформаційно-психологічні операції, активізацію російських агентів впливу та диверсійних груп тощо. Введення надзвичайного стану надає додаткові інструменти для їх нейтралізації, покращення захисту об’єктів критичної інфраструктури та громадського порядку, недопущення диверсій, протидії іншим проявам гібридної війни. Водночас введення надзвичайного стану не означає, що життя громадян ускладниться, а всі передбачені законом механізми одразу будуть застосовані, адже кожен регіон України має свою безпекову специфіку", - повідомили у спецслужбі.

"Надзвичайний стан не дорівнює воєнному стану"

Як тільки Путін визнав "Л/ДНР", вочевидь, був сенс ввести воєнний стан у Донецький і Луганській областях, куди почала прибувати російська армія. На думку політолога Ігоря Рейтеровича, можливо, це варто було б зробити одночасно з надзвичайним станом. Однак, вважає він, влада не поспішає з воєнним станом, остерігаючись реакції РФ.

"Влада не хоче запроваджувати в країні воєнний стан, зокрема у прикордонних областях, оскільки боїться, що Росія сприйме це, як крок до ескалації, який може спровокувати її на якісь різкі дії. Є сподівання, що дипломатичні методи все ж таки запрацюють. Хоча ми й бачимо, що зустрічі скасовуються і шансів на дипломатію залишається не так багато", - розповів він.

Виходячи з поточного стану справ, президент, РНБО, ВРУ вдалися до правильних дій, переконаний політолог Ігор Петренко. Використати одразу опцію з воєнним станом, вважає він, було б передчасним рішенням.

"Влада вчинила правильно. Правовий режим надзвичайного стану надає всі необхідні можливості для швидкого реагування на будь-яку агресію. На лінії фронту зараз дуже неспокійно, зокрема на маріупольському напрямку, на що маємо відповідну реакцію влади. Правовий режим надзвичайного стану є полегшеною версією воєнного стану. Це цілком адекватне рішення з огляду на поточні загрози. Якщо ж загрози зростатимуть, то сьогоднішнє рішення можна бути переглянути", - відзначив політолог.

Читайте також: Союз трьох. Чим вигідний Україні новий альянс з Британією і Польщею

А ось на думку політолога Олексія Якубіна, Офіс президента зупинився на надзвичайному стані, щоб не сіяти додаткову паніку у суспільстві, але водночас мобілізувати всі можливі ресурси, зважаючи на рівень загроз.

"Перше, на чому варто наголосити: надзвичайний стан не дорівнює воєнному стану. Він не передбачає загальної мобілізації. Сам по собі він є достатньо гнучким. Більшість людей не відчують змін у повсякденному житті від його запровадження. Він, перш за все, стосуватиметься змін у роботі органів державної влади і дозволить у максимально стислі терміни реагувати на виникаючі небезпеки", - пояснив він.