Слобідка: як з'явився район Одеси та що там відбувалося. Фото

Історія Одеси криється не лише в її центрі та архітектурних пам'ятках. Райони Одеси теж мають свою захоплюючу історію. Серед них й Слобідка – стратегічна місцина на висоті над Водяною балкою.

Унікальні факти та історію виникнення Слобідки зібрало Новини.LIVE.

Читайте також: Як приготувати бефстроганов – три одеських рецепти

Звідки виникла назва Слобідка

Селище Слобідка-Романівка виникла у 20-х роках 19 століття, і на відміну від Молдаванки будувалася одразу за планом. Новоприбулі, які працювали здебільшого у порту, отримували на Слобідці крихітні ділянки на 2-3 сотки, тому старі квартали там, як правило, не ширші 50 метрів.

Наприкінці 19 століття на Слобідці вирішили побудувати величезний лікарняний комплекс, для чого виділили територію 1500×400 метрів, що не могло не радувати лікарів, які наполягали на просторій будівлі з великими садами для прогулянок. 

Про виникнення назви "Слобідка-Романівка" історики та дослідники сперечаються досі, хоча більшість думок схиляються на користь психіатричної лікарні. Вірніше, ім'я подарували її пацієнти, які "вважали" себе царями, королями та імператорами, тож спочатку назва району могла звучати й так: "Слобідка-Наполеонівка", "Слобідка-Бурбонівка", "Слобідка-Габсбургівка". Втім, місцеві патріоти вибороли класичну стару добру назву "Слобідка-Романівка". 

Слобідка розташована на південь від Шкодової гори. Історики натомість переконують, що назва "Шкодова" була дарована ще чумаками, адже на їх лексиконі це слово мало лише два поняття: "біда" та "жінка". А горою цією чумаки прямували на лимани по сіль. Подейкують, що цю гору прирівнювали до язичницької Лисої гори, що в Києві: там, за повір'ями, відьми також влаштовували шабаш.

Пушкін і Слобідка

Кажуть, що Олександр Сергійович Пушкін упродовж свого проживання в Одесі позичав гроші у місцевих мешканців в часи свого безгрошів'я, а потім, коли розбагатів, позичав їх мешканцям при потребі. Втім, поет ніколи не нагадував про борги та не вимагав їх назад. Однак свою грошову провину мешканці спокутували оригінальним способом: коли на Слобідці прийняли рішення будувати училище, кошти, що містяни були винні поетові, вони витратили на зведення навчального закладу. Так і з'явилося знамените "Пушкінське училище" до якого потрапити на навчання було вкрай непросто.

Веселощі на Слобідці

Старожили згадували, що на Слобідці завжди жили дружньо та весело. В приміщенні Народної аудиторії (пізніше – кінотеатр ім. Старостіна) доволі часто влаштовували танці, або так названі народні сімейно-танцювальні вечори. Люди влаштовували гульбища аж до самісінького ранку у танцях та співах. 

Архітектурні пам'ятки

Особливою архітектурною пам'яткою вважалась хлібопекарня, яка з'явилась на Міській вулиці (у 1920-х її переобладнали на повноцінний хлібний завод). Ця установа одна з небагатьох, яка належала не приватній особі, а місцевому самоуправлінню. Втім, подекуди й хліб там траплявся з сюрпризом: в газеті "Одеський вісник" за 1873 рік є замітка, що в одній з хлібин знайшли схованку з грошима, кільцями та іншими ювелірними виробами. Так одеські мазурики хотіли приховати злочин. Втім, район все ж таки вважався спокійнішим, аніж Молдаванка. Хоча у газетах того часу найчастіше нарікали на бездоріжжя, відсутність освітлення та води, а також нестачу житлових будинків. 

 

У порівнянні з іншими районами Одеси саме Слобідка є найбільш "розкиданою" та неординарною щодо забудов. Тут межують житлові масиви та селища, а загалом район налічує понад 40 тисяч мешканців. Між лікарняними корпусами та вулицею Хуторською розташована Нова Слобідка, за якою слідує Крива Балка. Більшість будинків там збудовані у 50-60-х роках. 

Зовсім по-іншому виглядала Нова Слобідка, яка поступово розрослася шляхом хуторів та маєтків, а також Кривої Балки, яка кишіла бродягами, злочинцями та жебраками. Втім, у 1913 році на Кривій Балці виникло невелике котеджне селище "Згода", де розвинулась трамвайна інфраструктура. Доступність між окраїною міста та центром дозволило мешканцям переїхати на Слобідку, де можна було без проблем придбати приватний будинок і обрати місцину, щоб "повітря було чистіше".

Радянська влада і Слобідка

У 1925-1940 роках на Слобідці замостили десятки кілометрів доріг, розширили водопровідну мережу, а також звели школи, клуби та дитячі садки. Втім, були й скандальні прецеденти: перед облаштуванням Водяної балки влада розпорядилася викосити очерет, привести до порядку схили річки та поселити там білих лебедів. Однак ідилія тривала недовго: мужчини, які займалися облаштуванням, піймали білих пернатих красенів і...засмажили їх. Новина неабияк розлютила партійне керівництво, розпочались судові позови, а газети тим часом жорстоко розкритикували ідеологів, назвавши їх виродками суспільства. Тоді ж деяких учасників "бенкету" засудили. 

Дізнайтеся більше про Одесу

• Один з найвідоміших символів Одеси – це легендарні Потьомкінські сходи. Їх будівництво розпочалось у 1837 році, а завершилося тільки у 1842 році, але допрацювання й подальші роботи з укріплення тривають й у наш час. 

• Свого часу одеські схили та вершини були доволі "крутими", тому для комфорту містян та гостей міста почали споруджувати мости. Так з'явився і Сабанєїв міст.