Дружба без кордонів: історія стосунків Садового та Саакашвілі

23 жовтня в'язень руставської тюрми, а за сумісництвом колишній очільник Одеської ОДА та президент Грузії Міхеіл Саакашвілі написав листа з-за ґрат своєму близькому і впливовому другу, меру Львова Андрію Садовому. Драматична історія грузинсько-української дружби миттю облетіла всі вітчизняні та численні закордонні ЗМІ.

Новини.LIVE пропонує розібратися в політичних деталях взаємин Саакашвілі та Садового, а також спробувати розкрити секрет справжніх чоловічих стосунків попри кордони та ув'язнення.

Знайомство та паростки дружби

Історію слід почати з 2013 року. Саме тоді за велінням долі почали закладатися підмурівки до інтернаціонального побратимства. 7 жовтня 2013 року міський голова Львова Андрій Садовий та мер Тбілісі Гігі Угулава підписали угоду про партнерство між культурною столицею України та адміністративною столицею Грузії. Договір передбачав співпрацю міст у культурній, науковій, освітній та економічній сферах. Під час торжеств, які, до речі, проводилися на території Грузії, Садовий сказав, здавалося б, звичні для таких заходів, але, попри те, пророчі слова.

"В України немає багато щирих та давніх друзів у світі. Грузини наші найсердечніше приятелі та співпраця між нашими містами дозволить нам поглиблювати цю дружбу. В ній багато символічного – наприклад, покровителем як Тбілісі, так і Львова є Святий Юрій, тому у нас є спільний ангел охоронець", – прорік львівський мер.

Через два місяці після братання двох міст в Україні почалися трагічні події, пов'язані з Революцією Гідності. 7 грудня на Майдан завітав "щирий та давній друг" українського народу Міхеіл Саакашвілі. Для політика, який почав відходити в тінь та пропадати з телекранів і заголовків новин, заворушення в Україні стали ідеальним шансом зробити гучний "камбек". Грузинський експрезидент піарився як міг. Тут тобі й заяви про "кінець Російської імперії", і зустріч із патріархом Філаретом, і полум'яний виступ на сцені Євромайдану. Чого-чого, а харизматичності та енергійності Саакашвілі ніколи не бракувало.

Справи грузина в Україні йшли дуже добре. Після втечі Януковича йому, за його ж словами, вже на початку 2014 року пропонували "високу посаду", від якої той стратегічно відмовився. Відомо, що на той час політик налагоджував тісні зв'язки зі столичним мером Віталієм Кличком. Але 8 серпня 2014 року тоді ще не громадянин України Саакашвілі анонсував свій приїзд до Львова з, так би мовити, широкою медіапрограмою. За його словами, таку подію ініціювала саме львівська адміністрація. Слід зазначити, що дата приїзду була взята не з голови. 8 серпня – день початку воєнного конфлікту між Грузією та Росією в Південній Осетії. Відбувши Богослужіння у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра та Павла, почалось основне дійство задля якого й планувався візит. Саакашвілі розсипався в словах захоплення Україною, її людьми та віщував світле й безбентежне майбутнє. Не забув теперішній політичний в'язень згадати добрим словом свого нового товариша Садового, який, по суті, першим публічно протягнув йому руку та надав платформу для широкого піару.

"Я багато років стежив за тими реформами, процесами відродження Львова, які відбувалися на наших очах, на фоні безвиході, цинізму, яка прививалася і в Україні. Але це місто стало маяком, який вказав на те, що можна робити щось інакше. У теперішніх умовах треба, щоб цей досвід поширювався тут і примножувався тут, у Львові", – говорив Міхеіл Саакашвілі.

Після комплементарної пресконференції мер Садовий зводив грузинського гостя на каву в компанії свого теперішнього заступника Андрія Москаленка та ексміністра юстиції України Гіоргій Вашадзе. Кофеїнові посиденьки плавно "перетекли" в ЛНУ імені Івана Франка, де Саакашвілі розказував студентам про свій успіх в їхні роки, сипав популістичними лозунгами про "соціальну справедливість", "молодь при владі" та прийдешні "кардинальні зміни". Приблизно з такою ж програмою Садовий та Саакашвілі перекочували до Українського Католицького Університету, де проходило засідання експертного клубу "Самопоміч". А мажорною крапкою "галицької пригоди" стало вручення з рук мера в руки грузинського експрезидента львівського Золотого герба.

