Хаджибей, Коцюбіїв: перші згадки про Одесу та звідки походить назва міста

Перші згадки про Одесу - історія та походження назви

Цьогоріч Одеса відзначає 227 років із дня заснування міста. Ми знаємо Одесу, як сучасну "перлину біля моря", столицю гумору та притаманний тільки їй колорит. Але чи знаємо звідки взялася Одеса?

Новини.LIVE Odesa розповідає, коли були перші згадки про місто та звідки походить назва.

Читайте також:

Читайте також: Трагічна історія одного з найбільших українських могильників жертв НКВС в Одесі

Тут жили давньогрецькі колонії

На території Одеси колись була  розташована давньогрецька колонія, залишки якої були виявлені прямо під нинішнім Приморським бульваром.

Археологічні артефакти підтверджують існування зв'язків між Одеським регіоном і східним Середземномор'ям. У Середньовіччі територія Одеси перебувала у володінні різних кочових племен (печенігів, половців), Золотої Орди, Кримського ханства, Великого князівства Литовського, і Османської імперії.

Звідси починається справжня історія сучасної Одеси. Перша письмова згадка про поселення-попередника Одеси – Хаджибей відноситься до 1415 року. За однією з гіпотез, місто було засноване в кінці XIV століття великим князем литовським Вітовтом.

Одеса

Хаджибей потрапив під пряме правління Османської імперії після 1529 року і був частиною регіону, відомого як Едісан, і адміністративне правління якого знаходилося в Османській провінції Сілістра (Озі). У середині 18-го століття, турки перебудували фортецю в Хаджибеї (також відомого як Ходжабей), яка була названа Ені-Дунья. Хаджибей був центром санджака провінції Сілістра.

27 травня 1794 року після приєднання до Імперії на Хаджибеї було засновано місто і порт Одеса. У XIX столітті місто успішно розвивався як торговий порт; у зв'язку з експортом зерна, Одеса стала одним з найважливіших зовнішньоторговельних центрів країни. За одне століття Одеса перетворилася зі скромного поселення на околиці у відоме місто, яке було четверте за величиною в Російській імперії (після Санкт-Петербурга, Москви та Варшави), залишаючись, однак, повітовим центром Херсонської губернії.

Звідки походить назва Одеси?

До XVI століття — Коцюбіїв, а до 1795 року поселення мало назву Хаджибе́й (з турецької мови — той, що побував у Мецці). Деякі краєзнавці вважають, що назва поселення пов'язана з іменем кримського хана Кочуби, інші ж — з іменем польського шляхтича Коцюби Якушинського.

Уперше назва Одеса з'явилася 10 (21) січня 1795 року. Вважається, що назва пов'язана з давньогрецькою колонією Одессос. Наприкінці XVIII століття була традиція називати міста грецькими іменами (наприклад, Ольвіополь, Севастополь, Сімферополь, Тирасполь тощо). Є також інша версія про те, що назва "Одеса" пішла від санскритського Godesha (або Godesa).

Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як "Перлина Чорного моря", "Південна Пальміра" ,"Південна столиця", "столиця гумору" тощо.

Міфи та легенди про Одесу

Легенда Тещиного моста

Найвужчий і довгий міст був побудований в місті для того, щоб високопоставленому чиновнику було простіше ходити на млинці до тещі.

Людина-свиня

Одеса

Байка про людину зі свинячим лицем з'явилася в кінці 1980-х років. За описом це була істота високого зросту, в плащі й капелюсі, насунутому на... свиняче рило замість обличчя. Жахливий монстр тероризував Більшовик і Лузанівку, частково діставалося і Пересипу. Свиняче рило тримало в страху все місто, а особливо дітей, адже за легендою монстр крав і поїдав саме їх.

Історики стверджують, що в той час на околиці міста орудував маніяк, так що легенда була частково не безпідставна. Вона служила не скільки для залякування без того наляканих мешканців, скільки для послуху дітей, мало хто ризикував після сутінків виходити на вулицю.

Пиріжки з людським м'ясом

Одеса

Якщо хто не знає, то в Одесі є сходи, які за популярностю лише трохи поступаються Потьомкінським. Ці сходи з'єднують Дерибасівську і Польський узвіз, біля воріт Морського порту. На цих сходах знімали такі фільми, як "Ліквідація" і "Пригоди Петрова і Васєчкіна". Але більше ці сходи відома, як "сходи мерців".

В середині 19 століття в місті стали зникати чоловіки. В основному це були члени екіпажу суден, що прибувають в порт. Довгі місяці розслідування нічого не давало і чоловіки продовжували пропадати.

Одна дама купила на Привозі у миловидної жінки пиріжок з м'ясом. Відкусивши шматочок, вона побачила в начинці не фарш, а... фалангу пальця. Звичайно, істерика, паніка, міліція й абсолютне небажання коли-небудь ще купувати пиріжки на Привозі. Продавщицю затримали.

На допиті з'ясувалося, що затримана також "підробляє" на вулиці "білих простирадл" – одеський аналог "вулиць червоних ліхтарів". Вона вбивала своїх клієнтів, а щоб приховати сліди злочину – пекла з жертв пиріжки. Звали її Роза і була вона надзвичайно жорстокою, але дурною. Пиріжки вона продавала особисто. Якби вона довірила цю справу комусь іншому, її, ймовірно, ніколи б не зловили.

Також вона сказала, що якщо чула щось підозріле, то викидала тіло на газон з вікна, як раз на не освітлену ділянку між стіною будинку і сходами, а пізніше спускалася і закопувала останки.

Пояснити мету або причину своїх дій "нічний метелик" Роза так і не змогла. Її визнали осудною і повісили.

Правда це чи ні -– історики сперечаються дотепер, але, можливо, це лише одна з місцевих байок.

Як Одеса святкуватиме День міста

  • 2 вересня Одеса відзначатиме День міста, цього року святкові заходи розпочалися 27 серпня. Так, концертні програми за участю творчих колективів, виставки фоторобіт, тематичні флешмоби, майстер-класи, виставки-ярмарки пройдуть у всіх районах Одеси.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.