"Батько наш – Бандера": новий український TikTok-тренд та фейковий скандал навколо нього

"Батько наш - Бандера" TikTok 2021

Слава про провідника українських націоналістів Степана Бандеру не тільки продовжує тримати в страху заляканих російських пропагандистів, але й розриває тренди TikTok'y. "Батько наш – Бандера, Україна – мати" – всього за один тиждень ці 5 слів встигли наробити достатньо шуму та наплодити декілька фейків у застійному інфополі країн СНД.

Новини.LIVE спробувало розібратися в походженні нового мему та заповнити сторінки в літописі фейкових війн між російськими та українськими ЗМІ.

Читайте також:

Степан Андрійович, як фігурант справи про флешмоби та TikTok

Український сегмент інтернету не надто славиться своєю креативністю та різносторонністю. За кращими традиціями постмодерного світу вітчизняний кіберпростір циркулює в межах запозичень: на заході виникає тренд, його помічають найбільш кмітливі російські блогери й тільки тоді він доходить до нас. Так було в давно забутому VK, так є в сучасному YouTube. Передбачалося, що так буде і в соцмережі нового покоління – TikTok.

Китайський прототип Snapchat став популярним в межах пострадянських країн лише декілька років тому, але за такий короткий термін встиг відхопити в монополістів на кшталт Instagram чи Facebook суттєву долю на рекламному ринку. Короткі, ненапряжні відео стали хітом в епоху кліпового мислення. Для такої специфіки TikTok ідеально підійшли формати флешмобів та челенджів. Молодь весело виконує однакові рухи під однакові пісні, повторює за кимось ідентичні дії в сподіванні зробити все ідеально та тому подібні речі, що зараз вважаються цікавими. Звісно, іноді вони бувають досить екзотичними, тому старше покоління вирішило за краще поберегти себе та залишилось у Facebook.

Попри всю іронію та скепсис до контенту в TikTok, українська молодь все ж змогла накреативити новий оригінальний мем, який вже встиг наробити фурору в ЗМІ. Суть його досить проста: люди знімають відео, де кладуть руку на серце та або самі співають, або відкривають рот під накладену фонограму з піснею "Батько наш – Бандера". Згадки про цей трек, який не є канонічною повстанською піснею, можна відшукати ще у 2019 році. Так, у YouTube існує багато роликів з виконанням пісні чоловічим ансамблем "Пентархія". Саме це виконання найчастіше використовують як фонограму до "вірусних" роликів у мережі.

Праотцем флешмобу стало, як не дивно, православне духовенство. 1 січня 2021 року після панахиди з нагоди 112-ї річниці від дня народження Степана Бандери ця пісня прозвучала у виконанні духовенства ПЦУ Івано-Франківська. Але якщо серйозно, то точно з'ясувати, хто першим завантажив "мемний" трек у соцмережу, досить складно, адже його "перезаливало" багато користувачів. 

Проте достовірно відомо, що започаткували цей тренд київські школярі, які таким чином вирішили проявити своє незадоволення громадянською позицією проросійськи налаштованої вчительки. Діти опублікували відео в соцмережі 10 жовтня.

Як потім стало відомо, зрештою вчителька поскаржилася на психологічний тиск і заявила, що більше не хоче викладати у школі. Ба більше, жінка навіть не готова допрацювати кілька років до пенсії. Найбільше, за словами журналістів, її розсердило, що "діти вірять у те, про що співають".

Фейкова битва жаби та гадюки

Хоч відео й потрапило до мережі 10 жовтня українські ЗМІ відреагували на нього з запізненням у 3 дні. Після публікації матеріалу про столичний інцидент в декількох великих медіаресурсах TikTok вибухнув десятками відео на підтримку школярів. Та кордонами нашої країни все не обмежилось. 14 жовтня в день захисників та захисниць України на російському Першому каналі вийшла передача "Час покаже", основною темою якої мали стати підсумки візиту заступниці Державного секретаря США з політичних питань Вікторії Нуланд до Москви. Кремлівських пропагандистів вистачило лише на півгодини, після чого вони почали люто обговорювати Володимира Зеленського, "нахабну політику" України та прийдешню для неї зиму без газу.

Поміж захлинанням жовчю та криками так звані експерти зачепили тему, яку самі означили як "розпалювання ненависті по-українськи". Зокрема рупори Кремля згадали про випадки, коли людям, які висловлювали зневагу до України та її державності, доводилось публічно вибачатись за свої слова. Опісля мова зайшла й про новий тренд української молоді з "фашистськими" піснями про Бандеру. Ведучі показали той самий ролик із київськими школярами, пообіцяли допомогти вчительці, що через цькування "малолітніх нацистів" залишилась без пенсії та коштів на проживання. Далі студія почала розпинатися про "один народ", "Київ – російське місто", а під час подібних нісенітниць на задньому фоні режисери крутили відео інших школярів, що приєдналися до флешмобу. Одними з них виявились львівські школярки.

Всі ми знаємо про любов російських ЗМІ до розповсюдження фейків та збочену фантазію тих, хто їх вигадує (чого вартує лише розіп'ятий голий хлопчик у спідньому на Донбасі). Але цього разу, здавалося б професійні та кришталево чисті журналісти з України вирішили склеїти дурня та удати, що зовсім не розуміють про яку "зацьковану вчительку" та про яку київську школу й школярів іде мова в російській програмі.

Великі інтернет-видання всеукраїнського масштабу опублікували на своїх сторінках матеріал про черговий російський фейк, де пропагандисти начебто все наплутали, школярі були не з Києва, а зі Львова, мовляв, вчительку свою вони не цькують, а люблять і все взагалі навпаки. Дехто з найбільш ласих до хайпу навіть зняв інтерв'ю з дівчатами, які від першого обличчя викривають "фейки".

А чому би й ні? Самі вигадали, самі роздули, контенту мало не буває. І нікого не хвилює, що російські "фейкороби" під час того, коли все ж відволікались від поливання українців брудом та повертались до "зацькованої вчительки", то зупиняли всі відео, котрі до цього зациклено транслювались на екрані, й акцентували увагу на потрібному TikTok-відео та на тій самій проросійській вчительці з Києва.

На жаль, від сліпого бажання журналістів збільшити кількість переглядів та гонитвою за "ексклюзивом" страждають звичайні, ні в чому не повинні читачі, які змушені по декілька разів перевіряти інформацію, щоб достукатись до правди.