Будинки після обстрілів — як змінили систему відновлення житла

Після чергових російських атак по цивільній інфраструктурі Україна знову постала перед болючим питанням — як оперативно допомогти людям, чиї домівки зруйновані. І хоча програма "єВідновлення" діє з 2023 року, в реальності багато громад наштовхувалися на складні процедури, що затягували запуск робіт на місяці.

На початку серпня уряд схвалив нову модель, яка має прискорити відновлення багатоповерхівок та гуртожитків, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій. Йдеться про суттєве спрощення бюрократичних процедур і можливість діяти паралельно, а не поетапно, як раніше.

Новий алгоритм відновлення багатоквартирного житла

До змін громади мусили проходити повну бюрократичну чергу: обстеження, проєкт, експертизу, підписання договорів — усе строго по ланцюжку. Навіть із наявним фінансуванням почати будівельні роботи було неможливо.

Тепер дозволяється:

• починати роботи ще до завершення експертизи, за умови наявності проєктних рішень;
• виконувати етапи паралельно, а не чекати кожен окремо;
• фіксувати все в електронній системі, що забезпечує прозорість та контроль.

"Ми нарешті рухаємося від "вічного обговорення" до конкретики. Люди мають бачити, що щось відбувається не через роки, а найближчим часом", — зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

єВідновлення отримає нове дихання

Ключова зміна — у швидкості подачі документів і перевірки шкоди. Якщо раніше на фіксацію ушкоджень ішли тижні, тепер процес можна буде пройти значно оперативніше.

Скорочення паперових процедур означає, що заявки через платформу "єВідновлення" зможуть розглядати раніше, а компенсації надходитимуть швидше.

Це стосується як тих, хто чекає на ремонт, так і тих, кому довелося орендувати житло через повне знищення помешкання. За новим порядком передбачено адресну допомогу з місцевих бюджетів – для компенсації витрат на тимчасове житло.

Громади самі вирішуватимуть долю нової моделі

Механізм не є обов’язковим для впровадження. Кожна громада сама вирішує, чи приєднуватися до нової системи. Це важливо для регіонів, де вже працюють налагоджені процедури або є інші джерела фінансування.

"Ми не змушуємо нікого. Але ті, хто справді хоче допомогти своїм мешканцям, отримують для цього простіший і ефективніший інструмент", — підкреслив Кулеба.

Як зміни вплинуть на мешканців постраждалих будинків

Насамперед зростає прогнозованість: якщо раніше мешканці не могли зрозуміти, коли почнеться ремонт, то тепер дедлайни буде видно в електронній системі. Крім того, прозорість процесу має зменшити випадки зловживань чи затягувань.

Очікується, що до кінця 2025 року за новим алгоритмом вдасться відновити понад 1 000 об’єктів, переважно у прифронтових регіонах.

Як повідомлялось, в ніч на 5 серпня російські війська завдали наймасованішого удару по місту Лозова на Харківщині за весь час війни. Ця атака призвела до значних руйнувань житлових будинків, а також до жертв серед мирного населення: є загиблі та поранені.

Своєю чергою президент Володимир Зеленський надав світові докази цілеспрямованих атак російських окупантів на мирне населення України. Внаслідок цього він знову звернувся до міжнародної спільноти із закликом до негайних та рішучих дій.