Дострокових виборів не буде, протистояння з олігархами посилиться: політичні прогнози-2022

Закон про деолігархізацію загострить протистояння великого капіталу з владою. Опозиція спробує розвалити монобільшість, але Офіс Президента все одно не допустить дострокових виборів Верховної Ради. Тарифи можуть зрости. А Петро Порошенко навряд чи "сяде".

Це далеко не повний перелік політичних прогнозів від Новини.LIVE на наступний рік. Більше деталей читайте далі.

В олігархів почнеться "веселе" життя, а у Кличка – сумне

Після різдвяних свят очікується повернення в Україну Петра Порошенка. У грудні слідчі ДБР оголосили йому підозру у справі про купівлю вугілля у "Л/ДНР". Його звинувачують в державній зраді та фінансуванні терористів.

Приїзд, виклики на допити, міра запобіжного заходу, суди над експрезидентом безперечно стануть топ-новинами. Однак фінальна крапка у цій та інших справах Порошенка буде поставлена ще не скоро. Швидше за все, лідера "Європейської солідарності" "доганятимуть" аж до наступних президентських виборів, вважає політолог Володимир Фесенко.

"За останні сім років не було жодного випадку, щоб в Україні посадили когось із впливових політиків. Заочний вирок Януковичу не рахується. Тому я не очікую швидкого винесення вироку у справі Порошенка. Напруга навколо цієї справи буде. Але її розгляд, думаю, розтягнеться до наступних президентських виборів. А далі все залежатиме від того, яким буде 2024 рік", – прогнозує політолог.

Логіка влади в тому, щоб вирішальний "удар" по Порошенку нанести ближче до дати виборів, коли вже не буде часу оговтатись.

Нікуди у 2022 році не подінеться протистояння Офісу Президента з Ринатом Ахметовим. Втім, на думку політолога Руслана Бортника, воно не переросте у фазу "війни на знищення".

"Протистояння продовжиться, але це не буде війна на знищення. Влада розуміє, що спровокує економічну і політичну кризу, якщо спробує зруйнувати Ахметова аж до арешту і націоналізації його компаній. Та й сам Ахметов розуміє, що будь-яка нестабільність в країні – це декапіталізація його активів. Тому їхнє протистояння не зайде у крайності", – вважає політолог.

Але не Ахметовим єдиним... У травні запрацює закон про статус олігархів. Олексій Данілов обіцяє, що 20-25 травня стануть відомі імена перших осіб, яких РНБО внесе до Реєстру олігархів. Це такий собі натяк, що в новому році посилиться конфронтація між владою і великим капіталом.

"Закон про олігархів залишиться одним із головних трендів. Варто очікувати серйозних боїв в судах, оскільки оскаржуватимуть і сам закон, і рішення про внесення до Реєстру олігархів. Зі свого боку влада посилюватиме антиолігархічну боротьбу, щоб витіснити олігархів з політики", – наголосив Фесенко.

Буремні часи також чекають на Віталія Кличка. У нього хочуть відібрати посаду голови КМДА. Законопроєкт про поділ повноважень мера столиці та очільника міськадміністрації Рада планує розглянути після повернення з зимових канікул. Документ засипали правками, з якими "слуги" обіцяють справитись за 3-4 дні. Як тільки закон ухвалять у другому читанні, ось тоді й почнеться справжня війна за Київ.

Читайте також: Держзрада за вугілля з "Л/ДНР": чи посадять Порошенка?

Однак головним викликом Зеленського буде не Порошенко, Ахметов, Разумков чи Кличко, а його антирейтинг, вважає політолог Бортник.

"Президенту доведеться думати, що протиставити невиправданим сподіванням. Розчарування населення зростає – ми це бачимо по соціології", – відзначив він.

На фоні різноманітних політичних міжусобиць не варто забувати й про тарифи. З ними може скластися непроста ситуація. У новому меморандумі з МВФ українська влада зобов'язалася не фіксувати ціну на газ для населення, що наразі робить уряд. Навряд чи потрібно пояснювати, що виконання меморандуму спричинить зростання вартості комунальних послуг.

Дострокові парламентські вибори: чи можливі?

З початком нового політичного сезону опозиція спробує розколоти монобільшість. Якоюсь мірою над цим вже працює Разумков, перетягуючи "слуг народу" у своє міжфракційне об'єднання. Якщо розпадеться монокоаліція, у президента з'явиться законна підстава розпустити Верховну Раду і оголосити позачергові парламентські вибори. Втім, на думку Фесенка, глава держави не піде на такий крок.

"Право оголошувати дострокові парламентські вибори є лише у президента. Це його право, але не обов'язок. Не думаю, що він скористається своїм правом навіть, якщо будуть підстави для припинення повноважень ВРУ. Причина дуже проста – Зеленському не вигідні такі вибори", – відзначив політолог.

Поточні рейтинги "СН" значно нижчі за ті, що були восени 2019 року. У випадку перевиборів "слуги" втратять монобільшість і в парламенті наступного скликання їм доведеться шукати союзників для створення коаліції.

Кому можуть бути вигідні дочасні вибори, так це "ЄС" і політсилі Разумкова, чиї рейтинги наразі зростають. Зрозуміло, що Зеленський не стане підігравати їм. А це означає, що про дострокові вибори ВРУ в наступному році можна забути.

Протистояння Росії з Заходом: що далі?

Від внутрішньої політики перейдемо до міжнародної. Напередодні Нового року Джо Байден вдруге за грудень провів переговори з Володимиром Путіним. На середину січня заплановані консультації РФ – США і РФ – НАТО. Предметом обговорень стануть російські ультиматуми щодо присутності військового блоку у Східній Європі.

Володимир Фесенко переконаний, що Штати і НАТО не погодяться на путінські "гарантії безпеки". При цьому політолог вважає, що РФ спеціально завищила планку, розраховуючи на часткове виконання своїх ультиматумів.

"Компромісом може стати колективна вимога до України виконувати Мінські домовленості в російській інтерпретації та поступки щодо військових навчань країн НАТО і присутності військових кораблів західних держав у Чорному морі. Також Росія може вимагати від США відмовитися від розміщення ракет середньої дальності у Польщі і Румунії", – припустив він.

Читайте також: Чим завершаться переговори США-РФ щодо України і НАТО

Якщо ж прийнятні для всіх сторін компроміси не будуть знайдені, то, на думку політолога, Росія може використати відмову як привід для розміщення ракет середньої дальності і тактичного ядерного озброєння в Криму і Білорусі.

"У Криму, можливо, вже є російська ядерна зброя. Небажання погоджуватися з вимогами стане формальним приводом легітимізувати її на півострові. Що ж стосується ядерної зброї в Білорусі, то Лукашенко вже натякнув, що не проти її розміщення у себе", – додав Фесенко.

До слова, нова версія Конституції Білорусі, референдум щодо якої запланований на лютий, передбачає відмову держави від нейтрального і без'ядерного статусу. Тож у Кремля справді можуть бути плани з розміщення ядерного озброєння за межами РФ.