Токсичне море: що загрожує одеситам на пляжах

Пляжний сезон вже не за горами, і нехай кордони Туреччини та Єгипту відкриті, найнадійнішим варіантом в умовах пандемії залишається відпочинок всередині своєї країни. Для одеситів це, насамперед, пляжі міста, але їхній екологічний стан знаходиться під питанням.

Як саме забруднюють море й чи безпечно заходити у воду — розбиралося Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: Забудова Куяльницького лиману - одеські активісти готують звернення до уряду і мітинг під ОДА

Жителі Одеси можуть згадати, як минулого літа лабораторний центр МОЗ щотижня проводив аналізи морської води. І практично кожен раз результати були невтішними — той чи інший пляж визнавали непридатним для купання. Причини цього були різні: то нафтопродукти витікали з Delfi, то морські водорості пофарбували воду в жовто-зелений колір, то пройшли сильні дощі. Про стан пляжів попереджала навіть міськрада, однак, офіційних заборон практично не було — здебільшого все мало лише “рекомендаційний характер”, тому люди продовжували купатися. Не можна також не згадати, як відходи неодноразово зливали серед білого дня в районі дельфінарію “Немо”. 

Але яка ситуація чекає одеситів у цей сезон, крім можливого локдауна? Щоб відповісти на це питання потрібно розібратися в джерелах забруднень водного середовища.

Каналізація

Каналізації, яка прокладена в центрі міста, вже понад 150 років — свого часу її прокладали бельгійці. Як зливові, так і фекальні стоки в ній йдуть по одним трубам. Усе це потрапляє не тільки на вулиці, при проривах каналізації або сильних дощах, а й зливається прямо у море, в тому числі й прибережними закладами. Так, деякий процент потрапляє на очисні споруди, але з ними все теж не так просто.В Одесі є дві станції біологічної очистки: “Північна” й “Південна”.

“Очищення на них проходить за допомогою “активного мулу” — застарілої технології, яка не підходить для міських стічних вод Одеси”, — зазначає Владислав Михайленко, аспірант кафедри екології та охорони навколишнього середовища ОДЕКУ.

Активний мул не дозволяє очистити фосфати та інші речовини, які містяться в миючих засобах. Ці елементи потрапляють у воду, і вона починає “цвісти”. Зазначимо, що за якістю очищення стежить “Інфоксводоканал”, який сам і контролює свою діяльність.

“Зараз, наскільки мені відомо, проводяться реконструкції цих споруд, але “Південна” скидає воду безпосередньо в Чорне море, а “Північна” — у Хаджибейський лиман, що теж впливає на стан акваторії”, — говорить Олег Рубель, професор кафедри публічного управління й менеджменту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету.

Зазвичай, після сильних дощів, найбільш забрудненими залишаються ці пляжі: Ланжерон, Аркадія, Чайка, Золотий берег. Там розташовуються аварійні виходи зливової каналізації. Тобто, у разі переповнення стоків, весь бруд знову йде безпосередньо в море.

“Зливова каналізація нікому не належить, і це проблема. Вона не перебуває на балансі міста. Так, фактично вона є, але нею ніхто не володіє, а отже, ніхто не несе відповідальності”, — наголошує Владислав Михайленко.

Річки

Крім каналізаційних труб у море так чи інакше мають вихід річки. Серед них, наприклад, Дунай, Південний Буг, Дністер, Дніпро. У них часто скидають відходи сільського господарства: добрива, небезпечні пестициди, різну органіку. Все це також впливає на якість пляжів, нехай і не в такій мірі, як попередні причини.

Чим ще небезпечно для здоров’я?

Щоб заразитися цілим спектром захворювань, людині може бути достатньо просто зайти в море.

“В основному це кишкові інфекції, але всі вірусні захворювання теж “плавають у воді” — їх ніхто не скасовував, плюс фіксують холерний вібріон та різні інші збудники: насамперед це колі-індекс, або, простіше кажучи, дизентерія — вона поширена найбільше за все”, — розповідає Олег Рубель.

