Наруга і порнографія чи мистецький акт: хто стоїть за оскверненням пам'ятника Бандери у Львові

Дівчина справила нужду під пам'ятником Бандері у Львові - що відомо про інцидент

3 січня 2022 року мережу обурив вчинок жінки, яка справила потребу під пам’ятник Бандері у Львові. Нею виявилась учасниця артколективу "Воїни Добра-і-Світла" Наталія Дерев'янко.

Новини.LIVE розповість про те, як один з акціоністів групи поплатився здоров'ям за провокативні витівки та чому членів колективу можуть притягнути за розповсюдження порнографії.

Читайте також:

"Червона сеча"

Наруга над пам'ятником

Початок 2022 року ознаменувався для Львову скандалом. Жителів міста обурив відеоролик, на якому молода жінка справляє нужду біля пам’ятника Степану Бандері. Нею виявилась 24-річна немісцева жителька Наталія Дерев'янко, що активно бере участь у діяльності маловідомого артколективу "Воїни Добра-і-Світла".

Скандальне відео виклали на ресурсі Vimeo, але через кілька годин ролик став недоступним для перегляду. Втім, відео уже розлетілося мережею – на ньому дівчина справляє нужду біля пам’ятника Степану Бандері, при цьому на фоні лунає нині популярна пісня "Батько наш – Бандера". Відзняті кадри свідчать, що інцидент, стався ще торік, проте відео з’явилось у Facebook тільки зараз. Ймовірно, воно було приурочене до дня народження Героя України, одного з ідеологів українського націоналістичного руху XX століття Степана Бандери, яке святкують 1 січня.

Серед перших, хто зробив репост скандального відео, був один з активних членів артколективу "Воїни Добра-і-Світла" Олександр Андріяш, який також не є корінним львів'янином, але веде свою неоднозначну перформанс-діяльність у місті з 2017 року. Чоловік поширив ролик із підписом: "Червона сеча атакує провідника українського народу (неймовірне осквернення)".

Після розголосу відео з ресурсу видалили, а сама акціоністка обмежила коментування та перегляд своїх сторінок в мережі.Також Дерев'янко у своєму Facebook поскаржилась на цькування збоку патріотичного середовища, яких назвала "нацистами".

Зазначимо, що учасники артгрупи не вперше організовують свої провокативні перформанси поблизу пам'ятника Бандері. Ще в жовтні 2021 року Олександр Андріяш намагався зрушити постамент з місця. Але того разу "митці" вирішили обійтись без будь-якої екскреції, тому їхня акція залишилась непоміченою.

Мистецька (без)карність

Наруга над Біблією

Більшість перформансів колективу "світлих і добрих воїнів" не мають відкритого сенсу, а подаються через постмодерні метафори та символізм. Здебільшого їхні акції спрямовані на висміювання церкви, проукраїнського патріотичного середовища чи стосуються соціального активізму. Загалом артколектив "Воїни Добра-і-Світла" позиціонує себе, як антиавторитарний та сповідує ліві політичні ідеї дотичні до соціалізму/комунізму/анархізму. Намагаючись розвінчати певні міфи чи висміяти стереотипи, акціоністи вдаються до відвертих провокативних дій, зокрема спалення Біблії чи вандалізму у випадку з пам'ятником Бандері. А за будь-якою провокацією, зазвичай, слідує реакція тих, на кого вона спрямована.

Так сталося й у 2018 році під час феміністичного маршу у Львові на 8 березня. Після цього дійства представники ЗМІ підхопили інформацію активісток "Феміністичної майстерні", які докладалися до проведення маршу про напади ультраправих радикалів на його учасників. 3 з 5 зафіксованих випадків фізичного насилля були спрямовані на членів анархо-ініціативи "Чорний стяг". Засуджуючи будь-які випадки насильства, слід зазначити, що постраждалі виявились не просто випадковими перехожими або учасниками акції, а політичними провокаторами.

