live
live
Київ
-2°
9 /10
USD 28.41
EUR 32.34
Київ
-2°
Затори
9 /10
USD 28.41
EUR 32.34

Від чого походять дивні назви львівських районів?

Львів
05 грудня 13:00
read-icon ~ 3 хв.
views-icon 790
views-icon
Читати російською
Які історичні події приховують за собою назви львівських мікрорайонів
Від чого походять дивні назви львівських районів?

Львів – одне з найстаріших міст України. Всі знають, що воно славиться своєю архітектурою та історією. Проте окрім загальновідомих фактів, місто Лева має свої приховані контексти. В межах шести звичних адміністративних районів існують території, що носять унікальні назви, які прив'язалися до них ще декілька століть тому.

Цього разу Новини.LIVE розкаже як давні села органічно вписувались у міський контекст та як австрійський цісар Франц Йозеф I став невіддільною частиною Львова.

Софіївка

Софіївка

Примітно, що до кінця XVI століття цю місцевість прийнято було називати Кошнарівка. Назва походила від прізвища Яна Кошнара –  колишнього власника фільварку і цегельні у цих краях.

Проте у 1594 році коштом міщанки Зофії Ганель, яка була вдовою Станіслава Ганеля – онука Яна Кошнара, на Кошнарівці було споруджено невеликий дерев'яний костел Святої Софії.

Через рік після закінчення будівництва меценатка захворіла та раптово померла у шпиталі Святого Духа. У той час район не був особливо заселеним, тому саме від костелу пішла його друга назва – Софіївка.

Снопків

Снопків

Назва походить від фільварку Снопків, що знаходився на місці сучасного речового ринку біля стадіону "Україна".

У XIX ст. власником фільварку був львівський архітектор П'єр Дені Ґібо, саме тому інколи район називали "Ґібувка".

Цікаво, що у 1913 році під час земляних робіт у маєтку Леваковських знайшли кілька центнерів старих олов'яних куль. Через це стало відомо, як Владислав Леваковський наприкінці повстання 1863 року закопав у маєтку 40 тис. куль і велику кількість бельгійських карабінів поблизу липової алеї.

Личаків

Личаків

Колись Личаків був типовим приміським селом, яке навіть не мало статусу передмістя. Саме ця місцевість стала основою Личаківського району.

Перші оселі були закладені тут у XV столітті. У XVIII столітті на околиці Личакова збудували нині відомий Личаківський цвинтар, де ховали заможних міщан.

У XIX столітті село стало передмістям. Більшість тамтешніх мешканців працювали візниками. Влітку 1907 року на Личаків проклали електричну трамвайну лінію та запустили перший транспорт. Але через це місцеві жінки, розуміючи весь підступ прогресу, закидали вагон і його водія помідорами та тухлими яйцями.

Кривчиці

Кривчиці

Кривчиці або ж Великі Кривчиці – місцевість Личаківського району Львова, розташована на північному сході міста. Вважається, що така дивна назва походить від народної назви лісу, що ріс неподалік –  "Кривий ліс".

На заході Кривчиць знаходиться гора Хомець, що є пам'яткою природи із залишками реліктового лісостепу. Це одна з найцінніших ботанічних об'єктів парку "Знесіння". До речі, саме тут близько 100-200 тисяч років тому зупинилось поширення великого Рисського заледеніння.

Кайзервальд

Кайзервальд

У XVIII столітті ця місцевість також мала іншу назву – Лоншарівка. Тут знаходився маєток і ліс Алембеківська Пасіка. Обидві назви походили від прізвищ господарів тодішніх земель – Лонгшамп де Бер’є та Алембеків.

Сучасна назва Кайзервальд має німецьке походження і перекладається як "цісарський ліс". Одного разу цісар Австрійської імперії Франц Йозеф I оглядав цю місцевість і вона йому дуже сподобалась. Під час свого наступного візиту до Львова він вирішив знову тут прогулятися, і з того часу цей ліс так і прозвали – цісарським. На честь цього візиту там навіть встановили пам’ятник.

Замарстинів

Замарстинів

В кінці XIV століття міщанин Андреас Зоммерштайн вирішив придбати 12 ланів землі та збудувати собі маєток, який назвав Зоммерштайнгоф. Згодом галицький люд трансформував це німецьке слово у "Замарстинів".

Замарстинів був районом бідноти та люмпенів. Тут відбувалися часті виступи проти львівського магістрату. У 1804 році магістрат вимагав від жителів Замарстинова виконання панщини, що останні відмовилися виконувати. Це стало причиною продажу Замарстинова у приватну власність, після чого до його жителів все ж було застосоване кріпосне право.

Замарстинів ввійшов до меж міста лише 11 квітня 1930 року.

Клепарів

Клепарів

Історія етимологічного походження назви ідентична з випадком Замарстиніва.

На початку XV століття міщанин Андрій Кльоппер з відомої львівської родини будівничих, що споруджувала навколо Львова мури, придбав 12 ланів у цих земель. У 1419 році він спорудив тут маєток Кльоппергоф, назва якого згодом трансформувалася у "Клепарів". У "Географічному словнику Королівства Польського та інших країв слов'янських" стверджувалося про заснування села 1430 року.

Але Клепарів був відомий ще з XIII століття, коли король Данило споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар.

До речі, клепарівців та замарстинівців поєднує не лише однакова історія з походженням їхньої місцевості. Всі вони стали львів'янами, територіально увійшовши в межі міста в один день – 11 квітня 1930 року.

author
Автор публікації
Данило Матюха
Слобожанин, який витратив 4 роки на навчання в ЛНУ ім. Івана Франка, щоб стати політологом. Але працює журналістом.
Поділитись публікацією
Більше оперативних новин шукайте в