До того ж, у нас виловлюють деякі види морських організмів (рапани, мідії, морські риби), які накопичують у собі величезну частину забруднюючих речовин. Найактивніше це роблять мідії, адже вони — природні фільтратори води.

“Є правило “десяти відсотків” — з кожним новим рівнем у трофічному ланцюзі збільшується кількість забруднюючих речовин. Якщо мідії мають 1 грам цих речовин, то в рапанів їх буде на 10 % більше. Тобто, рапани їдять мідії, ми їмо рапанів, тож негативний вплив на людей сильніше за все”, — каже аспірант кафедри екології та охорони навколишнього середовища ОДЕКУ.

Хвилерізи

Хвилерізи потрібні, щоб гасити висоту та силу хвиль, охороняти від штормів акваторію пляжів і порту. Однак, щодо їхньої доцільності вже не перший рік точаться суперечки. Деякі екологи думають, що вони затримують воду на пляжах, інші ж навпаки — не вважають їх проблемою.

“Без хвилерізів та пірсів ми просто не зможемо, адже більшість пляжів в Одесі — штучні, і саме ці споруди дозволяють не розмивати пляжі. Якщо вірити старим фахівцям, які розраховували якість водообміну, то наші хвилерізи якраз зроблені так, щоб вода не застоювалася в прибережній зоні. Правда, їх стан та якість, а також забудова узбережжя, внесли свої корективи. Зараз на деяких пляжах, особливо на “Собачому”, море підійшло вже прямо до пірсу. Там вода застоюється, цвіте й це має негативний ефект. У нормальному стані хвилерізи розраховані так, щоб не шкодити якості води, але зараз є свої нюанси”, — зазначає Владислав Михайленко.

Як можна поліпшити ситуацію?

Отже, щоби розв’язати проблему, упор потрібно зробити на три основні аспекти.

Перше — модернізувати станції біологічних очисток, бо зараз вони не можуть впоратися зі своїм завданням.

Друге — очистити поверхневий стік: дренажні води й ті, які стікають зі схилів. Теоретично вони теж мають потрапляти в каналізацію й очищатися там, або ж дренажна система має бути такої якості, щоб вони не збирали в собі всі забруднюючі речовини. Однак, у нас ця система знаходиться не в кращому стані — ось чому після дощів рекомендують декілька днів не купатися.

А ще, звісно, потрібно розібратися зі зливовими каналізаціями — теж модернізувати їх і стежити за незаконним зливом відходів у море.

Які прогнози на сезон?

“Прогнози справа важка, тому що цвітіння води в дуже великій мірі залежить від погодних умов. Якщо літо буде спекотним, течія — теплою, а вода — перебувати в штилі, то стічні води будуть потрапляти в акваторію, застоюватися, нагріватися. Будуть розвиватися ці патогенні мікроорганізми, і вода почне цвісти. Якщо буде більше холодних течій, тоді нам може пощастити. Але за прогнозами, як я дивлюся, літо обіцяє бути більш-менш теплим, і вода теж буде високої температури. Тому, ситуація минулих років може повторитися. Ми нічого не змінюємо на станціях очистки, тож ми дуже залежимо від кліматичних умов. Як у Середньовіччі: помоліться Богу дощу, щоби пішов дощ і полив наш урожай. Тільки в нашому випадку доведеться молитися Посейдону”, — заявляє аспірант.

До сезону залишилося буквально 1,5–2 місяці. Яким він буде? Питання актуальне, але відповідь на нього залежить від погоди, кількості злитих відходів й того, наскільки жорсткими будуть карантинні обмеження. 

Нагадаємо:

• В Одесі другий день робітники ТОВ “Одеса-Сіті” знищують друкарню Фесенка. Будівельники, порушуючи всі можливі норми техніки безпеки, збивають ліпнину з фасаду.
• Одеська мерія має намір подати позов на власника танкера Delfi за пошкодження хвилеріза судном під час аварії восени 2019 року. Комунальники провели обстеження споруди, результати якого передали до управління інженерного захисту. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.