Наприклад, учасник руху "Чорний стяг" Данило Тястов свого часу був активним учасником харківської проросійської організації "Боротьба" та брав активну участь в так званій "русскій весні" в Харкові 2014 року. В тому числі брав участь в штурмі Харківської ОДА, коли сепаратисти змушували місцевих "майданівців" повзти на колінах через "коридор ганьби". Після розгрому сепаратистського руху у Харкові та Одесі приїхав до Львова, де надалі долучився до анархо-ініціативи "Чорний стяг". Або ж Олег Кордияк, в помешканні якого 28 квітня 2016 року працівники СБУ вилучили агітаційні матеріали з радянською символікою, портрети Леніна, Сталіна, Маркса. А на допиті активіст підтвердив, що проводив комуністичну пропаганду.

4 з 5 зафіксованих жертв нападів праворадикалів став студент ЛНУ ім. Івана Франка. Повідомлялося, що хлопець потрапив до лікарні з переломом черепа. Проте й цей жахливий випадок не був випадковим. Постраждалим виявився уродженець Чернігівщини Ярослав Приходько, член артколективу "Воїни Добра-і-Світла". В день маршу хлопець влаштовував провокації в самому центрі Львова.

Під час перформансу Приходько викрикував слово "Стамбул" та кидав використаними тампонами спочатку по Церкві Пресвятої Євхаристії, що на площі Музейній, а потім повторював аналогічні дії поблизу костелу Бернардинів. Іронічно, але хлопець постраждав від рук колишніх ідейних товаришів. Знайомі Приходька розповідали, що після приїзду на навчання до Львова він ідентифікував себе з радикально правими політичними течіями та мав широке коло знайомих серед того середовища.

Що може загрожувати горе акціоністам?

Надругательство над прапором

Публічна сторінка артколективу "Воїни Добра-і-Світла" в Facebook була створена на початку лютого 2017 року. До цього моменту деякі учасники, зокрема Олександр Андріяш, уже займалися перформансами. Діяльність групи у Львові, судячи з їхнього Facebook розпочалася у 2018 році якраз з уже згаданої березневої акції. До скандалу з пам'ятником Бандери артколектив залишався малопомітним серед широких кіл. Але зараз акціоністи знаходяться під пильним оком поліції. Правоохоронці вже повідомили місцевим журналістам, що почали проводити перевірку. А перевіряти є що.

Окрім уже відомого скандального відео, на Vimeo-каналі Олександра Андріяша наразі у відкритому доступі знаходяться ще 3 ролики, які до того ж "висять" у стрічці спільноти. На всіх відеороликах демонструються відверті кадри з оголеними статевими органами, мастурбацією та натяками на статевий акт. На одному з відео, яке триває під декламацію "Заповіту" Шевченка та мастурбації, окрім самого власника каналу засвітилась і Наталія Дерев'янко.

Новини.LIVE поцікавилось у юриста Ореста Ільницького про те, що може загрожувати членам колективу за хуліганські витівки.

"Стосовно інциденту з Бандерою, то, як на мене, інкримінувати тут вандалізм – це занадто. Зазвичай такі випадки кваліфікуються за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто дрібне хуліганство. А от з іншими непристойними відео, про які ви говорите, то вони вже підпадають під 301 статтю Кримінального кодексу. Тут значну частину відеоряду становить демонстрація статевих органів у збудженому стані, а також сексуальна стимуляція. Отже, дані відео містять яскраві ознаки продукції, що має порнографічний характер", – говорить юрист.

Додамо, що в Україні виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення порнографії з метою розповсюдження караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Окрім того, на одному з відео під назвою "зима близько" Олександр Андріяш спалює прапор України. Дійство відбувається на кладовищі. Спочатку на фоні звучить аудіоряд з вигуками "Слава Україні! Героям Слава!", а після спалення прапору грає пісня "Баклани" російського гурту Кровосток.

"Стосовно цього відео, то це відверта публічна наруга над державними символами за що молоді люди цілком можуть понести кримінальну відповідальність. Об'єктивна сторона злочину полягає в нарузі над державним символом, тобто в таких діях, як у цьому випадку, знищення чи пошкодження прапора. Притому вказані дії спрямовані на публіку, що говорить про публічний характер злочину", – пояснює Ільницький.

Зазначимо, що публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 68 тис. грн) або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.