Черговий удар по історичності: як забудовник "зрівняв з землею" цілий квартал і чим це обернеться для Одеси

Свавілля забудовників в Одесі все більше виходить за межі реального. Якщо раніше підприємці для зведення чергового ЖК "обирали" між порушенням містобудівних умов, нищенням пам’яток архітектури і захопленням землі, то тепер вони це поєднують. І за схожою схемою на Успенській наразі "перероблюють" цілий квартал.

Що будує, які методи використовує забудовник та як це вплине на одеситів – розібралося Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: З Ланжероном можна попрощатись: як "санаторій" на головному пляжі Одеси може перетворитися на ЖК і до чого це призведе

"На папері" одне, а що по факту?

Спочатку компанія "Альбатрос-Інвест" отримала від міського департаменту архітектури дозвіл на реконструкцію території колишньої взуттєвої фабрики на Успенській, 22/1. Тоді роботи ніби як почали, але не зробили й половини. У червні 2019-го Мінкульт "викреслив" фабрику зі списку пам’яток архітектури, і вже за два місяці забудовник отримав нові дозволи – цього разу на зведення ЖК. Ще пізніше фірма розширила свій проєкт та взяла у мерії в оренду квартал між Успенською, Троїцькою, Осипова та Канатною.

За планом на місці планують звести "комплекс з багатоквартирними житловими будинками, бізнес-центром та підземним паркінгом", що всього нараховує близько 4 будівель. При цьому оскільки процес відбувається в історичній частині міста, то висота об’єктів не може бути вище 6 поверхів, а на візуалізації їх 7-8.

Ба більше, через забудовника вже постраждали сусідні споруди. Як мінімум – пошкоджені стіни архітектурних пам’яток (чайної фабрики Висоцького і будинку Айзенберга) та школи №39. А це, як відомо, має каратися законом. Втім, найбільше "не пощастило" клініці, де раніше базувалася кафедра хірургічної стоматології Одеського медичного університету – її взагалі наполовину знесли.

"Ці таблички, скоріше за все, залишили для піару, адже головний лікар клініки давно ніяк не пов’язаний з навчальним закладом. Та і якби був, то навряд чи університет відреагував, адже вони й так втратили безліч рентабельних місць", – зазначила доцент кафедри загальної стоматології Одеського медичного університету Оксана Мардашко.

При цьому у напівзруйнованій клініці й досі приймають пацієнтів, а це означає що забудовника не хвилюють ані історична архітектура Одеси, ані життя її мешканців. Тим більше, що компанія могла б і нічого не зносити.

"Взагалі, девелоперу нічого не заважає справді робити реконструкцію пам’яток архітектури під адміністративні чи житлові будівлі. І за прикладом далеко йти не потрібно – в Україні функціонує проєкт Promprylad, організатори якого взяли закинутий завод і зробили з нього успішний бізнес-центр", – поділився урбаніст, голова Асоціації інноваційного розвитку домогосподарств Станіслав Драганов.

Чим загрожує така забудова?

Проблема комплексна. З естетичної точки зору Одеса все більше втрачає свою унікальність і перетворюється з міста митців та романтиків на одну сіру "панельку". З практичної – з такими темпами забудови місцеві жителі зможуть лише ходити пішки.

"Якщо брати приклад з Європи, то є Вена, де перед початком забудови девелопер разом з міською владою розробляє план інфраструктури. Тобто вирішується, як туди зможуть під’їжджати люди, куди розміщуватимуться авто, як будуть організовані інженерні конструкції (газ, вода, світло тощо). А вже потім готується проєкт новобудови. І мерія це контролює", – заявив урбаніст Станіслав Драганов.

Фахівець також підкреслив, що питанню розвитку інфраструктури міста як-от Париж та Лондон присвячують масштабні проєкти. Проте одеські чиновники цей фактор ігнорують, через що вся історична частина міста може перетворитися на пішохідну зону.

"Правда у тому, що безліч інвесторів будуть скоріше співпрацювати з Зімбабве, ніж з Одесою чи Україною в цілому. А все через корупцію, яка розв’язує руки девелоперам", – резюмував Драганов.

Ситуація така, що після здачі в експлуатацію, забудований квартал стане додатковою причиною для транспортних колапсів як мінімум на Канатній, Успенській та Троїцькій. А якщо враховувати усі сусідні новобудови, то мерії потрібно терміново займатися покращенням громадського транспорту й мотивувати одеситів ним користуватися.

Законних підстав заборонити будівництво на Успенській поки немає. Хіба що девелопера можуть оштрафувати за пошкодження сусідніх пам’яток архітектури, але навряд чи це його зупинить. Тому фахівці бачать єдиний вихід з цієї ситуації – не вкладати гроші туди, де не створювалися усі умови для комфортного життя.