Невдовзі після вдалої піаркампанії у Львові Саакашвлі все-таки погодився на посаду губернатора Одеської області. Попри здобутий статус та певну політичну стабільність грузинський експрезидент продовжив підтримувати тісні зв'язки з Садовим. Так у вересні 2015 року Саакашвілі приїздив до Львова відкривати IV українсько-польський "Фестиваль партнерства". Під час візиту політик знову зізнавався в коханні місту Лева та розказав про своє потаємне бажання перетворити Одесу на південноукраїнський аналог Львова. У 2016 році, який став для Саакашвілі останнім відносно спокійним та успішним роком в Україні, тодішній очільник Одеської ОДА приїжджав на Львівщину святкувати Новий рік зі всією сім'єю.

Друг пізнається в біді

На початку листопада 2016 року Саакашвілі остаточно розсварився з п'ятим президентом України Петром Порошенком, публічно звинувативши того в підтримці корумпованих чиновників, які "підривають зусилля по реформуванню в Одесі". Після цього політик подав у відставку з поста губернатора Одещини та зайнявся опозиційною діяльністю. У 2017 році він встиг попрацювати ще на тому ZIK, коли канал не був у власності Медведчука. Та вже в липні політика позбавили громадянства України через що той змушений був мігрувати.

11 вересня 2017 року стався гучний та тріумфальний прорив кордону в Краковці, після якого Саакашвілі неодмінно попрямував до Львова. Хоч Садовий і не відсвічував поблизу українських пунктів пропуску, як це з радістю робила Юлія Тимошенко, але радо прийняв "нелегала" у себе в місті. Політики навіть вийшли разом на публічний променад посеред Форуму видавців у Палаці мистецтв. Львівський мер був одним із небагатьох, хто відкрито (але акуратно) підтримав Саакашвілі, який своїм встиг потрапити у немилість до США та європейських союзників.

"Ситуацію, яка склалась після позбавлення Міхеїла Саакашвілі українського громадянства та акту приниження України на кордоні, можна спробувати вирішити на інших засадах. Моє бачення справи є наступним. Я за: щоб в Україні панували закон, справедливість та повага до гідності громадянина, щоб влада мала авторитет та моральне право на прийняття сильних рішень та їх впровадження; щоб українці були мудрими та усвідомлювали, що зовнішній ворог розраховує на розбрат та внутрішню ненависть в Україні", – зазначив Андрій Садовий.

Також, за його словами, він був проти того, щоб влада використовувала перекриття руху через кордон, зупинку потягів, укріплення кордону між Україною та ЄС, завозила "тітушок", зневажала права тисяч простих громадян виключно з метою не допустити до країни одну особу, думка якої не подобається президенту і порушення закону будь-ким у правовій державі.

В такому ж стилі Андрій Садовий підтримав свого грузинського товариша після вигнання його з України у 2018 році. Проте не обійшлося без казусів. На Безпековому форумі у Львові сказав такі слова: "Ми маємо один приклад в Україні, коли ми знешкодили дуже серйозного російського агента. Це був колишній президент Грузії Саакашвілі, він був видворений з України та це був приклад. А що з іншими?". Не достатній рівень акторської майстерності львівського очільника, який намагався іронізувати з діяльності українських спецслужб, створив неоднозначну ситуацію. ЗМІ встигли облетіти заголовки про "агента Кремля" та сварку колишніх друзів, за що Садовому доводилося вибачатись та писати пост із семантичними роз'ясненнями.

Для друга нічого не шкода

28 травня 2019 року нинішній президент Володимир Зеленський указом повернув Саакашвілі громадянство. 29 травня 2019 року той повернувся до України, щоб "разом із новим президентом будувати нову Україну". Віталій Кличко навіть запропонував Саакашвілі очолити партію УДАР на позачергових виборах до Верховної ради України, але політик не підтримав такої ідеї. Звісно ж, бо 7 травня Зеленський підписав указ про призначення Міхеіла Саакашвілі на посаду голови Виконавчого комітету реформ.

Така новина не могла не порадувати справжнього друга, особливо коли на носі вибори й доводиться працювати над іміджем. В ефірі телеканалу "Україна" садовий назвав призначення Саакашвілі "великою надією для нашої країни" та запропонував віддати Львів, який знаходиться під його керівництвом уже понад 15 років, на реформаторські "експерименти" грузинського товариша. Хто знає чим би все могло завершитись, якби Саакашвілі не вплутався в чергову авантюру та не вирішив нелегально повернутися на батьківщину?

Поки ж "шановний друг Андрій" може лише закликати грузинський народ до примирення, українську владу до рішучих дій та отримувати тюремні листи з застінків кавказьких в'язниць.