"Одеські порти мають стати великими транзитними хабами": ексклюзивне інтерв'ю з Дмитром Баріновим

Одеса святкує День народження міста. І вже 31 рік своєї історії місто та край розвиваються як частина незалежної України.

За цей час морська галузь не лише не втратила базового значення для одеського регіону, але і значно змінилася, особливо останніми роками. Яка вона буде в майбутньому, чи зможе Одеса знову стати туристичним хабом та приймати круїзні лайнери та що для цього потрібно, журналістка Новини.LIVE Ольга Баклаженко дізнавалася у заступника директора державного підприємства Адміністрації морських портів України Дмитра Барінова.

 

Зараз Одеса — це зернові ворота України. Як, на вашу думку, вона має розвиватися в майбутньому?

— Після здобуття незалежності стали змінюватися економічні та логістичні ланцюжки. Щось залишалося ще з радянських часів: транзит нафти, нафтопродуктів, вугілля. "Дев'яності" були переломними.

Я пам'ятаю час, коли ми імпортували пшеницю, а зараз одні з найбільших експортерів. Це одне з досягнень за цей термін. Наступний етап — вже експортувати продукцію, а не сировину. Це дасть нам новий розвиток.

Сьогодні Україна експортно орієнтована країна:  близько 85% усіх вантажів до війни — експорт. Якщо говорити про адміністративну функцію, то була створена Адміністрація морських портів України.

Зараз спостерігається небувале зростання вантажообігу в дунайських портах. Коли закінчиться війна, яке їхнє майбутнє?

— Як ви знаєте, з 24 лютого майже всі українські порти було паралізовано. Залишилися працювати лише три порти — "Ізмаїл", "Рені" та "Усть-Дунайськ". У березні через них не було експортовано жодної тонни зерна. Але вже зараз вдалося дійти до 1,3 млн тонн аграрної продукції. На мою думку, вантажі залишаться на Дунаї, оскільки бізнес буде перестраховуватися. У разі непередбачених ситуацій саме через ці порти експортери зможуть виконувати взяті довгострокові зобов'язання. А це дуже важливо.

Щодо портів "Ізмаїл", "Рені" та "Усть-Дунайськ", то чимало інвесторів цікавилися ними до війни. Один із проєктів з концесії стосувався саме Ізмаїльського порту. Тож у майбутньому ці порти внаслідок модернізації збільшать свої потужності. Зараз вони працюють на межі.

До 2014 року у нас чимало вантажів було з росії, потім естафету перехопила Білорусь. Для кого одеські порти можуть бути транзитом після війни? 

— Наше географічне розташування дане Богом. Ми маємо цим користуватися, і я вважаю, так воно і буде. Багато шляхів між Китаєм та Європою працюють і працюватимуть. Ми маємо робочий проєкт "шовкового шляху", який уже функціонував. Окрім нього, в роботі було чимало проєктів на перспективу. Так що транзит вантажів буде однозначно. Зараз головне — звільнити Крим та всі наші порти.

А чи можуть наші порти стати великими транзитними хабами?

— Не лише можуть, а й мусять. У певному сенсі вони вже є хабами, і коли ми переможемо, то розвиватимемося в цьому напрямі. Я вважаю, що вся Україна є одним великим хабом.

У нас вже є певні напрацювання — той самий принцип "єдиного вікна" з оформлення вантажів дозволяє набагато швидше проходити всі необхідні процедури. І щойно запрацювала АМПУ, всі ці послуги повернулися. Сьогодні міністр інфраструктури та профільний заступник міністра налаштовані на те, аби все спростити, прибрати бюрократичні перепони та зробити відкритими шляхи для бізнесу.

На вашу думку, що заважає розвиватись українським портам?

— Звісно, є чимало бюрократії. Ми зробили багато юридичної та законодавчої роботи, щоб полегшити процес інвестування. Було ухвалено Закон про концесію. Таким чином, приватна компанія може взяти цей актив на довгий термін, вкладати в нього гроші та розвивати. Наші портові активи сьогодні потрібно оновлювати, ремонтувати. І як показує практика, коли заходить приватник, то ця робота проводиться набагато швидше.

Торік ми підписали два концесійні договори, за якими було передано в оренду Херсонський порт та Ольвію. Також були ще концесійні проєкти, які планували реалізувати цього року, але війна внесла свої корективи.

Яка перспектива у річкових портів?

— Дуже багато українських інвесторів зацікавлені в розширенні та модернізації річкових портів, які можуть бути досить серйозною сполучною ланкою для доставлення тієї ж агропродукції.

Логістика дуже зручна — доставити, наприклад, зерно в порт Миколаєва чи Херсона, а потім вже до місця призначення.

Наскільки перспективно розвивати морський туризм? Із 2 травня 2014 року, коли туристи потрапили в епіцентр протистояння, лайнери практично не заходили в Одесу

— Звичайно, я вважаю, нам є що показати. І це дуже перспективно: й історичний аспект, і природа у нас гарна, і цікаві гастротури. Маю зазначити, що все це має великий попит. До 2014 року до нас за сезон заходило 168 пасажирських лайнерів. Потім страхові кампанії вирішили, що це не безпечно, і судна перестали заходити.

Висновок тут тільки один: ми маємо перемогти, і тоді все повернеться, кількість круїзних лайнерів збільшиться, а разом із ними й туристів побільшає. На це піде не так багато часу.

Ваші плани на розвиток портів найближчим часом?

— У наших планах найближчим часом — нарощувати експорт через дунайський кластер портів, а також збільшити вантажообіг до 3 млн тонн через порти великої Одеси. Головне — розширити спектр товарів, які можна експортувати, наприклад, за рахунок металу. Тому ми плануємо проводити днопоглиблювальні роботи. Ну, і звичайно ж, відбудовувати інфраструктуру на територіях, які зараз окуповані. Там треба буде оцінити всі завдані збитки, а потім повертати до ладу наші українські порти.