"Бали" у львівських в'язницях: як арештанти розважалися сотню років тому

#Львів
27 листопада 02:50
Читати російською
Арештанти пробралися в жіночу камеру і влаштували "широку забаву, яка тривала цілу ніч і викликала великі емоції"
"Бали" у львівських в'язницях: як арештанти розважалися сотню років тому

Про львівські тюремні традиції з давнини відомо не так і багато. Але коли траплятоця щось зовсім резонансне, про це дізнавалися усі. Так трапилося і у 1907 - коли шестеро арештантів влаштували оргію напередодні Великого Посту. 

Про цей випадок розповідає Діло. 

Читайте також: На їх могилах викарбовані серця, пов’язані лавром: трагічна історія кохання львівських Ромео та Джульєти

Підготовка до "балу"

В останній тиждень перед Великим постом понад сто років тому, в часи Австро-Угорщини, у великосвітських колах Львова було заведено влаштовувати бали, карнавали і інші пишні святкування.

Повеселитися в ці дні хотіли і прості люди, а особливо ті, які тижнями нудилися у місцевій в'язниці на вулиці Баторія (тепер — князя Романа), чекаючи розгляду своєї справи в суді.

1907 року шестеро львівських арештантів, які сиділи в камері №38, постановили й собі влаштувати своєрідний карнавал. І взялися до праці.

Як повідомляв тогочасний тижневик "Nowości Illustrowane", в’язні, намагаючись особливо не шуміти, витягли дошки та видовбали цеглу зі склепіння між поверхами і через цю діру в підлозі дісталися до жіночої камери на другому поверсі, де на той час перебувало семеро арештанток. Тут запросили дам до танцю і влаштували "широку забаву, яка тривала цілу ніч і викликала великі емоції".

В газетах писали, що арештантки були неабияк раді цьому візитові, а особливо тішилася якась Мілка, яка пізніше стала причиною післякарнавальних розбірок. 

Карнавальне дійство

"Навіть арештантки похилого віку брали участь у тій забаві і залишилися задоволені. Про способи, якими вони розважалися, тепер розповідають різні байки. Один з арештантів “натанцювався” до повного виснаження. Як бал, то бал. Наступного ранку його виявили непритомного в жіночій камері", – описував оргію в львівській в’язниці оглядач тогочасного тижневика.

"Як бачимо, наша в’язниця має свої бали, свої сцени кохання і ревності, криваві бійки і т.п., а цілі підрозділи та штаби військових сторожів дивляться на це і дивуються", – писали тогочасні газетярі і рекомендували після наступних виборів до парламенту вимагати скасування "варварського" звичаю утримувати чоловіків і жінок в окремих камерах.

У тогочасній пресі недогляд в’язничних сторожів, які допустили цей карнавал арештантів, пояснювали ще тим, що вся увага охоронців була прикута в той час до іншого крила в’язниці, де утримували арештованих українських студентів, яких звинувачували в заворушеннях в університеті.

Наслідки свята

Для самого організатора тюремного карнавалу ця авантюра закінчилася плачевно – тяжкими побоями, після яких його довелося відвезти до шпиталю. Газетярі розійшлися у думках, хто ж все-таки побив зачинщика "свята". За офіційною версією, на чоловіка напав залицяльник згаданої Мілки, який приревнував кохану та підмовив на це ще кількох в’язнів.

Але не виключено, що в такий спосіб його покарала тюремна сторожа, щодо якої під час розслідування цього випадку з'ясувалися несподівані факти.

"Завдяки цій події було виявлено, що необов’язково в Запусти і без проломів у стіні самі тюремники, як правило, зловживали своєю владою щодо жінок-в’язнів", – писали у газеті "Nowości Illustrowane".

Коли цей випадок набув розголосу, вибухнув великий скандал. В газетах іронічно писали, що адміністрація в’язниці була дуже збентежена тим, що в’язні влаштували собі цей бал і видовбали діру у мурах "без дозволу і попереднього оголошення".

Більше новин про історію Львова:

  • Стрийський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова. Він став пам'яткою садово-паркового мистецтва національного значення та вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі. 
  •  У 70-х роках минулого століття у самому центрі Львова на невеликому п'ятачку збиралися нонконформісти - львівські хіпі. 
author
Авторка публікації
Марина Блохіна
Цікавлюся мистецтвом і літературою, паралельно вчуся на ілюстратора. В майбутньому мрію перетворити усі хобі на справжню роботу.
Поділитись публікацією
Збройним силам України потрібна наша допомога.
Збройним силам України потрібна наша допомога
ХАРКІВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
НЮРНБЕРГ 2022
Якщо ви стали свідком путінських злочинів проти мирного населення в Україні— ви теж можете допомогти.Надсилайте факти про воєнні злочини