У мережі показали рідкісне фото пожежі в Одеському порту у 1905 році

Пожежа в Одеському порті у 1905 році — фото
рідкісне фото пожежі в Одеському порту у 1905 році

Наприкінці XIX століття в Одесу ринув потік незаможних мігрантів, які приїхали в пошуках роботи – місцевих зубожілих селян, робітників, неписьменних селян із центральної Росії. У 1890-х роках в Одесі було близько 20 000 безпритульних портових робітників. Серед них поширювалися антисемітські чутки, що провокували ненависть до євреїв, та підбурювання до погромів. В одеській газеті "Новоросійський телеграф" регулярно виходили антисемітські статті, які звинувачували євреїв в експлуатації селян і робітників, ворожості до держави, у вбивстві Олександра II, друкували чутки, що пророкували погроми. Всі ці події й спричинили найкривавіший погром та наймасштабнішу пожежу в порту Одеси.

Про те, як виглядав Одеський порт до та під час пожежі, з'ясовувало Новини.LIVE Odesa.

Читайте також:

Читайте також: у мережі з'явилися рідкісні фото Пересипу в Одесі

Передумови погромів

Революція 1905 року охопила й Одесу. Бунт на броненосці "Потьомкін" у червні 1905 року, поразка Російської імперії в Російсько-Японській війні ще більше підігрівали революційні настрої в Одесі. Тоді у місті сталися підпали доків, страйки робітників, перестрілки з поліцією, побиття держслужбовців на вулицях та в установах, через економічну кризу різко зросли ціни.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Одночасно проходили як демонстрації революційно налаштованих робітників, включно з групами студентів, єврейської молоді, що входить до загонів єврейської самооборони, так і ходи монархічно налаштованих портових робітників, що несли портрети царя та ікони. 17 жовтня 1905 року, після жовтневого загальноросійського страйку та масових протестів, Микола II видав маніфест, яким проголошував деякі громадянські свободи.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Тисячі демонстрантів із червоними прапорами цього дня вийшли на вулиці Одеси, переможний натовп у центрі міста змушував перехожих знімати шапки перед червоним прапором. Одночасно назустріч їм із порту рухалася процесія вірнопідданих портових робітників, яка потрапила під обстріл, що провадився з вікон редакції місцевої газети.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Безпосереднім приводом для початку погрому послужило те, що випадковою кулею при цьому було вбито дитину в процесії, яка несла ікону. Єврейська революційно налаштована молодь, що входила до загонів єврейської самооборони "чорні сорочки", атакувала інші ходи.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Бої та перестрілки з поліцією йшли всім містом. Проурядові демонстранти, які були незадоволені рішеннями царя, групи маргіналів, що підігрівалися чутками, нападали не на російських робітників, а на випадкових перехожих, схожих на "євреїв", грабували будинки й крамниці, що належали останнім.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Євреї в Російській імперії не вважалися повноправними громадянами, тому натовпи погромників вважали, що на євреїв не поширюється звичайна юрисдикція, на них можна було нападати. У наступні дні, 18-21 жовтня 1905 року в Одесі стався найкривавіший погром за всю історію міста: було вбито понад 300 євреїв, включно з жінками та дітьми, десятки тисяч залишилися без даху над головою.

Пожежа в порту Одеси

Погроми розпочалися після вбивства портового охоронця молодиками з єврейської самооборони. Його тіло вони скинули у море. Тоді почався грабіж товарів, що лежали на пристанях, а потім розбиті товарні портові магазини, і все, що там було, зазнало розкрадання черню.

У мережі показали рідкісне фото пожежі в Одеському порту у 1905 році

Чорноробочі перш за все накинулися на напої. Почалося пияцтво, а разом із ним і розбій. Натовпи грабіжників, росіян та євреїв, кинулися в порт. Товари розкрадалися, неслися і завозилися в місто на візниках, на підводах та шлюпках. З боку влади не було зроблено розпоряджень ні до припинення пограбування, ні до закриття руху вулицями, що ведуть із міста до порту.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Перша пожежа почалася на території Нового молу, а згодом і на Практичній гавані. Банди, що займалися підпалами, складалися з євреїв. Підпали проводилися за допомогою горючої рідини. Сила вогню була така велика, що залізні листи прогоряли. Запальною рідиною змащували пальові огорожі молів, і всі вони були охоплені вогнем. Деякі навіть виливали запальну суміш прямо у воду біля пароплавів і вона горіла на воді.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Підпали були систематичними, починаючи від дворика агентства Російського товариства пароплавства та торгівлі на Карантинній гавані, й до соляної пристані Практичної гавані. Всі будівлі, товарні склади пароплавів та залізниці, естакадна гілка, станція Одеса-Порт. Одним словом, все, що було на цій величезній ділянці портової території, було знищено вогнем.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Серед паліїв бачили євреїв у студентських формах, університетських та різних технічних навчальних закладів. Команди та банди паліїв були дуже численні, чим пояснюється швидке поширення вогню. Будинки запалювалися не один від одного, не за напрямком вітру, якого, втім, майже не було, а від підпалів. Пожежні команди не намагалися проїхати до порту. Офіційний опис свідчить, що всі вони не були пропущені натовпами бунтівників.

Пожежа в Одеському порті у 1905 році

Інші історичні фото

  • Одеський завод сільськогосподарського машинобудування заснували ще в 1854 році. За час його існування робітники брали участь у революції, виконували військові замовлення, але попри довгу історію, він закінчив існування при незалежній Україні зі збитками в 60,8 млн гривень.
  • Одеський Кадетський корпус з'явився в 1899 році за наказом імператора Миколи II. За понад 100 років він дуже змінився.
  • У мережі з'явилося унікальне фото меню, датоване 1899 роком. Завдяки якому, можна дізнатися, які страви пропонували в Одесі на пароплаві "Велика княгиня Ксенія".
  • Митна площа за віком майже така, як і Одеса з початку її офіційного створення в 1794 році. Перші згадки про неї припадають на 1817 рік, але офіційно її заснували через 11 років під назвою Карантинна площа.