7 жовтня 2021 року фахівці меморіально-пошукового центру "Доля", проводячи пошуково-ексгумаційні дослідження поблизу села Соколівка Львівської області, знайшли масове поховання жертв НКВС. Це вже не перша жахлива знахідка археологів на теренах Львівщини, яка через смерті сотень людей нагадує сучасникам про ціну свободи національної держави.

Новини.LIVE зібрало інформацію про відомі масові поховання жертв радянських репресій у Львові та області.

Що відомо про новознайдену братську могилу в Соколівці?

За інформацією працівників "Долі", археологи ексгумували рештки 16 загиблих воїнів УПА, серед яких була одна жінка. Їхню причетність до повстанського руху визначили за дрібними особистими речами. На думку дослідників, характер поховання свідчить, що тіла закатованих вояків забрали з поля бою і хаотично скинули до ями. Більшість солдатів загинули у молодому віці внаслідок вогнепальних поранень. Також у кількох убитих знайшли травми, нанесені тупим предметом, які могли бути отримані незадовго до смерті або в момент смерті.

За результатами антропологічних досліджень, вчені роблять висновок, що удари завдавали в голову й обличчя тупим предметом або прикладом гвинтівки. Як правило, таким чином НКВСники поводилися із затриманими або пораненими воїнами. На місце поховання дослідники потрапили зовсім не раптово. Працівники меморіально-пошукового центру "Доля" отримали координати приблизного захоронення від місцевих жителів.

Наразі експерти збирають і структурують усю наявну інформацію та готують детальний аналіз знайдених матеріалів.

Тюрма "на Лонцького"

На жаль, Львів відомий не лише своїми будівлями з чудовою архітектурою, а й тими жахливими подіями, які відбувалися в них. Чого тільки вартує в'язниця "Бригідки", яка знаходиться за 260 метрів від Національного Академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Там, починаючи з 1939 року й до початку 80-х, працівники радянського карального апарату проводили розстріли українського населення. Щоправда, в період окупації Львова нацистами підвал для розстрілів пустував, як і будівля в цілому. Розстріляних та замордованих у "Бригідках" таємно ховали за містом. Про що свідчить братська могила "Три хрести" на Янівському кладовищі. Але так було не всюди.

У 2016 році археологи центру "Доля" знайшли декілька масштабних могил на території однієї з найвідоміших катівень України – тюрми "на Лонцького". Від жителів Львова часто можна почути історію, що в 1939–1941 роках під час першої радянської окупації в її приміщенні знаходилася В'язниця № 1, розрахована на 1 500 осіб. Але насправді тюрмою №1 були "Бригідки".

Тюрма "на Лонцького" бере свій початок ще з 1890 року, коли на перехресті вулиць Степана Бандери та Коперника польський архітектор Юзеф Яновський добудував свої неоренесансні казарми для австрійської жандармерії. У 1919-1923 роках польська влада спорудила поруч ще один корпус, який відразу проєктувати як каральну установу. Назвали її іменем польського шляхтича Яна-Еліаша Лонцького. Від цього тюрма й отримала у народі сумнозвісну назву – "тюрма на Лонцького". Відтоді тут встигли розміститися інстанції польської поліції, нацистського гестапо та радянських спецслужб. В період із 1944 по 1991 роки тут працював слідчий відділ та слідчий ізолятор КДБ. До слова, сусідній головний корпус деякий час займало обласне управління НКВС, де після нападу Третього Рейху його працівники розстріляли близько тисячі в'язнів.

У 2005 році під час облаштування котловану для спорудження житлового будинку будівельники відшукали рештки людських тіл. Це були перші "розкопки" на території тюрми. Тоді яму оперативно засипали, а науково-дослідні роботи "на Лонцького" почалися лише через десятиліття. У 2015 спеціалісти "Долі" провели археологічну розвідку та виявили у внутрішньому дворі в'язниці десятки померлих. А вже у 2016 році стартували перші масштабні розкопки.

За словами пошуковців, ями з розстріляними, яких поки виявили дві, були засипані сміттям із місцевих закладів харчування. Про це свідчать пляшки з-під алкогольних напоїв, уламки пивних кухлів та черепки від однакових тарілок із маркуваннями 30-х років. Історики вважають, що таким чином радянська влада хотіла вирівняти територію, яка просіла, та унеможливити розкопки поховання місцевим населенням.

Тюрма на Лонцького жертви

Знайдені поховання, швидше за все, були здійснені взимку під час першої окупації Львова радянськими військами. На це вказує також одяг в якому були померлі: теплі кальсони, залишки шарфа та плащ, підбитий хутром. Також деякі останки були засипані вапном, але прорахунки НКВС щодо його кількості та концентрації не сприяли значному руйнуванню скелетів. Зараз же історики та археологи займаються вивченням всієї території тюрми "на Лонцького".

Дрогобицька тюрма "на Стрийській"

Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка

У 2019 році працівники пошуково-ексгумаційного центру "Доля" виявили на Львівщині ще один кривавий пам'ятник тоталітарним режимам. Цього разу в епіцентрі подій опинився Дрогобич, а саме сад живописної будівлі на вулиці Стрийській, 3. Її побудували ще за часів Австро-Угорщини на початку XX століття. Вона мала слугувати цісарсько-королівським повітовим судом. Після радянської окупації Польщі будинок перейшов у розпорядження НКВС. Недовгий час у 1941 році тут також розміщувались працівники УНКДБ, а в післявоєнну добу й до 1959 року сюди заїхали офіси МВС та КДБ. Тепер же там знаходиться Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка.

Під час розпаду Радянського Союзу в 1990 році небайдужі місцеві жителі наперекір владі Дрогобича самотужки ініціювали розкопки поруч із тюрмою "на Стрийській", адже багато хто ще на власні очі пам'ятав ті криваві події. Активісти змогли провести розкопки та віднайшли рештки 486 людей, які стали жертвами комуністичного режиму в червні 1941 року перед окупацією міста нацистами.

Розкопки в Дрогобичі

Після страшної знахідки жителі Дрогобича продовжували стверджувати, що це ще далеко не всі жертви. На їхню думку, внутрішній двір будинку в якому працювали криваві НКВСники також мав свої жахливі секрети. Протягом 90-х громадські діячі пробували звертатися до різних інстанцій, щоб отримати дозвіл на пошукові роботи. Проте дослідження території розпочалися лише у 2019 році. Археологи з "Долі" підтвердили здогадки дрогобичан. Спеціалістам вдалося розкопати більше десятка могил, які, в деяких випадках, були накладені одна на одну. Експерти стверджують, що такий тип поховань свідчить лише про одне: заховання мерців відбувалося у нічний час, адже тюрма знаходиться в самісінькому центрі міста.

На жаль, станом на сьогодні в Україні немає бази даних ДНК по репресіях минулого століття, тому встановити конкретніших даних про загиблих не вийде. А судячи з інтенсивності археологічних знахідок лише в межах Львівської області, вона б неймовірно знадобилася.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.